Профспілка залізничників і транспортних будівельників України

Видатні діячі профспілки

Голови Центрального комітету професійної спілки залізничників та Голови профспілки залізничників і транспортних будівельників у незалежній Україні

 

 

  Голови Центрального комітету професійної спілки залізничників

 

 

 Переверзєв Володимир Миколайович

У 1905-му брав активну участь у створенні Всеросійської Залізничної Спілки, і на І з'їзді спілки у квітні 1905 р. обраний головою Центрального Бюро ВЗС. Виступив ініціатором і організатором проведення жовтневого і грудневого Всеросійських залізничних страйків.

  У грудні 1905 р. був заарештований, а на початку 1906 р. звільнений за Найвищим Повелінням без права працювати на залізниці. 

 

 Орєхов Михайло Дмитрович  

У жовтні 1905 р. обраний головою з'їзду працівників пенсійно-страхових кас залізниць. Очолив делегацію з'їзду на зустрічі з графом Вітте – головою царського уряду, яка передала вимоги, висунуті з'їздом щодо поліпшення життя залізничників. У грудні 1905 р. М.Орєхова було заарештовано, але він утік за кордон.  

 

  Малицький Олександр Леонідович

У березні 1917 р. обраний головою місцевкому Московсько-Виндавської залізниці, потім – головою Головного дорожнього комітету, одночасно виконував посаду Головного комісара. 20 березня був обраний головою Центрального виконавчого комітету залізниць Московського залізничного вузла. Активно брав участь у роботі Всеросійської конференції й Установчого з’їзду залізничників. На з’їзді його було обрано відповідальним секретарем, а у серпні – товаришем Голови Викжеля. 

 П’ятницький (Таршис) Йосип (Осип) Аронович

Учасник збройного повстання в Москві в 1917 р., у листопаді 1917 р. був обраний головою правління профспілки майстрових і робітників.

 У березні 1919 р. на Всеросійському з'їзді залізничників був обраний головою ЦК профспілки (Цекпрофсож).

 Розенгольц Аркадій Павлович

На ІІ з'їзді профспілки залізничників у червні 1920 р. його обрано головою Цекпрофсожу.

Заарештований у жовтні 1937 р., у березні 1938 р. був засуджений до вищої міри покарання – розстрілу. Реабілітований у лютому 1988 р.

 Платонов Анатолій Олександрович

Був делегатом І Установчого і Надзвичайного з’їздів Всеросійської Залізничної Спілки, член Викжеля, займав активну позицію на підтримку професійних спілок, після розколу Надзвичайного з’їзду очолив новостворену Всеросійську раду залізничних професійних спілок. Після ліквідації Ради в 1919 році активно працював у апараті ЦК спілки залізничників.

 Жук Олександр Васильович

З 1902 року брав участь у робітничому русі, член страйкому станції у жовтні–грудні 1905 р. У листопаді 1905 р. обраний делегатом на дорожній з’їзд, а згодом – членом Головного комітету залізниці. За участь у грудневому страйку в січні 1906 року був заарештований і перебував у в’язниці 5 місяців. Випущений під заставу.

У червні 1917 р. обраний до правління учкпрофсожу залізничної спілки. На дорожньому з’їзді профспілки обраний делегатом на Надзвичайний Всеросійський залізничний з’їзд де обраний головою з’їзду та головою Всеросійського Виконавчого Комітету Залізничників (Викжедору).

У1932 р. виключено з партії і репресовано, 26 грудня 1989 р. – реабілітовано.

 Троцький (Бронштейн) Лев Давидович

 З березня по грудень 1920 р. – нарком шляхів сполучення, а 3 вересня 1920 р. на об'єднаному Пленумі був обраний головою ЦК профспілки залізничників і водників (ЦЕКТРАН); обіймав цю посаду до 22 березня 1921 р.

Останні роки проживав у Мексиці, де був убитий за поліпичні переконання іспанцем Р.Меркадером за завданням НКВС. 

 Рудзутак Ян Ернестович 

У березні 1921 р. на І об'єднаному з'їзді залізничників і водників його обрано головою ЦК Цектрану. У лютому 1922 р. він повернувся на роботу до ВЦРПС, брав участь у роботі делегації під керівництвом Чичеріна на Генуезькій міжнародній конференції.

У 1937 р. був виключений із партії, заарештований, засуджений і розстріляний.

 

 Сухомлин Кирило Васильович 

У 1917–1920 рр. брав активну участь в організації профспілок на Забайкальській та Амурській залізницях. Обирався членом Головного Дорожнього Комітету, головою райпрофсожу Далекосхідного об’єднаного комітету профспілки.  у 1922 р. очолює Південбюро ЦК залізничників, потім Укрбюро ЦК профспілки залізничників. У січні 1925 р. його обирають головою створеного на з’їзді Всеукраїнського центрального правління (ВУЦП) профспілки залізничників.

У 1938 р. виключений з партії, заарештований і засуджений, у серпні 1938 р. розстріляний. У серпні 1955 р. – реабілітований. 

  Андреєв Андрій Андрійович 

У 1922 р. на VI з'їзді профспілки залізничників його обирають головою ЦК профспілки, на цій посаді він працював до січня 1928 р., потім був переведений на партійну роботу до ЦК РП(б).

 

 Маслов Козьма Олександрович  

У 1919 р. К.Маслова обрано головою Харківського учкпрофсожу, у 1920 р. – головою Харківського райпрофсожу, у березні 1921 р. – головою дорпрофсожу Південної залізниці, у жовтні 1926 р. – головою Всеукраїнського комітету профспілки залізничників.  

 Виростков Іван Олексійович 

З 1921 р. до 1925 р. – відповідальний секретар дорпрофсожу Південних залізниць, із 1925 р. до 1927 р. – відповідальний секретар Всеукраїнського комітету профспілки залізничників, у 1927–1928 рр. – голова дорпрофсожу Донецької залізниці, з 1928 до 1930 рр. – голова ВУКу профспілки залізничників, у 1930–1932 рр. – відповідальний секретар ВУКу, у 1932–1933 рр. – нарком праці УРСР, у 1933–1935 рр. – відповідальний секретар ВУКу. 

В 1937 р. виключений з партії, засуджений, у жовтні 1937 р. розстріляний, 24 листопада 1956 р. реабілітований. 

 Амосов Олексій Мефодійович 

У 1917–1919 рр. працював секретарем і товаришем голови ЦК спілки майстрових і робітників, у 1920–1921 рр. обирався членом президії Цектрану, у квітні 1921 очолив Південбюро Октрану (Харків), а в листопаді 1921-го на Першому Всеукраїнському з’їзді залізничників був обраний до складу Південного обласного комітету транспортників України (Південоктран), ставши його головою. Наприкінці 1922 р. відряджений до Москви, де і працював в апараті Цектрану, а потім у ЦК профспілки залізничників, із 1928 по 1931 р. обирався головою ЦК профспілки залізничників.

У 1937-му виключений із партії, у 1938 розстріляний, 10 листопада 1956 р. – реабілітований. 

 Михайленко Яків Ісаакович 

У 1920 р. обраний головою учкпрофсожу станції Боготол Томської залізниці. З 1921 р. до 1927 р. був головою Томського дорпрофсожу, у 1927–1929 рр. працював головою дорпрофсожу Катерининської залізниці. З 1929 р. до 1930 р. був головою Всеукраїнського комітету профспілки залізничників.

У 1938 р. виключений із партії, заарештований і засуджений, у березні 1938 р. розстріляний. У червні 1957 р. реабілітований.

 Бегайло Роман Олександрович

З вересня 1930 р. до лютого 1932 р. – голова Українського комітету профспілки залізничників. У 1932 р. почав працювати парторгом Катерининської залізниці. У жовтні 1932 р. був обраний секретарем Вінницького обкому КП(б)У.

В 1937 р. виключений із партії, заарештований і засуджений, у вересні 1938 р. розстріляний, у 1957 реабілітований.

 Гулий Костянтин Макарович

У робітничому русі брав участь з 1905 р. Був першим головою Харківського УЧК профспілки, потім головою Правління профспілки робітників та службовців Харківського залізничного вузла. З 1926 р. – Міністр праці УРСР. У квітні 1932 р. на V пленумі ЦК профспілки залізничників обраний головою ЦК профспілки залізничників.

У 1937 р. виключений із партії, заарештований, засуджений і в жовтні 1937 р. розстріляний. Реабілітований у квітні 1957 р.

 Цихон Антон Михайлович

На VI пленумі ЦК профспілки залізничників 28 серпня 1933 р. обраний головою ЦК профспілки.

У серпні 1938 р. заарештований, у березні 1939 р. засуджений і розстріляний. У серпні 1954 р. реабілітований.

  Володін Василь Гаврилович

З 1923 р. до 1931 р. – начальник політуправління в Закавказькому, Московському військових округах, у серпні після демобілізації призначений начальником політвідділу Омської залізниці. У листопада 1934 р. обраний головою ЦК залізниць Півдня. 

 Стєклов Михайло Миколайович 

У 1933 р. мобілізований на залізничний транспорт і обраний головою дорпрофсожу Жовтневої залізниці. У червні 1936 р. обраний головою ЦК профспілки робітників залізниць Півдня.  

 

 Красніков Борис Іванович

У 1947–1948 рр. Б.Красніков – голова ЦК профспілки робітників Півдня. Після об’єднання профспілок залізниць його призначено головним редактором газети “Гудок” (Москва).

 Карягін Валентин Якович

З 1920 р. по 1937 р. працює у вагонному депо в Ленінграді; з 1937 р. – секретар парткому; у листопаді обраний головою дорпрофсожу Жовтневої залізниці, а через два місяці – секретарем ЦК профспілки робітничих залізниць Центру. З 1948 до березня 1949 р. і з 1950 р. до травня 1951 р. був головою ЦК профспілки залізничників.

 

 Шевченко Андрій Іванович

 1931–1932 рр. – заступник начальника депо Гречани Південно-Західної залізниці; 1933–1940 рр. – на науковій роботі в інституті, з 1941 р. – секретар райкому, 1944–1945 рр. заступник секретаря обкому, 1945–1949 рр. – відповідальний працівник ЦК ВКП(б), у квітні 1949 р. обраний головою ЦК профспілки залізничників; 1951–1962 рр. – секретар ВЦРПС.

 

 Чередниченко Євген Трохимович

1951–1970 рр. – голова ЦК профспілки залізничників. 1970–1975 рр. – секретар Всесвітньої Конфедерації профспілок, у 1975–1986 рр. – консультант міжнародного відділу ВЦРПС.

   Ковальов Микола Іванович  

Був головою ради профспілок Дніпропетровської області. З 1970 р. по 1985 р. – голова ЦК профспілки залізничників. У 1973–1985 рр. – віце-президент МОП транспортників. 

   

 Шинкевич Іван Артемійович

З 1985 по 1998 р. обіймав посаду голови ЦК профспілки залізничників і транспортних будівельників.

 

Голови профспілки залізничників і транспортних будівельників незалежної України 

 

   Чорномаз Анатолій Володимирович

З 1 січня 1970 р. обраний відповідальним секретарем, а з 14 грудня 1974 р. – головою дорпрофсожу Донецької залізниці. У 1990–1991 рр. очолював роботу з організації галузевої профспілки. На Установчому з'їзді (січень 1992 р.) і на II з'їзді (жовтень 1996 р.) профспілки залізничників і транспортних будівельників України обирався головою Ради профспілки, з квітня 2001 р. по серпень 2005 р. працював радником Ради галузевої профспілки. 

 

 Ткачов Вадим Мар'янович

У 1972–1975 рр. – голова місцевкому вагонного депо Одеса-Застава І. З 1982 р. по 1996 р. – голова Одеського райпрофсожу. У 1996 р. - голова дорпрофсожу Одеської залізниці, а у квітні 2001 р. на засіданні Ради профспілки – головою Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України. На ІV з’їзді профспілки у 2001 р. знову обрано Головою Ради профспілки. На установчій конференції профспілок транспортників України, що відбулася  у травні 2003 року, В.Ткачова обрано Головою Федерації профспілок транспортників України. У грудні 2006 р. на V з’їзді профспілки його обрано Головою профспілки залізничників і транспортних будівельників України.

   

 
 

Зворотній зв'язок

Питання-Відповідь 
   Форум профспілки  

Опитування

Який розділ вас цікавить?


Головна Контакти Пошук

Фотогалерея


Зустріч лідерів профспілки і дорожніх профорганізацій з керівництвом ПАТ Укрзалізниця 17.10.2017 р

Електронний профспілковий квиток

VISA_profkvytok.jpg
  

Zalp.org.ua  :Головна >> Про нас >> Історія профпілки >> Видатні діячі профспілки
Контакти:
03049 м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 15 А
тел. (044) 465-00-80; тел/факс(044) 465-00-78