ФАКТ
Наказом Укрзалізниці від 25.02.2010 р., № 153-Ц внесено зміни до “Особливостей регулювання робочого часу і часу відпочинку окремих категорій працівників, безпосередньо пов’язаних із забезпеченням безпеки руху поїздів і обслуговуванням пасажирів на залізницях і метрополітенах України”, затверджених наказом Укрзалізниці від 10.03.1994, № 40-Ц. Зокрема, доповнено п. 2.1 абзацом четвертим у такій редакції: “Якщо час прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку відбувається поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи, то цей час обліковується окремо. Оплачується з розрахунку тарифної ставки (окладу) працівника, але не враховується під час підрахунку надурочних годин”.
КОМЕНТАР
Суть проблеми полягає в тому, що залізничники з роз’їзним характером роботи, особливо це стосується працівників колійного господарства, не отримували оплату за час доїзду від постійного місця роботи до місця виконання робіт. Нерідко такі поїздки з урахуванням часу повернення працівників до місця постійної роботи складають 2–4 години, а в окремих випадках навіть до 8 годин. Працівники знаходяться у розпорядженні адміністрації 12–15 годин, а в табелі робочого часу проставляється лише 8 годин. Це є порушенням трудових прав працівників.
Керівники структурних підрозділів відмовлялися оплачувати час проїзду, посилаючись на роз’яснення деяких головних управлінь Укрзалізниці, що час проїзду не є робочим часом і компенсується виплатою надбавки за роз’їзний характер роботи.
Такі роз’яснення є неправомірними, оскільки згідно з п. 2.1 “Особливостей…” початком роботи вважається час явки працівника до постійного місця роботи (депо, дистанція, околоток, КМС тощо), і з цього моменту час вважається робочим та оплачується.
Звичайно, під час поїздки працівник не виконує свою роботу, але підпорядковується розпорядженням керівника. Тому цей час можна прирівняти до простою не з вини працівника, який відповідно до п. 3.2.12 Галузевої угоди оплачується в розрахунку тарифної ставки (окладу) працівника.
Слід звернути увагу на те, що час слідування працівника від місця постійного збору до місця виконання робіт і у зворотному напрямку оплачується з розрахунку тарифної ставки (окладу) лише у тому випадку, коли час доїзду проводиться за межами робочої зміни згідно з графіком роботи. Якщо час проїзду відбувається під час робочої зміни, то він оплачується у повному обсязі як час виконання роботи.
Час прямування працівників до місця виконання робіт не включається до безперервної роботи і не враховується як надурочна робота. Однак при організації такої роботи необхідно забезпечити дотримання вимог законодавства України щодо тривалості міжзмінного відпочинку.
Василь ЛЕСЬКО, заступник Голови профспілки
