Ф О Р У М     П Р О Ф С П І Л К И

Профспілка залізничників і транспортних будівельників України
Сьогодні: Чет, 24 вересня 2020 4:55 pm

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]


До уваги користувачів!


Зображення

Ужгородський територіальний комітет профспілки
88018, м. Ужгород, вул. Тихого, 8


Голова - Афтанас Ярослав Дмитрович, тел: 33-14
Заступник голови - Тайпс Олександр Юлійович, тел: 31-37
Правовий інспектор праці - Паруна Володимир Миколайович, тел: 25-69
Головний бухгалтер - Нуждак Раїса Миколаївна, тел: 25-70

* - Телефони залізничні, код Ужгорода - 960-500+



Створити нову тему Відповісти  [ 1 повідомлення ] 
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Дитяче оздоровлення
ПовідомленняДодано: Вів, 20 серпня 2019 10:31 am 
Офлайн
Активний дописувач

З нами з: Чет, 17 лютого 2011 5:58 pm
Повідомлення: 219
Дитячий відпочинковий табір у селі Циганівці відсвяткував 70-річчя
Другого серпня о пів на дванадцяту в парадних шеренгах вишукувалися всі п’ять загонів дитячого
оздоровчого табору «Трембіта», що в селі Циганівці за дев’ять кілометрів від Ужгорода.
цього дня тут не лише урочисто закривали четвертий оздоровчий заїзд літа 2019 року, а й
святкували сімдесяту річницю від дня заснування табору. Точну дату заснування табору, на жаль, ніхто не скаже, та, згідно з архівними документами, 29 жовтня 1948 року був затверджений генеральний план спорудження піонерського табору президією райпрофсожу Ужгородського відділку Львівської залізниці. Уже через рік у наметовому містечку відбулося перше оздоровлення дітей. Тоді ж почалося будівництво дитячого оздоровчого табору. Перші стаціонарні будови спальних корпусів здані у 1950 році. Усі вони працюють і сьогодні. А 9 травня 1950 року було виділено землю райпрофсожу Ужгородського відділку Львівської залізниці під піонерський табір.
Гроші на його будівництво йшли в основному з профспілкового бюджету, частина – із фонду соціального страхування, яким залізничники керува-ли до 1991 року. Із того часу щороку табір приймає дітей на оздоровлення. За нашими підрахунками, за 70 років тут оздоровлено до 50 тисяч дітей. Для мене було великою і цікавою несподіванкою довідатися, що моя дружина була в цьому таборі в семирічному віці. А десять років тому, коли святкувалося шістдесятиріччя, ми знайшли двох працівниць, які трудилися в цьому таборі. Одна з них зі Житомирської області, була вихователькою, а друга – Марія Майданюк, яка працювала провідницею пасажирських вагонів і мешкала в Ужгороді. На жаль, обидві вони вже пішли з життя.
Під урочисті звуки державного гімну на флагштоці майорить державний прапор. Із побажанням здоров’я та
привітаннями до дітлахів звертаються голова дорпрофсожу регіональної філії «Львівська залізниця»
Ярослав Афтанас, директор табору Юрій Косюк та старший вихователь Мирослава Яцкуич .
Лунає табірна пісня «Трембіти», а після виконання номерів, до яких кожен загін ретельно готувався, почалося нагородження кращих спортсменів та
переможців численних конкурсів.
За плечима Мирослави Яцкулич двадцять один рік педагогічного стажу та робота корекційним педагогом у школі-інтернаті для дітей із вадами інтелекту.
– Основне в нашій роботі – любити дітей, які вони не були б. Усі вони у моїй школі-інтернаті дуже тонко відчувають реальне ставлення до себе та щирість почуттів. Та й у таборі діти це одразу відчувають.
– Як підбирають вожатих для табору?
– Приходять, наприклад, нові студенти, я ж не всіх знаю. Є такі, що працюють у мене перший рік і залишаються на багато наступних років. А дехто іде геть вже після однієї зміни. Попрацює дівчина дванадцять днів, це тривалість зміни, і каже: «Вибачте, але це не моє, я не можу». Хтось відпрацює дві зміни і каже, що, можливо, ще колись прийде. Але буває, що трапляються такі ж затяті, як і я. Є в нас дівчина, яка працює в таборі вже п’ять років. Усі вони теж педагоги, працюють у школі, а під час відпуст- ки – у нас. Скажу щиро: мене колеги в інтернаті не розуміють. Та я загорі- лася цим ще у 1998 році, коли закін- чувала педагогічне училище, а згодом корекційну педагогіку в університеті.
– Наші вожаті – досить молоді люди, я старша від них на двадцять років, – розповідає Мирослава Яцкулич. – Але тут повинна діяти система співпраці як «рівний із рівним». Тому я ніколи не позиціоную себе як старшу, що має значно більше досвіду. Це важливо.. Ділюся з ними досвідом, щоби вони чогось навчили дітей свого загону. Я завжди говорю їм одну річ, яка може комусь видаватися дивною: «Не старайтеся бути дуже дорослими, бо в таборі основне – це дитинство». Наші вожаті одягають на святкування костюми різних героїв: на день Нептуна, на день казки, на день іменинннка... Під час конкурсів стають поряд із ними, щоби наші діти, особливо переростки, це відчували. Відкрию вам один відомий тут усім секрет: Wi-Fi у таборі працює по годинах. Ми встановили суво- рий режим спілкування з інтерне- том, інакше дуже важко подола- ти залежність від віртуального світу. Мобільний зв’язок на нашій території працює поганенько, та це, швидше, плюс. Часто батьки, які приїжджають відвідувати своїх дітей, скаржаться на поганий мобільний зв’язок. Я завжди відповідаю їм: «Вибачте, але в нас тут друзі реальні, а не віртуальні! І я роблю все для того, щоби діти знайшли собі тут справжніх друзів, із якими справді цікаво домовитися про зустріч у майбутньому році». У першому загоні в нас 53 дитини, і майже всі вони приїхали сюди заради того, щоби зустрітися з давніми друзями. Таких у першому загоні 40 осіб. Чекали цілий рік, переписувалися та зідзвонювалися, аби знову зустрітися в таборі. Думаю, наша робота теж цьому посприяла. Якщо помітили, діти по території табору не ходять із мобіл ками. Зарядити телефон можна тільки в кімнаті вожатих, бо в дитячих палатах за правилами протипожежної безпеки електричні розетки відсутні. А одна вожата просто не може організувати одночасну підзарядку шістдесяти телефонів. Хтось може вбачати у цьому мінус, та я вважаю це позитивним моментом. Завжди доводила це і батькам, бо багато з них теж мають таку залежність.
Усі наші діти отримують подарунки за участь у конкурсах. Щодня проводиться два-три конкурси залежно від плану та погоди. Конкурсів багато, тому немає сенсу всі перелічувати. Вартість призів входить у вартість путівки, як правило, це якась дрібничка: брелок, блокнот чи ще щось. Головне – факт перемоги в конкурсі. Чесно кажучи, переможених у нас нема.
Непросто буває перші три дні, поки наймолодші діти привчають ся жити без мами, та й самі батьки звикнуть, що дитина в таборі. Тут є цікавий нюанс – часто дитина швидше звикає до табору, ніж бабця до її відсутност, бо вона звикла в усьому контролювати онука чи онуку. До речі, багато батьків дякують вожатим за позитивні зміни, що відбулися з їхньою дитиною. Одна мама, яка приїхала зі Львова навідати сина, зі здивуванням помітила, що він самостійно застеляє ліжко. «Та я півроку цього домагалася, і жодного ефекту, а тут…» Маленькі діти, як прави- ло, чистять зуби вдома під наглядом мами, а інколи взагалі цього не роблять. Тут за ними стежать вожаті: вчасно змінити брудну футболку чи штани, зачесати волосся… Та особливу увагу звертають на те, щоби привчити дитину робити це самостійно. Адже два-три вожаті на сорок дітей не мають змоги кожного одягти, зачесати чи помити.
Кожен день після відбою завершується нарадою вожатих, де розглядаються проблеми, що сталися впродовж дня. Скажу відверто, таке трапляється, адже працюємо з дітьми. Аналізуємо негативні та позитивні ситуації. Це також навчання й обмін досвідом. Наші наради не схожі одна на одну. Одна з причин у тому, що за цілий день у нас, дорослих, часу для спілкування майже немає. Тому ці 15-20 хвилин після відбою багато важать. Можемо навіть разом посміятися над чимось.

Всього за літній період 2019 року оздоровлено 625 дітей, з них 459 дітей залізничників


Догори
 Профіль  
 
Відображати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 1 повідомлення ] 

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  

© 2006-2011 ZalP.org.ua.
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group (блог о phpBB)
Український переклад © 2005-2010 Українська підтримка phpBB