Візит практично безрезультатний. Адміністрація загнана в глухий кут вищим керівництвом. Місяць продовжується тяганина з придбанням абонементних квитків на пред'явника. Начальник служби не виділяє на них грошей і
просто відмовляється цим займатися. Палива для моторейкового транспорту і "літучок" в обріз. Гроші на паливо не з'являться, принаймні, до лютого. Спробували давати гроші на проїзд під звіт начальникам цехів. Щоб було меньше звітів. Знову притичина. А вони ж не їздять. Тільки отримують гроші на цех. А звітувати повинен той, хто їздив. Нестиковка для бухгалтерії. Та й гроші мізерні. Було запропоновано, поки що, їздити за власні кошти, з наступним поверненням, на що поступило заперечення голови ПК. До того ж, після січневих свят і відпусток, отриманий аванс треба роздивлятися під мікроскопом. Аби на життя вистачило. Вище керівництво відмовчується. На питання працівників про відповідальність за відмову від виїзду на місце роботи голова ПК відповів, що в даній ситуації немає законних підстав для стягнень. І підтвердив це телефонною розмовою з правовим інспектором теркому. А вирішення проблеми не видно. Єдине полегшення, що контролери трохи змінили гнів на милість, і дозволяють їхати, якщо скажеш: -Форма 3 б/у.
