|
Литва – одна з трьох прибалтійських держав з населенням майже 3,5 млн людей, котра від початку широкомасштабного вторгнення російської федерації на наші землі усіляко підтримує Україну.
До речі, Сейм Литви визнав росію терористичною державою, а дії ерефії в Україні – геноцидом. Як повідомляє «Європейська правда» з посиланням на Delfi, 10 травня литовський Сейм схвалив відповідну резолюцію, де констатував, що російські збройні сили та найманці вчинили масові воєнні злочини на території України, зокрема у містах Буча, Ірпінь, Маріуполь, Бородянка та Гостомель.
Тож, щоб підтримати гуманітарно українських залізничників Київщини на запрошення Голови Профспілки залізничників і транспортних будівельників України ОЛЕКСІЯ СЕМЕРУНЯ до столиці прибули Голова Федерації профспілки залізничників Литви Віліус Лігейка (VILIUS LIGEIKA) та його заступник Валерій Циганков (VALERIJ CYGANKOV), а також інші члени федерації разом зі звичайними литовцями, які вирішили долучитися до благодійної місії, це – Анатолій Требнік (ANATOLIJ TREBNIK), Міндеус Гервінаскас (MINDAUGAS GERVINSKAS), Томас Грігайтіс (TOMAS GRIGAITIS). І вже в понеділок, 25 липня, два буси, завантажені майже чотирма тонами гуманітарного вантажу вирушили від Київської дирекції залізничних перевезень маршрутом Ірпінь – Буча – Бородянка. Супроводжували важливий вантаж голова дорожньої профорганізації Південно-Західної залізниці ОЛЕКСАНДР ЛОЗКО та його заступник ОЛЕКСАНДР БЄЛІКОВ, а також голова профорганізації Київської дирекції залізничних перевезень ПЕТРО ХЛИСТУН.
Залізничники Литви підготували для залізничників України гуманітарні набори, а це – «набір продуктів харчування для виживання», продукти тривалого зберігання, «набори для дітей» та жіночі засоби гігієни. «Пакет виживання» включав в себе м’ясні та рибні консерви, консервовані супи і овочі, рослинну олію, крупи, рис, гречку, макаронні вироби, каву мелену та інші продукти харчування. Щодо пакунків для дітей, то залежно від віку, це були памперси, молочні суміші, дитячі каші, сухі сніданки та солодощі.
Перший пункт зупинки – станція Ірпінь.
Начальник станції ВІКТОРІЯ СТОЦЬКА разом з головою цехкому Лідією Крячок гостинно зустріли іноземних колег та з колективом допомогли розвантажити важливі пакунки з продуктами. Провели невеличку екскурсію по станції та розповіли про той час, коли війна зненацька настигла залізничників на робочих місцях. У кожного працівника була своя важка історія: хтось втратив рідний дім, хтось близьких, майно… Але на запитання литовських друзів про те, що ви робили, коли почалася війна, усі як один відповіли – працювали. Отакі наші люди.
Електромеханік радіозв’язку ВАСИЛЬ ЧОРНИЙ резюмував наприкінці зустрічі: «Про місяць життя в окупації – постійні обстріли, вирви від прильотів, перебиті колії, відсутність електроживлення, переховування в погребах, евакуацію, побачені жахи від катувань та розстрілів орками звичайних ірпінців, звільнення міста від окупантів – можна довго розповідати, але ми вже працюємо і це головне».
Другий пункт зупинки – станція Буча.
На зустріч з литовськими колегами прийшло чимало працівників станції разом з керівником ВАСИЛЕМ СЮРКЕЛЬ. Усі злагоджено і організовано допомогли перенести пакунки, які згодом відповідно до поданих заявок голова цехкому ОКСАНА МАЦАПУРА розподілить між членами профспілки. ВІЛІУС ЛІГЕЙКА та ОЛЕКСІЙ СЕМЕРУНЬ поспілкувалися з трудовим колективом, розповіли про поточну ситуацію щодо захисту трудових прав та соціально-економічних інтересів спілчан, які працюють на залізничному транспорті як України, так і Литви. Віліус поінформував українських залізничників про наслідки проведеної урядом Литви реформи на залізниці, на якій зараз працюють близько 6 тис. залізничників, та пов’язані із цим зміни, які торкнулися і профорганізацій федерації.
Бучанські залізничники подякували литовцям за особливу увагу і підтримку колег та запросили їх обов’язково завітати ще раз після Перемоги.
Третій пункт зупинки – станція Бородянка.
Маршрут до станції пролягав через центральну частину колись красивого містечка, яке понівечили і жорстоко розбомбили російські загарбники. Зруйновані будівлі із залишками згорілих речей з мирного життя, сліди від артобстрілів майже на кожному будинку та розтрощені крамниці – такою нас зустріла Бородянка.
Станція, на яку прибув гуманітарний вантаж, на щастя, вже працює і люди, які були на зміні, під керівництвом начальника Галини Мошківської, занесли це все в середину. Десятки пакетів буде роздано спілчанам, а також відправлено залізничникам станцій Немішаєво, Клавдієво, Біличі, Тетерів, Спартак. Крім того, дорожньою профорганізацією частину пакетів гуманітарної допомоги буде направлено сім’ям загиблих залізничників.
Символічно, що для колективного фото на згадку залізничник, який приєднався до лав захисників, запропонував розправити прапор України, що майорить на будівлі станції. І це важливо!
Тож Профспілка залізничників і транспортних будівельників України висловлює найщиріші слова подяки Федерації профспілки залізничників Литви та литовському народу за розуміння, небайдужість та підтримку у ці складні часи. Ми пам’ятатимемо ваші добре серце і реальні справи.
Хай живе вільна Україна!
|
