Профспілка залізничників і транспортних будівельників України

РОЗДІЛ V

   
kartinka_5.jpg
 
    

 

ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ЗАЛІЗНИЧНИКІВ І ТРАНСПОРТНИХ БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ

(1990 — 2005 рр.)  

 

 

  

 

Створення профспілки залізничників
і транспортних будівельників у незалежній Україні
(1990, травень – 1992, січень)

Початком процесу створення профспілки залізничників і транспортних будівельників у сучасній Україні можна вважати засідання лідерів дорожніх комітетів профспілки, що відбулося 17 травня 1990 р. у Києві. У засіданні взяли участь голови комітетів профспілки залізниць: Донецької – А.Чорномаз, Львівської – Ф.Томчук, Одеської – Л.Кірюшин, Південної – А.Бичков, Південно-Західної – М.Голованюк, Придніпровської – М.Крайняк.
Тоді ж прийнято рішення створити Координаційну раду голів дорожніх комітетів профспілки залізничників і транспортних будівельників для координації організаційної, економічної і соціальної діяльності дорпрофсожів України, яку очолив А.Чорномаз.
Час диктував необхідність визначитися щодо подальших взаємовідносин як із Федерацією профспілок України, так і з профспілковим центром у Москві. Координаційна рада із самого початку брала активну і конструктивну участь у формуванні національного профспілкового центру України.
На XV з'їзді профспілок України, що відбувся восени 1990 р., голова Координаційної ради профспілки залізничників А.Чорномаз разом із керівниками інших галузевих профспілок підписали Декларацію про створення Федерації профспілок України.
Паралельно з участю у формуванні незалежних українських профспілок дорожні організації України брали участь у підготовці XXV з'їзду профспілки залізничників і транспортних будівельників СРСР.
Протягом першої половини 1991 р. дорпрофсожі України проводили активні консультації з метою знайти правильне рішення щодо подальшої співпраці дорожніх комітетів профспілки.
Потужним поштовхом до прискорення цієї роботи стали політичні події, що відбулися у Москві. Спроба державного перевороту, що увійшов в історію під назвою "августовского путча", значно прискорила процеси переосмислення ролі і місця України в Союзі, розвал якого після серпневих подій став неминучим фактом. Верховна Рада Української РСР прийняла Постанову "Про проголошення незалежності України". На таке рішення вищого законодавчого органу країни не могли не відгукнутися і профспілкові організації України.
 
Дорпрофсожи железных дорог Украины
ПРЕЗИДИУМЬІ
ПОСТАНОВЛЕНИЕ

27 сентября 1991 г.    г. Донецк    Пр. №-1
О СОЗДАНИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО СОЮЗА
ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНИКОВ И ТРАНСПОРТНЬІХ СТРОИТЕЛЕЙ УКРАИНЫ1
 
Представляя зкономические, социальные и культурные интересы железнодорожников и транспортных строителей Украины, имея своей главной целью защиту трудящихся от падения уровня жизни, угрозы безработицы, президиумы дорпрофсожей постановляют:

1.     Считать необходимым создание Профессионального союза железнодорожников и транспортных строителей Украины.

2.     Выборы делегатов на Учредительный съезд профсоюза провести в октябре– декабре с. г. Порядок выборов делегатов сьезда дорожные профсоюзные организации определяют самостоятельно.

3.     Учредительный съезд Профессионального союза железнодорожников и транспортных строителей Украины состоится 23–24 января 1992 г. в Киеве.

4.     Установить норму представительства на Учредительный сьезд – 1 делегат от 4 тыс. членов профсоюза.

5.     Образовать организационный комитет по подготовке Учредительного
съезда в следующем составе:

Черномаз А.В.    председатель оргкомитета – председатель дорпрофсожа
Донецкой железной дороги
Голованюк Н.А.    заместитель председателя оргкомитета – председатель
дорпрофсожа Юго-Западной железной дороги
Бычков А.Н.    председатель дорпрофсожа Южной железной дороги
Жданов И.Ю.    председатель объединенного профкома треста "Южтрансстрой"
Кирюшин Л.И.    председатель дорпрофсожа Одесской железной дороги
Линивый А.П.    председатель профкома треста "Одестрансстрой"
Лукашенко Н.Н.    заместитель председателя дорпрофсожа Приднепровской
железной дороги
Мельничук В.Г.    главньй технический инспектор труда ЦК профсоюза на
Юго-Западной железной дороге
Михалков В.А.    председатель райпрофсожа Криворожского отделения дороги
Ожук В.П.    заместитель председателя территориального комитета Ровенского отделения
Рожкова Н.Л.    заместитель председателя дорпрофсожа Донецкой железной дороги
Свистунов Н.Т.    председатель Иловайского райпрофсожа
Слободинский Ю.Н.    председатель профкома треста "Днепротранс"
Твердохлеб С.П.    зав. орготделом дорпрофсожа Южной железной дороги
Ткачев В.М.    председатель райпрофсожа Одесского отделения дороги
Томчук Ф.М.    председатель дорпрофсожа Львовской железной дороги
Фурса А.А.    председатель райпрофсожа Киевского отделения Юго-Западной железной дороги
Хохлов В.А.    председатель профкома Львовской дистанции сигнализации и связи

6.     Поручить организационному комитету подготовить:
 к 15.10.91 г. – предложения по порядку формирования руководящих органов профсоюза;
 к 01.11.91 г. – предложения по повестке дня и регламенту работы съезда, форме временного удостоверения мандата делегатов;
 к 01.01.92 г. – предложения по составу рабочих органов съезда.

7. Утвердить комиссию по выработке проекта Устава профсоюза железнодорожников и транспортних строителей Украины в составе:
Черномаз А.В.    председатель дорпрофсожа Донецкой железной дороги
Бережной Н.С.    председатель профкома Днепропетровского вагоноремонтного завода
Жадан А.В.    председатель профкома Дарницкого вагоноремонтного завода
Карпенко В.С.    заведующий орготделом дорпрофсожа Юго-Западной железной дороги
Лебедев Г.П.    заведующий орготделом дорпрофсожа Приднепровской железной дороги
Марьясова Е.А.    заведующая отделом дорпрофсожа Донецкой железной дороги
Преподобный В.Н.    председатель профкома локомотивного депо Здолбунов Львовской железной дороги
Савченко В.В.    заместитель председателя дорпрофсожа Львовской железной дороги
Синчак М.Г.    заместитель председателя райпрофсожа Одесского отделения дороги
Шамрай В.Р.    председатель объединенного профкома "Харьковметростроя"
Шпилевой Г.И.    заместитель председателя дорпрофсожа Одесской железной дороги
Шульгин А.М.    заместитель председателя дорпрофсожа Южной железной дороги
Комиссия работает под руководством оргкомитета.

8.    Проект Устава профсоюза представить на обсуждение заседания президиумов дорпрофсожей железных дорог до 1 ноября 1991 г.

9.    Делегировать председателей дорпрофсожей для участия в Учредительной конференции по образованию Ассоциации железных дорог Украины, которая состоится в октябре с. г. в Киеве, поручив им информировать о настоящем решении организационного комитета по образованию профсоюза железнодорожников и транспортних строителей Украины и провести переговоры с руководством Ассоциации о взаимном сотрудничестве.

10.    В переходный период следует:
сохранить всю имеющуюся социальную инфраструктуру железнодорожного транспорта и транспортного строительства, здравоохранения, детские дошкольные учреждения, культуру, физкультуру, спорт за счет финансирования из средств бюджета республики;
обеспечить минимальную заработную плату не ниже, чем стоимость минимальной потребительской корзины в соответствующих регионах;
разработать отраслевую программу занятости при реорганизации структур.

11.    Довести настоящее постановление до сведения членов профсоюза, профсоюзных организаций всех уровней и опубликовать в печати.
Председателю оргкомитета т. Черномазу А.В. проинформировать ЦК независимого профсоюза железнодорожников и транспортных строителей о настоящем решении президиумов дорпрофсожей железных дорог Украины.

12.    Президиумы дорпрофсожей обращаются ко всем членам профсоюза, трудящимся железнодорожного транспорта и транспортного строительства Украины с призывом объединиться на пути дальнейших демократических преобразований в нашем государстве, наполнения его суверенитета действенным содержанием.

Председатели дорпрофсожей железных дорог Украины:

Донецкой    А.В.ЧЕРНОМАЗ
Приднепровской    Н.М. КРАЙНЯК
Львовской    Ф.М. ТОМЧУК
Юго-Западной    Н.А.ГОЛОВАНЮК
Одесской    Л.И.КИРЮШИН
Южной    А.Н.БЬІЧКОВ (Ф– подписи)


За пропозиціями дорожніх комітетів 26–27 вересня 1991 р. у Донецьку відбулася знакова подія – спільне засідання президій дорпрофсожів усіх залізниць України, на якому прийнято постанову про створення профспілки залізничників і транспортних будівельників України і проведення 23–24 січня 1992 р. у Києві Установчого з'їзду. Тоді ж створено організаційний комітет, який очолив А.Чорномаз, комісію з розробки проекту Статуту профспілки, визначено порядок фінансування підготовки і проведення з'їзду.
17 жовтня 1991 р. на першому засіданні оргкомітету було напрацьовано питання формування керівних органів профспілки – Ради профспілки та її президії. Вирішено, що до складу Ради профспілки від кожної дорожньої профорганізації буде делеговано по 11 осіб, а до складу президії – по 2.
Одночасно почала працювати комісія з розробки проекту Статуту профспілки.
Про рішення розпочати роботу зі створення Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України було повідомлено ЦК незалежної профспілки залізничників і транспортних будівельників у Москві.

14 грудня 1991 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 356 "Про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України". Постановою було передбачено, що Укрзалізниця буде державним органом управління, якому доручено керування залізничним транспортом. Таким чином було створено господарчий орган, паритетний майбутній профспілці.
18 грудня відбулося друге засідання оргкомітету з підготовки і проведення Установчого з'їзду, в роботі якого взяли участь члени комісії з розробки Статуту профспілки. Було узгоджено тексти проектів Статуту профспілки і Положення про ревізійні комісії профспілки. Затверджено порядок забезпечення роботи Установчого з'їзду і план основних заходів з його підготовки.
І ось нарешті подія, якої чекали, до якої готувалися майже рік, настала.
23 січня 1992 р. у Києві відкрився І Установчий з'їзд профспілки залізничників і транспортних будівельників України. В його роботі взяли участь 206 делегатів із 208 обраних. На з'їзд було запрошено голову ЦК незалежної профспілки залізничників і транспортних будівельників І.Шинкевича і секретаря Федерації незалежних профспілок України Ю.Зубка.
З'їзд розглянув питання про:
•    створення професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України, її Статут, символіку та програмні принципи діяльності;
•    вибори голови Ради профспілки та заступників;
•    принципи формування і управління профспілковим бюджетом і бюджетом соціального страхування;
•    резолюції і заяви з'їзду.
За дорученням оргкомітету з доповіддю виступив голова дорпрофсожу Донецької залізниці, голова оргкомітету А.Чорномаз. В обговоренні доповіді взяли участь 15 осіб.
З'їзд прийняв рішення про створення Професійної спілки, затвердив її Статут і Положення про ревізійні комісії профспілки.
 
5_1.jpg
В залі засідання І з’їзду

“ПРОФСОЮЗ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНИКОВ И ТРАНСПОРТНИХ СТРОИТЕЛЕЙ УКРАИНЬІ
І Учредительный съезд
ПОСТАНОВЛЕНИЕ
ОБ ОБРАЗОВАНИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО СОЮЗА
ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНИКОВ И ТРАНСПОРТНЬІХ СТРОИТЕЛЕЙ
УКРАИНЬІ, ЕГО УСТАВЕ И СИМВОЛИКЕ
23 января 1992 г.    г. Киев    Пр. № съезд-1
Съезд постановляет:
1.    Образовать Профессиональный союз железнодорожников и транспортных строителей Украины.
На территории Украины Профсоюз является правопреемником Независимого профсоюза железнодорожников и транспортных строителей СССР.
2.    Утвердить Устав Профессионального союза железнодорожников и транспортных строителей Украины.
3. Поручить Совету профсоюза:
3.1.    Доработать окончательную редакцию Устава профсоюза в соответствии с замечаниями и предложениями, принятыми съездом.
3.2.    После конкурсного отбора утвердить на пленуме Совета символы профсоюза и порядок их использования.”
На з'їзді сформовано Раду профспілки, до складу якої делеговано по 11 осіб від шести дорожніх профорганізацій. До складу президії Ради профспілки, яку теж було сформовано за принципом прямого делегування, увійшли по два представники.
На альтернативній основі головою Ради профспілки обрано Анатолія Володимировича Чорномаза.
До складу ревізійної комісії профспілки було делеговано по одному представнику від кожної дорожньої профорганізації. На організаційному засіданні ревізійної комісії профспілки її головою обрано І.Задорожного, завідувача фінансового відділу дорпрофсожу Одеської залізниці.
 
 foto8.jpg
Президія І Установчого з’їзду профспілки залізничників
і транспортних будівельників України.
23 січня 1992 рік, Київ

 
На І з'їзді визначено основні програмні завдання профспілки, принципи формування й управління профспілковим бюджетом, а також бюджетом соціального страхування. З'їзд прийняв резолюцію "Про гарантії зайнятості залізничників і транспортних будівельників України", а також постанову "Про заяву з'їзду".
Програма Профспілки залізничників і транспортних будівельників, прийнята на І з'їзді, стала першим основним документом для всіх профорганів спілки. Вона чітко й однозначно засвідчила – профспілка працює для трудящих і на захист їхніх прав.
У частині вибору форм співпраці з органами державного і господарського управління з'їзд прийняв стратегічне рішення: домагатися термінового укладення тарифних угод між Радою профспілки, Державною адміністрацією залізничного транспорту України, Державними будівельними корпораціями за участю представників уряду, а на всіх підприємствах галузі – колективних договорів як основної форми соціального партнерства.
Щодо оплати праці з'їзд поставив на меті домогтися встановлення такої системи, за якої залізничники за рівнем заробітної плати займуть гідне місце в Україні, забезпечуватимуться умови подальшого соціально-економічного розвитку трудових колективів. З'їзд наголосив на необхідності об'єктивного перегляду розміру реальних прибутків працюючих у галузях залежно від рівня інфляції, а також наближення розміру мінімальної заробітної плати до розміру мінімального споживчого бюджету.
Щодо зайнятості з'їзд відразу визначив головною метою збереження робочих місць, застосування принципу "м'якого скорочення", під час якого припиняється прийом нових працівників зі сторони, а працівники, які звільняються через скорочення обсягу робіт, працевлаштовуються на підприємствах галузі, де їм забезпечується безкоштовна перекваліфікація і навчання, створюються нові робочі місця, розширюється підсобно-допоміжна діяльність.
Щодо умов праці з'їзд рекомендував Раді профспілки домагатися встановлення 40-годинного робочого тижня, збільшення мінімальної тривалості щорічної основної відпустки до 24 днів для всіх категорій працівників, гарантій безпечної роботи, створення нормального режиму праці і відпочинку.
Щодо соціального страхування і пенсійного забезпечення з'їзд прийняв рішення відповідно до законодавства України, самостійно розпоряджатися коштами соціального страхування залізничників і транспортних будівельників, зберегти і розширити пільгове пенсійне забезпечення працюючих у галузях за Списками № 1, № 2 і за вислугу років.
Найважливішою метою профспілки з'їзд визначив необхідність формування найповнішого пакета соціальних пільг і гарантій працюючих, збереження і розширення відомчої соціальної сфери (медичних і лікувально-профілактичних закладів, санаторних і оздоровчих об'єктів, дитячих дошкільних і навчальних закладів, відомчого житла).
Визначаючи програмні цілі і завдання профспілки, з'їзд формував їх як ідеальний на той час пакет соціально-економічних і правових гарантій залізничників і транспортних будівельників України. Планку було піднято на максимальну висоту, і цю висоту слід було брати. Автори документа, трохи зачекавши, визнали, що вони навіть не сподівалися на швидку реалізацію найсміливіших програмних цілей і завдань.
Другим важливим документом, прийнятим на з'їзді, був Статут профспілки.
Статут закріпив положення про добровільне членство працівників підприємств залізничного транспорту і транспортного будівництва різних форм власності. У ньому вказувалося, що профспілка діє на основі і відповідно до Конституції України, дотримуючись принципів міжнародного права і професійного руху. Статут закріпив незалежність профспілки від політичних партій. Відповідно до Статуту профспілка залізничників і транспортних будівельників України за своїм вибором вступає до міжнародних профспілкових організацій.
Статут передбачив створення стрункої організаційної структури профспілки, що відповідає в основному виробничій структурі.
За Статутом вищим органом Профспілки є з'їзд, що збирається Радою один раз на п’ять років. Між з'їздами роботу здійснює Рада профспілки і її робочий орган – президія Ради.

Резолюция Учредительного съезда о гарантиях занятости железнодорожников и транспортных строителей Украины
24.01.1992 г.
На железных дорогах и в строительных организациях транспортных строителей Украины идет сокращение штатов в целях приведения его в соответствие с объемами перевозок и работ.
В ряде случаев сокращение идет поспешно, без предоставления социальных гарантий, трудоустройства высвобождаемых работников.
Съезд требует от администрации не проводить принудительного увольнения работников массовых профессий в связи с сокращением объемов работ, для чего задействовать новые рабочие места по подсобно-вспомогательной деятельности, оказанию непрофильных услуг, проводить переквалификацию, обучение высвобождаемых с основного производства работников смежным профессиям, внедрять гибкие формы труда.
Съезд поручает Совету профсоюза в месячный срок разработать проект тарифного соглашения с Государственной администрацией железнодорожного транспорта и корпорациями транспортных строителей Украины и вынести его на рассмотрение Совета профсоюза.4

Про заяву з'їзду
1. Направити на адресу Президента України Л.М. Кравчука, Голови Верховної Ради України І.С. Плюща, Прем'єр-міністра України В.П. Фокіна наступну заяву:
Проведена з 2 січня п. р. "лібералізація" цін, по суті, в умовах державної монополії, неконтрольоване їх зростання ведуть до тотального зубожіння працюючих.
У надзвичайно скрутне становище ці заходи поставили залізничників і транспортних будівельників, які опинилися практично незахищеними. Затверджені низькі тарифи на перевезення вантажів і пасажирів, астрономічні ціни на будівельні матеріали не дозволяють повністю забезпечити необхідні гарантії не тільки для стабільної роботи, але і для задоволення звичайних потреб.
Наприклад: ліквідація державних гарантій щодо забезпечення машиністів поїзних і рефрижераторних бригад наборами продуктів у рейс, несвоєчасна виплата заробітної плати викликають велике невдоволення у колективах, підштовхуючи їх на стихійні дії. Уже є випадки відмови від роботи з цих причин. Падіння обсягів перевезень, відсутність будівельних матеріалів, у першу чергу для будівництва житла, через незалежні від нас причини, відсутність державних дотацій ставить адміністрацію перед необхідністю проведення широкомасштабного скорочення працівників, до числа яких входять локомотивні бригади, складачі потягів і оглядачі вагонів, інші фахівці, на підготовку яких витрачено значні державні кошти.
Не продумана до кінця видача купонів на рівні 25 % "чистого" заробітку поставила трудівників на рівень напівголодного існування.
Профспілка з таким становищем миритися не може.
Виконавча влада, що не гарантує і не забезпечує мінімальних соціальних гарантій громадянам, не може розраховувати на нашу підтримку.
Щоб запобігти проявам масового невдоволення, до яких може призвести непродумана політика щодо залізничників і транспортних будівельників, з'їзд вимагає терміново:
зняти обмеження на встановлені тарифи на перевезення вантажів і пасажирів;
компенсувати метрополітенам нестачу засобів на їх утримання за рахунок державного бюджету;
встановити мінімальну заробітну плату на рівні науково обґрунтованого споживчого кошика;
встановити дотацію з державного бюджету залізничникам і транспортним будівельникам, а також пенсіонерам, які живуть і працюють у зонах екологічного лиха;
виділити на перехідний період для відділів робітничого постачання фонди для організації харчування поїзних і рефрижераторних бригад;
забезпечити видачу багаторазових купонів на рівні заробітної плати, гарантувати вчасне їхнє отримання;
передбачити фінансування соціальної сфери (охорони здоров'я, дошкільних установ, культури, фізкультури) з державного бюджету через Державну адміністрацію залізничного транспорту;
встановити пільги на податки для культосвітніх, спортивних установ і спортивних споруд;
встановити мінімальну щорічну відпустку тривалістю 24 робочих дні для всіх працівників;
визначити професії, що підлягають пільговому пенсійному забезпеченню згідно з пропозиціями, внесеними Радою профспілки, передбачивши можливість виходу на пільгову пенсію працівників зі стажем роботи 25 років, у тому числі локомотивних бригад та інших, які безпосередньо пов'язані з рухом потягів;
збільшити випуск спецодягу та інших засобів індивідуального захисту на рівні повного забезпечення всіх працівників;
виділити додаткові кошти і матеріальні ресурси для оздоровлення залізничників, транспортних будівельників і членів їхніх родин, що постраждали від Чорнобильської катастрофи;
встановити 40-годинний робочий тиждень, а для тих, хто працює у небезпечних зонах, пов'язаних із рухом потягів, – 36-годинний;
прискорити прийняття законів про залізничний транспорт, права профспілок, угоди і колективні договори, відпустки, охорону праці, роздержавлення і приватизацію.
З'їзд розраховує, що заяву буде розглянуто протягом лютого 1992 р. Якщо до 1 березня не буде вирішено головні питання, порушені у цій заяві, з'їзд зобов'язує Раду профспілки вжити дозволених Законом заходів для захисту інтересів залізничників і транспортних будівельників.
2.    Доручити делегатам з'їзду:
Близнюку Миколі Миколайовичу – голові профкому локомотивного депо Дарниця,
Кондрашевському Миколі Степановичу – старшому електромеханіку Дарницької дистанції сигналізації і зв'язку,
Олійнику Борису Степановичу – президенту Державної адміністрації залізничного транспорту України,
Чорномазу Анатолію Володимировичу — голові Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України,
Шегеді Степану Олександровичу – голові об'єднаного профкому тресту "Південзахідтрансбуд" вручити заяву згаданим адресатам.
3.    Доручити Раді профспілки визначити вимоги до органів державного управління щодо такого підвищення частини заробітної плати залізничників у загальних витратах, щоб зберегти пріоритетний рівень заробітної плати у порівнянні з іншими галузями народного господарства.

СТАНОВЛЕННЯ ПРОФСПІЛКИ
В УМОВАХ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
(1992, лютий – 1996, грудень)

Ось як оцінював роботу Ради профспілки за перші 100 днів її діяльності голова А.В. Чорномаз:
„Нова профспілка залізничників і транспортних будівельників України визначила серед пріоритетів у роботі новоствореної Ради профспілки насамперед вирішення питань, пов'язаних із підвищенням заробітної плати, скороченням тривалості робочого тижня, збільшенням щорічної відпустки.
Ці проблеми, спрямовані на задоволення повсякденних потреб трудової людини, збереження і зміцнення її здоров'я, стали невідкладними завданнями Ради профспілки. Нагальність їх розв'язання визначалася різким зниженням життєвого рівня залізничників і транспортних будівельників. У лютому – березні 1992 р. склалася вкрай напружена обстановка. Окремі трудові колективи оголосили передстрайкову готовність.
Тривалі і напружені* переговори Ради профспілки з адміністраціями Укрзалізниці і Державними корпораціями будівельників та причетних міністерств і відомств дали нарешті позитивні результати. У березні 1992 р. було підписано тристоронню угоду з тарифів, трудових і соціальних гарантій. Цим документом уперше засвідчено, що опоненти, які прагнуть порозумітися, можуть знайти компромісне рішення, щоб задовольнити вимоги усіх сторін.
Угодою передбачалося одне з основних джерел фінансування для потреб трудящих, зокрема залізничників, а саме – підвищення тарифів на перевезення. Безумовно, це був не кращий вихід із становища, що склалося, але іншої можливості для одержання необхідного результату не було. Нове джерело фінансування, визначене спільно, не давало можливості вирішити цілий ряд соціальних проблем, про що йшлося на І Установчому з'їзді галузевої профспілки.
Відповідно до Угоди вводилося поетапне підвищення заробітної плати залізничників, починаючи з II кварталу 1992 р., спочатку вдвічі, а потім щоквартально відповідно до офіційно зафіксованого зростання індексу цін на споживчі товари.
Разом із цим було вирішено проблеми, які не вирішувалися роками. Наприклад, встановлено 40-годинну тривалість робочого тижня, а щорічна відпустка для всіх трудівників склала 24 робочих дні.
За вимогою Ради профспілки до Угоди було включено такі зобов'язання, як надання суттєвої матеріальної допомоги родинам загиблих на виробництві працівників. Не забули і ветеранів – вони одержали пільги на проїзд у приміському залізничному транспорті, а також на отримання побутового палива.
Почалася інтенсивна робота зі створення галузевого фонду соціального страхування.
– Якщо оцінювати діяльність Ради галузевої профспілки за перші 100 днів, – згадує А.В.Чорномаз, – то варто сказати, що вона виконала рішення І Установчого з'їзду, який її обрав і намітив чіткі орієнтири для роботи. Постановою II Пленуму Ради профспілки, який відбувся 27 березня 1992 р., було визначено остаточний напрямок подальшої роботи: підтримувати гармонійні виробничі і соціально орієнтовані відносини між працівниками й адміністрацією, визнавати і поважати права іншої сторони, сумлінно виконувати взяті на себе зобов'язання. Крім того, було визначено, що профспілка має чимало важелів впливу на роботодавців. Серед них страйки – як крайні заходи. Але цього можна уникнути за умови згуртованості профспілкових рядів, реальної оцінки можливостей адміністрації і конструктивних її пропозицій.
8 грудня 1992 р. було прийнято Декларацію про взаємодію профспілок транспортного комплексу України. У ній ішлося, зокрема, про те, що зміна форм власності, структур органів державного управління і влади, народження нового класу – класу власників – поставили у принципово нові умови роботу профспілок, які діють у галузях транспортного комплексу України.

* Коли до 1 березня Уряд не задовольнив вимоги залізничників, висунуті у заяві з’їзду, то першими на таке ставлення уряду до залізничників зреагували криворіжці, які 3 березня створили страйковий комітет на чолі з машиністом А.Сайгаком.
Уряд знав про вибухонебезпечну ситуацію у колективах залізничників і 19 березня підписав тарифну угоду, але вчасно не сповістив колективи, що призвело до страйку працівників Нікопольського залізничного вузла 20 березня. Рух поїздів було зупинено з 6.00 до 10.00. Того ж дня відбулася галузева селекторна нарада, на якій докладно повідомлено про зміст тарифної угоди.

Усвідомлюючи необхідність тісної співпраці, взаємної підтримки, будуючи свої взаємовідносини на принципах добровільності і рівноправності, діючи згідно зі своїми статутами і не втручаючись у внутрішні справи один одного, керівники профспілок транспортних галузей домовилися про:
співробітництво з узгодження підходів до реалізації профспілками захисних функцій з питань оплати праці;
дотримання режимів праці і відпочинку, охорони праці;
підготовки і укладення галузевих тарифних угод;
зайнятість і боротьбу з безробіттям; взаємодію з державними й іншими структурами управління, Верховною Радою України, профспілками і профспілковими об'єднаннями України;
проведення загальних профспілкових акцій солідарності споріднених профспілок; налагодження контактів і співпраці;
представництво інтересів членів профспілок у міжнародних профспілкових організаціях, Міжнародній організації праці тощо.
Було визначено, що для спільного вирішення проблем буде створено координаційний орган профспілок, який повинен діяти у галузі транспортного комплексу України.” Однак такий орган було створено набагато пізніше, більш ніж через 10 років.
Досить складними виявилися умови діяльності залізниць України, особливо у 1993 р. Уряд ввів обмеження фонду споживання, різко зріс рівень інфляції, збільшилися збитки залізниць від зниження обсягів перевезень.
У січні на нараду, де обговорювалося питання "Про підсумки роботи галузі в 1992 р. і перспективи на 1993 р.", прибули не тільки керівники залізниць України, але і начальники відділків, заводів, голови дорожніх і територіальних комітетів профспілки.
Аналіз роботи залізниць підтвердив, що залізничний транспорт перебуває у глибокій кризі. Падають обсяги перевезень вантажів, відсутні кошти на закупівлю пального, рухомого складу, запчастин. Незадовільним є і рівень заробітної плати.
Після доповіді президента Укрзалізниці Б.С. Олійника першим узяв слово голова Ради профспілки А.В.Чорномаз. Він попросив присутніх подивитися на ситуацію, що склалася, очима людини, яка на свою мізерну зарплату не може навіть біологічно відновлювати сили, аби щодня працювати і забезпечувати безпеку руху потягів. "Ми готові, – підкреслив лідер профспілки,— конструктивно співпрацювати з адміністрацією. Але якщо керівні особи не візмуть на себе місію відродження галузі, доведеться вжити крайніх заходів тиску".
Обговорювалося на нараді і питання зміни системи керівництва галуззю, і необхідність створення Міністерства залізничного транспорту України. Крапку під цими питаннями невдовзі було поставлено. У липні 1993 р. прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про утвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України".
Упродовж 1993 р. профспілка основну увагу приділяла забезпеченню максимально можливого підвищення заробітної плати і прибутків працівникам галузі, щоб забезпечити випереджаюче зростання зарплати над рівнем інфляції.
Профспілка поставила в цьому напрямку чотири завдання:
підвищити реальну заробітну плату залізничників до рівня базових галузей промисловості;
відновити те співвідношення у заробітній платі, яке мало місце між галузями у 1991 р.;
домогтися скасування сплати сум перевищення і штрафів за перевищення фонду споживання у галузі;
включити виплати за вислугу років до собівартості перевезень і збільшити розміри цих виплат.
У квітні було підписано Галузеву угоду, в якій збережено всі пільги, передбачені угодою на 1992 р., додатково введено щомісячну виплату надбавок за вислугу років, надано також право одержувати ще один безкоштовний квиток для проїзду по Україні.
Галузевою угодою також передбачено зменшення на дві години робочого тижня для жінок: монтерів шляху, оглядачів-ремонтників вагонів, оглядачів вагонів, слюсарів з ремонту рухомого складу. Це дало можливість збільшити нормативну чисельність цих категорій працівників (жінок серед них – половина) ще на 5 %.
До Галузевої угоди вперше введено нове поняття – "право на старшинство". У разі скорочення чисельності працівників було домовлено, що переважне право на збереження робочого місця надаватиметься тим залізничникам, яким до виходу на пенсію залишається декілька років.
У 1993 р. Радою профспілки розроблено галузеву Програму надання допомоги залізничникам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Проводилася робота з пошуку додаткових коштів на їхнє оздоровлення. У Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вдалося домовитися про виділення коштів на оздоровлення залізничників-чорнобильців безпосередньо через галузеву профспілку. Починаючи з 1993 р. зазначеним Міністерством кошти виділялися щорічно також на часткову компенсацію витрат на оплату лікарняних листків залізничників, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Ситуація в країні була надзвичайно складною. По Україні прокотилася хвиля шахтарських страйків. Силові засоби боротьби за свої інтереси, що застосовували шахтарі, призводили до поступок з боку Уряду. Заробітна плата павлоградського шахтаря, наприклад, перевищувала зарплату залізничника в 10–11 разів. 100 тис. руб. коштувала тонна вугілля, а ціна квитків на залізничному транспорті в порівнянні з цим виглядала просто символічною: проїзд від Харкова до Дніпропетровська дорівнював ціні півкілограма вареної ковбаси.
Трудові колективи залізниць зверталися до Президента України та Уряду з вимогами підвищити заробітну плату залізничників.
30 червня 1993 р. відбувся пленум Ради профспілки, на якому розглядався хід виконання вимог трудових колективів галузі.
"Ми розуміємо, – відзначив у своєму виступі на пленумі голова Ради профспілки А.В.Чорномаз, – що робота шахтарів не тільки надзвичайно важка, але й дуже ризикована. Тому ми не претендуємо на рівну з ними оплату праці. Однак ми за соціальну справедливість – за таке співвідношення розмірів заробітної плати, яке було у 1990 р. (64,6 %)".
Пленум прийняв рішення вважати незадовільними заходи, які вживалися Мінтрансом для захисту соціально-економічних інтересів працівників галузі. Трудовим колективам залізниць було запропоновано провести конференції трудових колективів і підтримати такі вимоги до Уряду держави:
„вжити необхідних заходів для стабілізації роботи залізничного транспорту України і захисту соціально-економічних інтересів працівників галузі;
ввести з 1 липня 1993 р. коефіцієнт збільшення фондів споживання залізниць і підприємств залізничного транспорту порівняно з 1991 р. у 170 разів, а надалі регулювати ці коефіцієнти відповідно до зростання цін;
звільнити залізниці і підприємства залізничного транспорту від сплати штрафів за перевищення фондів споживання за травень–червень 1993 р.;
включити виплати за вислугу років і премії працівникам до основного фонду зарплати.”
Пленум прийняв рішення про вступ у колективний трудовий конфлікт з Урядом України з 15 липня 1993 р. і доручив президії Ради профспілки скоординувати дії дорожніх комітетів профспілки для проведення узгоджених акцій.
4 серпня було підписано протокол засідання примирної комісії щодо розгляду колективного трудового спору між профспілкою і Міністерством транспорту України. Було погоджено позиції сторін щодо вимог залізничників. Вирішено, що заробітна плата залізничників, починаючи із серпня, буде не меншою ніж 63 % середньої заробітної плати працівників вугільної промисловості. Виконано вимоги профспілки щодо звільнення залізниць від сплати штрафів за перевищення фонду споживання і включення виплати за вислугу років у собівартість продукції. А це означало, що відтепер виплати за вислугу років вже не залежать від наявності прибутку, тому що витрати на них погашатимуться за рахунок тарифів на перевезення. Кабінет Міністрів України прийняв постанову про стабілізацію роботи залізничного транспорту і захист соціально-економічних інтересів працівників галузі. Роботу комісії було закінчено, вимоги профспілки задоволено.
У такий спосіб перший колективний трудовий конфлікт закінчився перемогою профспілки.
У листопаді тарифні ставки і посадові оклади залізничників було підвищено, і галузь за рівнем заробітної плати вийшла на 6–7 місце серед галузей народного господарства України.
З ініціативи і за участю Ради профспілки адміністрацією Укрзалізниці було підготовлено новий наказ з питань регулювання заробітної плати № 85-Ц, яким врегульовано диспропорції в оплаті праці працівників масових професій. Наприклад, для локомотивних бригад тарифи підвищили на 10 % , для інших масових професій – на 15 %, для водіїв – на 20 %. А для працівників деяких професій замість оплати праці за тарифними ставками введено посадові оклади, які було збільшено на 15–20 %.
Протягом 1993 р. заробітна плата залізничників у цілому збільшилася у 47,3 раза порівняно з 1992 р., у той час як у галузях народного господарства вона зросла у 30 разів.
На тлі того, що у 1993 р. падіння рівня життя в Україні досягло рекордної за роки незалежності цифри – рівень інфляції становив 10 256 %, вжиті заходи соціального захисту залізничників дозволили працівникам галузі відносно легше пережити труднощі.
У січні 1994 р. у галузі підвищено розмір виплат за вислугу років від 25 до 40 % (залежно від стажу роботи).
У квітні було підписано Галузеву угоду на 1994 р., в якій розширено перелік пільг для залізничників, у т. ч. передбачено надбавки провідникам приміських потягів за роз'їзний характер роботи; вперше одержано право на безплатний залізничний квиток працівникам культосвітніх і спортивних установ.
У липні за пропозицією Ради профспілки при визначенні розрахункового розміру фонду споживання використовувалася не середньоспискова чисельність, а нормативна.
Президія Ради профспілки звернулася до Уряду України з вимогою не проводити приватизацію на залізничному транспорті.
У серпні на вимогу пленуму Ради профспілки припинено реорганізацію структури управління на залізничному транспорті, що призвело б до значного скорочення працюючих і руйнування соціальної сфери.
У вересні у зв'язку з невиконанням вимог Ради профспілки зі стабілізації ситуації в галузі президія Ради профспілки оголосила про вступ у колективний трудовий спір із Мінтрансом і Укрзалізницею.
У жовтні під час переговорів із Мінтрансом значну частину вимог профспілки було задоволено: в 1,4 раза збільшився фонд споживання, у 2,8 раза підвищено заробітну плату.
У зв'язку з ростом інфляції Рада профспілки в грудні 1994 р. домоглася чергового підвищення тарифних ставок і окладів, внаслідок чого зарплата залізничників зросла в 3,6 раза. У січні 1995 р. підписано нову Галузеву угоду, до якої вперше включено зобов'язання Мінтрансу й Укрзалізниці про індексацію заробітної плати відповідно до зростання цін. У лютому та березні згідно з цими зобов'язаннями тарифні ставки і посадові оклади було збільшено, відповідно, в 1,3 і 1,5 раза. З метою підвищення ефективності роботи у серпні 1995 р. відновлено галузеве змагання.
У грудні 1995 р. дію Галузевої угоди було продовжено на 1996 р. Водночас через скрутне економічне становище в Україні затримка виплати зарплати залізничникам складала декілька місяців.
X пленум Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України, що відбувся 24 квітня 1996 р., прийняв постанову: „Затвердити символіку профспілки залізничників і транспортних будівельників України, що являє собою поєднання зображень наступних елементів: паровоз, портал тунелю, шпальна решітка і стилізована літера У.”
 
  symvolika.jpg
Символіка профспілки залізничників і транспортних будівельників України

У травні 1996 р. з ініціативи профспілкових організацій медичних установ галузі Рада профспілки вступила у колективний трудовий спір з Мінтрансом України у зв'язку із затримками виплати заробітної плати і домоглася ліквідації заборгованості.
Завдяки наполегливим і активним діям Ради профспілки та всіх комітетів профспілки у жовтні 1996 р. Уряд України прийняв рішення про збереження галузевої медицини.
У другому півріччі 1996 р. почалася активна підготовка до II з'їзду профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
У вересні закінчилася звітно-виборча кампанія у комітетах профспілки залізниць – було обрано 250 делегатів з'їзду. В усіх первинних організаціях обговорено проект змін у Статуті галузевої профспілки.
24–25 жовтня 1996 р. відбувся II з'їзд профспілки залізничників і транспортних будівельників України. Він пройшов під девізом: "Будемо разом – будемо сильніші! Будемо сильніші – більшого доб'ємося!"
 
 1.jpg
Президія ІІ з’їзду

З'їзд обговорив звіти про роботу Ради профспілки і ревізійної комісії, визнав задовільною роботу Ради профспілки за звітний період, затвердив звіт ревізійної комісії, вніс зміни до Статуту профспілки і до Положення про ревізійні комісії профспілки.
Прийнято постанову про цілі та основні напрямки роботи Ради профспілки на наступний період, звернення делегатів з'їзду до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про державну підтримку залізничного транспорту, заяву у зв'язку з намірами органів державного управління передати навчальні заклади залізничного транспорту Міністерству освіти України.
 
2.jpg
 В залі засідання ІІ з’їзду

У роботі з'їзду взяли участь і виступили: Перший віце-прем'єр-міністр України В.В.Дурдинець, народні депутати України, керівники Міністерства транспорту України та Укрзалізниці.
 
1233.jpg
В кулуарах з’їзду перший віце-прем’єр-міністр Уряду України В.В. Дурдинець,
голова Ради профспілки А.В. Чорномаз.

З'їзд визначив пріоритети діяльності галузевої профспілки на 1997–2001 рр., зокрема:
„збереження досягнутого рівня – економічного, соціального і правового становища працівників галузі;
забезпечення стабільної роботи підприємств залізничного транспорту і транспортного будівництва України, запобігання можливим соціальним конфліктам;
збереження робочих місць і кадрового потенціалу галузі;
надання кожному члену профспілки роботи відповідно до його кваліфікації і здібностей;
забезпечення справедливої оплати праці;
захист працюючих від шкідливого для здоров'я впливу виробничих чинників, створення необхідних умов і забезпечення охорони праці;
контроль за виконанням галузевих угод і колективних договорів;
збереження галузевих соціальних пільг і гарантій, обсяг і характер яких враховував би особливості роботи залізничників, метробудівників та інших працівників галузі;
захист кожного члена профспілки від незаконних покарань, порушень його трудових прав;
збереження відомчої соціальної сфери;
збереження галузевого принципу управління засобами соціального страхування;
посилення впливу галузевої профспілки на формування сприятливої для працівників соціально-економічної діяльності підприємств залізничного транспорту і транспортного будівництва України;
соціальна підтримка пенсіонерів та інших непрацюючих членів профспілки.”
 
435312134.jpg
Учасники з’їзду – голови дорожніх рад ветеранів війни і праці:
Н.Н. Донченко (Придніпровська залізниця), П.С. Лєвашов (Південно-Західна залізниця),
Г.П. Олехнович (Львівська залізниця).
 
221233.jpg
У кулуарах з’їзду:
А.А. Сенишин – голова дорпрофсожу Львівської залізниці,
В.Н. Жарков – голова теркому Жмеринського відділку Південно-Західної залізниці,
В.І. Буковський – головний інженер Донецької залізниці,
М.Т. Свистунов – голова дорпрофсожу Донецької залізниці

З'їзд обрав Раду профспілки і ревізійну комісію на новий п'ятирічний термін.
Головою Ради профспілки обрано А.В. Чорномаза, заступником – В.С. Леська, головою ревізійної комісії профспілки – І.Ф. Задорожного.

ПРОФСПІЛКА ЗАЛІЗНИЧНИКІВ І ТРАНСПОРТНИХ БУДІВЕЛЬНИКІВ
У ПЕРІОД КРИЗИ ГАЛУЗІ
(1997, січень – 2001, грудень)

Стан, у якому перебував залізничний транспорт України в 1997 – 2000 рр., можна охарактеризувати як кризовий. Ось як про це повідомляла газета "Правда України" у 2000 р.:
"Причини галузевої кризи були пов'язані із глибокою структурною кризою української економіки. Буквально кожне підприємство відчувало катастрофічні наслідки розвалу єдиного господарського комплексу колишнього СРСР, ставало в тій або іншій мірі жертвою економічної, фінансової і правової сваволі недолугої частини нового чиновництва.
З точки зору звичайного пасажира, залізниця мала досить сумний вигляд: застарілі, давно не ремонтовані локомотиви, вагони, станції, постійні порушення графіка. Усе це було наслідком нерівноправних відносин, що склалися між залізницею та її клієнтами. Над нею навис тягар грабіжницького посередництва, що буквально висмоктував життєві соки з цілої галузі, через нав'язані нам високі тарифи. І, напевно, найголовніше зло – руйнівна практика бартеризації. Лише декілька прикладів, що яскраво ілюструють процес тривалого пограбування залізниць.
У 1999 р. Укрзалізниця, що здійснювала перевезення майже 90 % усіх вантажів і майже двох третин пасажирського потоку, мала близько 600 посередників, які буквально увірвалися у традиційну технологію взаємовідносин між залізницею та її користувачами. Якщо змити весь словесний "макіяж", яким вони прикрашали свою сумнівну діяльність, відразу ставала очевидною суть цього самозваного "інституту" – розграбування прибутків залізниці. Розгалужена система посередництва разом із бартеризацією фактично заблокували потужну галузь бартерно-заліковими схемами і паперовим сурогатом розрахунків. Саме з цих причин Укрзалізниця втратила у 1999 р. понад 1,6 млрд грн. Її фактично було позбавлено "живих" грошей, необхідних для фінансового маневрування. При цьому наші партнери по бартеру оцінювали свої товари і послуги вдвічі дорожче їх реальної вартості.
Галузь швидко занепадала. Протягом останніх п'яти років минулого сторіччя обсяг вантажних перевезень зменшився на 20 %. То був справжній обвал, що автоматично тягнув за собою реальну загрозу не лише для технічно ослабленої галузі, але й для всієї економіки країни. Йшлося про долю базової структури, що завжди була одним із головних джерел наповнення державного бюджету, пенсійного фонду, місцевих бюджетів і позабюджетних фондів. Зрештою, йшлося про національну безпеку."13
Ось у яких складних умовах Рада профспілки повинна була виконувати рішення II з'їзду щодо захисту інтересів членів профспілки. Головним для всіх профорганізацій постало питання оплати праці.
Наприкінці 1996 р. через зростання інфляційних процесів у країні реальна заробітна плата залізничників зменшилася удвічі в порівнянні з груднем 1995 р. Загальна заборгованість із заробітної плати наприкінці 1996 р. складала більше двох місяців. Тарифні ставки і посадові оклади в галузі не збільшувалися протягом двох років.
Рада профспілки змушена була вступити у колективний трудовий спір з Укрзалізницею і Міністерством транспорту України. Підтримка цього рішення трудовими колективами змусила керівництво галузі задовольнити вимоги профспілки. Враховуючи фінансовий стан галузі, профспілка погодилася на підвищення тарифних ставок і посадових окладів на 20 %. Протягом 1998–2000 рр. рішення про підвищення тарифних ставок і посадових окладів залізничників адміністрацією приймалися щорічно.
З метою посилення принципу соціальної справедливості в оплаті праці було прийнято рішення про реформування діючої системи оплати праці шляхом підвищення тарифної частки в заробітній платі до рівня 50–60 %. Переглянуто систему оплати праці деяких категорій працівників, упорядковано міжкваліфікаційні і міжрозрядні співвідношення.
Радою профспілки підготовлено пропозиції щодо вдосконалення чинних на залізничному транспорті положень про преміювання працівників за основними результатами роботи, а також пропозиції до галузевих положень про надбавки і доплати, що згодом було прийнято Укрзалізницею.
Завдяки рішучим діям нового керівництва Укрзалізниці на чолі з Генеральним директором Г.Кірпою щодо поліпшення фінансового стану залізниць вже у травні 2000 р. вдалося ліквідувати заборгованість із зарплати, скасувати практику масових відпусток без збереження заробітної плати.
На загальній нараді фахівців Укрзалізниці та залізниць, Ради профспілки і дорпрофсожів було розроблено систему заходів щодо подальшого удосконалення оплати праці, яку було затверджено на засіданні Ради Укрзалізниці 26 травня 2000 р. Виконання цих заходів дозволило збільшити тарифні ставки в 1,57 раза, переглянути і підвищити тарифні ставки монтерам колії, слюсарям-ремонтникам пунктів технічного огляду, переглянути наказ про умови оплати праці у колійному господарстві.
З 1 січня 2001 р. у галузі набрав чинності наказ № 595-Ц з питань оплати праці, яким передбачено підвищення заробітної плати залізничників ще на 25 %. Середня заробітна плата залізничників випереджала темпи інфляції в Україні. За 2000 р. номінальна заробітна плата на залізничному транспорті склала 354 грн., реальна, з урахуванням індексу інфляції за цей рік, – 281,4 грн. (індекс інфляції – 125,8 %), а мінімальна заробітна плата в галузі складала 186 грн., що перевищувало державний рівень (118 грн.) на 57,6 %.
Профспілка приділяла значну увагу питанням нормування праці в галузі. Так, за вимогою профспілки наказом Укрзалізниці від 25.08.1998 р., № 212-Ц було створено нормативно-дослідницькі групи праці при головних управліннях колійного, вагонного, локомотивного господарств, зв'язку й енергетики. За цей період ними переглянуто і розроблено для використання в галузі 36 нормативних документів, які було погоджено з Радою профспілки.
При внесенні змін і доповнень до Галузевої угоди у зв'язку з прийняттям Закону "Про відпустки" вдалося зберегти розмір основної відпустки для залізничників – 24 робочих (28 календарних) дні, у той час як в Україні основну відпустку було встановлено тривалістю 24 календарних дні.
Складніше вирішується питання з надання додаткових відпусток. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р., № 1290 майже вдвічі зменшено тривалість додаткових відпусток за роботу у важких і шкідливих умовах. З метою недопущення зниження рівня соціального захисту працівників – збереження тривалості додаткових відпусток за працю у важких і шкідливих умовах – колективними договорами залізниць було передбачено робити це за рахунок власних коштів.
Прийнятий в Україні Закон "Про відпустки" виявив ще одну проблему – відпустки без збереження заробітної плати з ініціативи адміністрації. Мотивуючи свої дії прагненням зберегти кадри, господарські керівники застосовували масові відпустки без збереження оплати праці, що негативно впливало на розмір зарплати і життєвий рівень працівників. Лише після рішучого наполягання з боку профспілок у 2000 р. Верховна Рада України скасувала надання таких відпусток.
При затвердженні Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, помилково було пропущено професії "складач потягів", "оглядач" і "оглядач-ремонтник вагонів". За пропозицією Ради профспілки Міністерство праці і соціальної політики України дало дозвіл на надання цим категоріям додаткових відпусток тривалістю до 4 календарних днів.
Галузевими угодами збережено пільги на безкоштовний проїзд залізничним транспортом, забезпечення побутовим паливом, виплату надбавки за вислугу років тощо.
Залізничники почали одержувати квитки для безкоштовного проїзду в межах України, країн СНД і в приміському сполученні. Ветерани залізничного транспорту одержали право безкоштовного проїзду в межах країни та у приміському сполученні.
За рішенням Ради профспілки на залізничному транспорті держав – учасниць Співдружності в особливих випадках допускається проїзд пенсіонерів країнами СНД. В Угоді транспортних будівельників також передбачено виділення коштів для проїзду ветеранів залізницями України один раз на рік.
Значні пільги встановлено колективними договорами залізниць для пенсіонерів. Це стосується видачі одноразової матеріальної допомоги, ремонту житла, установки та оплати телефонів, передплати на періодичні видання тощо.
Комітетам Червоного Хреста виділялися кошти на проведення благодійних заходів для малозабезпечених, одиноких пенсіонерів.
Незважаючи на те, що в системі забезпечення працівників побутовим паливом дещо змінилося, пільги збереглися. Залізниці самостійно займаються цим питанням, надають пільги працівникам для здешевлення палива і його доставки. З метою покращання медичного обслуговування працівників залізниці виділяють значні кошти у галузеві лікувальні установи для придбання устаткування і медичних препаратів, зубопротезування, лікування хворих на туберкульоз, цукровий діабет, астму тощо.
Рада профспілки виступала і виступає за збереження у галузях тих об'єктів соціальної сфери, які необхідні для забезпечення їхніх потреб у відновленні працездатності працівників.
Особливе місце в роботі профспілки займає захист трудових прав і соціально-економічних інтересів членів профспілки.
Протягом 1997–2000 рр. за вимогою правової інспекції праці Ради профспілки на роботі було відновлено 250 працівників, у 128 змінено формулювання причин звільнення, 559 осіб відновлено на роботі у зв'язку з незаконними переведеннями і перестановками. Скасовано 1647 незаконних наказів про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, у 363 випадках на прохання працівників їхні права відстоювалися у судах. Кожний десятий позов – про поновлення на роботі. У цілому захищено трудові права 32,6 тис. працівників залізничного транспорту і транспортного будівництва. За цей період працюючим повернуто незаконно утриманих або недоплачених коштів на загальну суму понад 1,2 млн грн.
14 травня 1999 р. було підписано Угоду між державною інспекцією праці Міністерства праці і соціальної політики України і Радою профспілки залізничників про взаємодію з питань контролю за дотриманням трудового законодавства. Зокрема, у IV кварталі 2000 р. на всіх залізницях України проводилися загальні перевірки підприємств і структурних підрозділів щодо законності висновку контрактів із працівниками, які здійснюють обслуговування пасажирів. Матеріали цих перевірок використано під час підготовки засідання президії Ради профспілки.
З метою надання правової і методичної допомоги головам профспілкових комітетів Рада профспілки розпочала випуск серії «Нормативна база діяльності профспілки».
Як вже зазначалося, за вказаний період виникли серйозні проблеми з поповненням парку локомотивів, вагонів, їх ремонтом тощо. Усе це покладало на профспілку відповідальність за забезпечення безпечних умов праці. Особлива увага приділялася роботі жінок.
З метою компенсації впливу несприятливих чинників на здоров’я жінок на залізницях запроваджено низку пільг. Так, у цілому по Укрзалізниці додаткові відпустки згідно зі Списками надано 18 тис. працюючих, а згідно з колективними договорами – додатково ще 4 тис. Майже 2 тис. жінок мають скорочений робочий день і близько 10 тис. стали одержувати безкоштовно молоко або інші рівноцінні продукти харчування. Доплати за складні умови й інтенсивність праці одержали понад 13 тис. жінок.
Галузевими угодами і колективними договорами для жінок встановлено додаткові, у порівнянні з іншими категоріями працівників, пільги і гарантії. Зокрема, Галузевою угодою залізничників жінкам – монтерам колії, оглядачам-ремонтникам вагонів – передбачено 38-годинний робочий тиждень зі збереженням середнього розміру оплати праці.
Прийнятий II з’їздом профспілки курс на організаційне зміцнення профспілки позначився на відносній стабілізації профспілкових кадрів. Це дозволило приділяти більше уваги низовим структурам профспілки, більш кваліфіковано і принципово вести діалог із господарськими керівниками, диференціювати інтереси окремих професійних і соціальних категорій членів профспілки.
У зв’язку з процесом структурної реорганізації залізничного транспорту, значними змінами в господарському управлінні транспортним будівництвом і промисловістю галузі в 1997-му у складі Ради профспілки було створено 12 професійних секцій. Положення про профсекції затверджено і погоджено з керівництвом Укрзалізниці. Визначено, що одне з головних завдань профсекцій – представництво інтересів працівників окремих професій.
Завдяки активній роботі профсекцій Рада профспілки отримала можливість детальніше вивчати стан справ у галузях, ефективніше впливати на політику головних управлінь Укрзалізниці з питань оплати праці, її організації, нормування й охорони.
Робота у профсекціях неодноразово допомагала вчасно виявити назрілі проблеми та оперативно реагувати на них. У багатьох випадках секції висували вимоги щодо скасування документів, що істотно зачіпали трудові інтереси працівників. З ініціативи секцій і комісій актуальні питання, що безпосередньо стосуються сфери трудових інтересів окремих професійних груп, неодноразово розглядалися на засіданнях президії Ради профспілки.
З 1999 року Радою профспілки здійснюється практика проведення виїзних засідань професійних секцій і комісій. Це найбільш вдала форма роботи секцій, оскільки дає можливість краще ознайомитися з позитивним досвідом створення умов і організації праці трудових колективів підрозділів залізниць. А підприємство, на базі якого відбувалося засідання секції, наближалося до найкращих стандартів.
З кожним засіданням зростало розуміння членами секції своєї ролі як представників інтересів тих або інших професійних груп залізничників.
Упродовж зазначеного часу профсекціями Ради профспілки на розгляд керівництва Укрзалізниці внесено понад 100 пропозицій, спрямованих на поліпшення соціального захисту залізничників і їхніх родин.
Багато уваги приділялося питанням підготовки кадрів.
У 1997-му розроблено Систему навчання профспілкових кадрів і активу. Згідно з цим документом навчанню було надано пріоритет серед інших напрямків організаційно-масової роботи профспілкових органів.
 
5_16.jpg
Засідання профсекції працівників вагонного господарства

У 1999-му виникла реальна необхідність у підготовці профспілкових працівників дорожніх і територіальних комітетів для організації ефективного навчання профактиву.
Президія Ради профспілки доручила тоді дорожнім комітетам сформувати групи інструкторів, а апарату Ради – організувати їхню підготовку.
Протягом другого півріччя 1999 року 60 осіб – працівники дорожніх і територіальних комітетів профспілки, окремі голови профкомів – пройшли підготовку за темами: «Методологія профспілкового навчання» і «Загальні принципи функціонування сильної профспілкової організації». Після цього підготовлені профспілкові працівники організували відповідну роботу на місцях, використовуючи розроблені Радою профспілки методичні посібники і власний досвід.
У 2000-му підготовлено нові семінари на теми: «Інформаційна робота» і «Звітно-виборча конференція (збори)».
Майже всі працівники дорожніх і територіальних комітетів профспілки пройшли навчання за цими напрямами.
 
5_17.jpg
Голови теркомів профспілки на семінарі

25 січня 2000 року в Києві відбувся III з’їзд профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
Розглянуто питання про приведення Статуту профспілки залізничників і транспортних будівельників у відповідність до Закону України «Про професійні спілки, їхні права і гарантії діяльності». З’їзд вніс зміни до Статуту профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
Також ішлося про збереження лікувально-профілактичних закладів залізничного транспорту.
У зв’язку з намірами органів державної влади ліквідувати мережу лікувально-профілактичних установ залізничного транспорту України з’їзд прийняв відповідну Заяву і доручив президії Ради профспілки вжити конкретних заходів для збереження цих закладів.
Завдяки наполегливим діям профспілки медичні установи вдалося зберегти.
З метою відпрацювання галузевого механізму обов'язкового державного медичного страхування прийнято рішення про проведення на залізницях у 2001 р. експерименту з організації добровільного медичного страхування. Для цього планувалося використовувати кошти, що повертаються страховими компаніями за страхування пасажирів на транспорті.
Питання структури соціальної сфери залізничного транспорту обговорювалися 24 квітня 2001 р. на IX Пленумі Ради профспілки.
Зазначалося, що залізниці витрачають на утримання житла значні кошти, близько 200 млн грн. на рік. Як правило, це житло приватизоване, і досить часто в ньому мешкають люди, які не мають жодного відношення до залізничного транспорту. Тому житло в містах і великих населених пунктах вирішено передавати до комунальної власності. Винятком є будинки, що знаходяться на лінії, і службове житло.
Господарським керівникам разом із профспілковими комітетами було запропоновано долю будинків культури, стадіонів, спортивних споруд і інших об'єктів культурного і спортивного призначення вирішувати на місцях залежно від їхніх потреб, фінансових можливостей підприємств і організацій.
Враховуючи те, що будинки відпочинку, санаторії і профілакторії, дитячі оздоровчі установи, як правило, було побудовано на кошти трудових колективів – чистий прибуток підприємств, дорпрофсожам запропоновано вирішити питання про передачу цих об'єктів у власність трудових колективів залізниць.
На пленумі була прийнята постанова про скликання чергового IV з'їзду профспілки.
Пленум Ради профспілки задовольнив заяву А.В.Чорномаза про звільнення його з посади голови Ради профспілки за станом здоров'я. Головою Ради профспілки обрано В.М. Ткачова — голову Одеського дорожнього комітету профспілки.
Учасники пленуму звернулися до органів законодавчої і виконавчої влади України з вимогою припинити втручання керівників різних галузей народного господарства у справи залізничного транспорту. Профспілка запевнила, що захищатиме інтереси працівників галузі всіма доступними засобами.
Профспілка приділяла велике значення збереженню кадрового потенціалу на залізничному транспорті, завдяки цьому, незважаючи на значне падіння обсягів перевезень, обвального скорочення чисельності працівників не відбулося.
Звільнення працівників в основному відбувалося за рахунок природної плинності кадрів (виходу на пенсію, звільнення за власним бажанням тощо). При цьому пріоритетним залишилося переважне право працівників, які звільняються за скороченням штату або чисельності працівників, на зайняття вакантних посад у галузі. Одночасно зі скороченням працівників на перевезеннях створювалися нові робочі місця у організаціях підсобно-допоміжної діяльності.

Значною мірою збереженню кадрів у галузі сприяли розрахунки нормативної чисельності працівників, що проводилися фахівцями Укрзалізниці і залізниць на наполегливу вимогу Ради профспілки. У 2000 році спостерігалося зростання обсягів перевезень, що дало надію на позитивні тенденції у збереженні кадрів. У 2001-му вперше за останній час залізницям не було доведено завдання щодо скорочення чисельності.
У 1997 році президія Ради профспілки затвердила систему інформаційного забезпечення діяльності профспілки. До системи залучено профоргани усіх рівнів, а реалізовувати її розраховано поетапно.
У дорожніх і більшості територіальних комітетів профспілки створено прес-центри. Усього в галузевій профспілці випускаються 24 інформаційних бюлетені.
 
5_18.jpg
Профспілкові видання
 
Починаючи із серпня 1996-го у газеті «Магістраль» щотижня виходить «Вісник профспілки». З жовтня 1998-го газета щотижня виходить на чотирьох сторінках.
У 1998–2000 р.р. президія Ради профспілки провела огляди-конкурси на найкращу публікацію щодо висвітлення роботи всіх ланок галузевої профспілки у засобах масової інформації. Для активізації участі профспілки у міжнародному профспілковому русі з 1996 року встановлено контакти з Міжнародною федерацією транспортників (МФТ), а з 1 січня 1998-го наша профспілка увійшла до цього найактивнішого об’єднання Всесвітньої конфедерації профспілок. У рамках роботи в МФТ представники профспілки брали участь у позачерговому Конгресі, присвяченому 100-й річниці заснування МФТ (1996 р.), та в усіх наступних конгресах, проведенні Міжнародних днів дій залізничників. Від МФТ і її членських організацій наша профспілка одержала суттєву підтримку під час конфлікту з адміністрацією в 1997-му. З боку галузевої профспілки також здійснювалася активна підтримка профспілок країн світу під час їхніх конфліктів з керівництвом галузей і підприємств.
У цей період профспілка активно працює на загальноєвропейському рівні і є одним із засновників Європейської федерації транспортників (ЄФТ).
На Першому установчому конгресі ЄФТ у 1999 році до його Виконавчого комітету обрано голову Ради профспілки А.В. Чорномаза.
Профспілка бере участь у роботі Європейського економічного і соціального комітету ЄС з питань соціального діалогу щодо європейських коридорів.
На черговому конгресі ЄФТ у 2001 році до його Виконавчого комітету обрано голову Ради профспілки В.М. Ткачова.
 
5_19.jpg
Бєлград. V Постійна конференція профспілок залізничників Європи

У серпні 2001-го президія Ради профспілки затвердила прапор профспілки залізничників і транспортних будівельників України, а також систему заохочення в профспілці.
Ухвалено положення про:
•    Почесний знак «За заслуги перед профспілкою»;
•    знак «За активну роботу в профспілці»;
•    Почесну грамоту Ради профспілки.
  medali.jpg
 
podiaka.jpg 
Відзнаки Ради профспілки
 
Після II з’їзду минуло понад п’ять років, змінилися економічні умови в Україні, наша галузь почала поступово виходити з кризи. Необхідно було зібрати актив профспілки, порадитися, як працювати далі.
У другому півріччі 2001 року профспілка почала активну підготовку до чергового IV з’їзду...


РОБОТА ПРОФСПІЛКОВИХ ОРГАНІВ В УМОВАХ
ВІДРОДЖЕННЯ ГАЛУЗІ
(2001, ГРУДЕНЬ – 2005, КВІТЕНЬ)

Підсумки роботи Ради профспілки за період з 1996-го до 2001-го було підбито на черговому IV з’їзді профспілки, що відбувся у Києві 6–7 грудня 2001 року. На з’їзд прибули 202 делегати, які представляли майже 700 тис. членів профспілки залізничників і транспортних будівельників. З’їзд дав позитивну оцінку роботі Ради за вказаний період. Було відзначено, що, незважаючи на важке становище підприємств і організацій, галузі вдалося зберегти існуючий рівень пільг, трудових і соціальних гарантій працівників. На з’їзді було затверджено основні напрямки діяльності Ради профспілки на 2002–2006 роки.
Реалізація рішень з’їзду почалася практично відразу. 14 грудня 2001-го Рада профспілки вперше уклала з Укрзалізницею Галузеву угоду терміном на п’ять років на період 2002–2006 рр., що дозволило закріпити пільги на тривалий період.
 
 Kirpa.jpg
2001 рік. Генеральний директор Укрзалізниці Г.М. Кірпа
і Голова Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників В.М. Ткачов
обговорюють проект Галузевої угоди


Рада профспілки приділила особливу увагу роботі з укладання договорів, і це принесло свої результати. Тільки у 2003-му профспілкові комітети всіх рівнів уклали близько 1000 колективних договорів, дії яких поширено майже на 500 тис. працівників і 220 тис. пенсіонерів.
Вперше підписано угоду з Міністерством транспорту України, яка стосується підприємств залізничного транспорту, що не входять до складу Укрзалізниці.
Реалізується мета профспілки щодо збільшення прибутків працівників. На надання не передбачених законодавством України пільг і гарантій за колдоговорами на залізницях України за рік витрачається близько 1 млрд грн.
За період 2002–2003 рр. тарифні ставки і посадові оклади переглядалися двічі. Середня заробітна плата працівників збільшилася в 1,5 раза і досягла у 2003 р. 831,6 грн. при 539,4 грн. у 2001 р.
Збільшилася частка фонду оплати в експлуатаційних витратах, що у 2001 р. становила 21,6 %, а в 2003 р. – 27,2 %.
Частка основної заробітної плати зросла проти 2001 р. на 1,4 % і складає 56,5 %.
Заробітна плата працівників залізничного транспорту в 1,7 раза перевищувала рівень заробітної плати працівників інших галузей економіки України, в 1,4 – промисловості, в 1,2 – транспорту. Мінімальна заробітна плата на залізничному транспорті складала 350 грн. при державному рівні 185 грн., а з 1 грудня 2003 р. – 205 грн. Розмір мінімальної заробітної плати залізничників у 1,7 раза перевищував державний рівень.
Рівень заробітної плати транспортних будівельників за останні два роки зріс на 27,4 %: зарплата працівників транспортного будівництва поступово збільшується за рахунок зростання обсягів будівництва і пожвавлення роботи в будівельному секторі економіки України, що позитивно позначається на фінансовому стані підприємств.
Перше засідання Ради профспілки після IV з’їзду профспілки відбулося 28 лютого 2002 р. Було заслухано доповіді В.Ткачова «Про завдання профспілкових органів щодо виконання рішень IV з’їзду профспілки і про заходи щодо реалізації пропозицій і критичних зауважень делегатів з’їзду» та В.Леська «Про результати виконання галузевих угод за 2001 р. і стан роботи щодо їх укладання на 2002 р.». Рада профспілки у своїй постанові із зазначених питань рекомендувала профспілковим організаціям при плануванні своєї роботи за основу взяти головні напрямки діяльності Ради профспілки на 2002–2006 рр., що було прийнято IV з’їздом.
Рада профспілки також розглянула організаційні питання: першим заступником Голови Ради профспілки було обрано Сінчака Михайла Григоровича, заступником Голови – Леська Василя Сидоровича.

Важливим для залізничників виявилось питання зміни форми власності на залізничному транспорті.
Профспілка розгорнула боротьбу за збереження галузі у загальнодержавній власності.
Рада профспілки на засіданні в лютому 2003 р. затвердила рішення про вступ у колективний трудовий спір з Урядом України і звернулася до вищих органів влади із закликом не допустити розвалу галузі.
Не було жодного трудового колективу, дільниці, бригади, профгрупи, де б залізничники з обуренням не виступали проти приватизації залізниць. По країні пройшли сотні мітингів, зборів, конференцій, інших акцій протесту. На адресу владних структур надійшло тисячі листів, заяв і звернень проти намірів приватизувати об’єкти залізничного транспорту. Солідарність із залізничниками України висловили працівники всіх галузей транспорту, міжнародні об’єднання профспілок транспортників.
 
 
protest.jpg
2003 р. Трудівники Одеської магістралі висловлюють протест
проти приватизації залізничного транспорту

Багатомісячна боротьба профспілки проти приватизації завершилася перемогою – Верховна Рада України прийняла рішення про вилучення залізниць як цілісних майнових комплексів із переліку об’єктів, що підлягають приватизації.
Профспілка вкотре довела, що лише спільними діями можна захистити соціально-економічні і трудові права працівників.
Як і в попередні роки, зусилля Ради профспілки, профорганів усіх рівнів було спрямовано також на збереження галузевої медицини. Владні структури щороку при формуванні Державного бюджету намагалися вилучити з нього фінансування медичних закладів залізничного транспорту, тож доводилося знову і знову переконувати Уряд і Верховну Раду України, що залізничники, як і інші громадяни, є платниками податків і мають право на частину бюджетних коштів, спрямованих на медичне обслуговування, у т. ч. і на утримання галузевої медицини, яка, до речі, обслуговує значну кількість так званого “приписного” населення. Дотепер Раді профспілки разом з Укрзалізницею у 2003-му вдавалося доводити необхідність збереження бюджетного фінансування для галузевої медицини. Так, на утримання галузевої медицини у 2004 році у Державному бюджеті було передбачено 155,4 млн грн.
Впровадження у галузі з 2001 року добровільного медичного страхування сприяло підвищенню рівня медичного обслуговування залізничників. Відтепер послугами медичного страхування користуються всі залізничники і пенсіонери залізничного транспорту, більшість працівників промислових підприємств, транспортні будівельники. Застраховано майже 600 тис. осіб, які можуть отримати кваліфіковану медичну допомогу в кожній із 90 медичних установ Укрзалізниці.
Розглянувши у вересні 2003-го питання «Про стан і перспективи забезпечення житлом залізничників», президія Ради профспілки запропонувала керівництву Укрзалізниці розробити за участі Ради профспілки комплексну програму житлової політики на залізничному транспорті. Вирішення цієї проблеми можливе за умов надання безпроцентних позик працівникам для будівництва і придбання житла, залучення коштів працівників при житловому будівництві, створення іпотечного банку тощо.
Рада профспілки, здійснюючи контроль за виконанням вимог галузевих угод і колективних договорів, постійно аналізує стан забезпечення залізничників побутовим паливом. Дорпрофсожам двічі на рік надається інформація з цього питання. Ситуація з кожним роком поліпшується. У 2000-му паливом було забезпечено 71,3 % працівників і пенсіонерів, у 2002-му – 82 %, а в 2003-му – 82,1 %. Найкраще ця робота проводиться на Донецькій залізниці, де паливом забезпечено 99,3 % залізничників, а на лінійних станціях – 100 %...
Розглядаючи у жовтні 2003 року підсумки оздоровлення, президія Ради профспілки відзначила, що протягом оздоровчого сезону 75,6 тис. працівників і членів їхніх сімей покращили своє здоров’я у санаторіях-профілакторіях, пансіонатах і на базах відпочинку, що на 8,5 % більше, ніж у 2002-му.
Забезпечено належне функціонування дитячих оздоровчих таборів, у яких оздоровлено 41,5 тис. дітей залізничників і транспортних будівельників. Це на 11 % більше, ніж у 2002-му.
Рада профспілки не забуває про роботу з пенсіонерами, загальна кількість яких перевищує 200 тис. осіб. Їм надаються всі пільги, передбачені Галузевою угодою. Щорічно виплати пенсіонерам при наданні матеріальної допомоги перевищують суму 75 млн грн.
Розроблено і затверджено систему проведення громадського контролю за дотриманням законодавства про працю, комплексні заходи правової інспекції праці Ради профспілки зі здійснення систематичного і дієвого громадського контролю за дотриманням трудового законодавства, положення про позаштатну правову інспекцію праці і громадську юридичну консультацію.
Позаштатні правові інспекції праці на той час були створені і діяли у дорожніх і територіальних комітетах профспілки Одеської, Львівської, Придніпровської і Південної залізниць.
У сфері охорони праці Рада профспілки прийняла рішення про відродження технічної інспекції праці і затвердила положення про технічну інспекцію праці Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України, єдині форми документів інспекції.
На сьогодні всі дорожні комітети профспілки укомплектовано головними правовими і технічними інспекторами праці.
Рішенням Ради профспілки 2003-й, а потім і 2004-й було оголошено «Роками виробничого побуту».
На залізницях проведено паспортизацію санітарно-побутових приміщень, з урахуванням результатів якої розроблено і затверджено за погодженням із дорпрофсожами програми поліпшення стану санітарно-побутових приміщень і підвищення якості побутового обслуговування працівників на виробництві в 2003 – 2005 рр.
З ініціативи Ради профспілки у 2003 р. проведено огляд-конкурс санітарно-побутових приміщень працівників колійного господарства, який продовжено у 2004 р.
Завдяки наполегливості Ради профспілки, постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р., № 675 затверджено нову редакцію додатків № 1 і № 2 до Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких надає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і тяжкими умовами праці та за особливий характер роботи.
Додатком № 1 надано право на додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів за роботу в шкідливих і тяжких умовах праці машиністам паровозів, тепловозів, дизель-потягів, електровозів, електропоїздів, що працюють на магістральних залізницях (зі збереженням додаткової відпустки за особливий характер роботи, відповідно до Додатка № 2), надано право на додаткову відпустку тривалістю 4 календарних дні усім монтерам колії, а не тільки постійно зайнятим на зазначених роботах, а також складачам потягів, оглядачам і оглядачам-ремонтникам вагонів, що працюють на магістральних залізницях.
За пропозицією Ради профспілки у Галузевій угоді на 2002–2006 рр. та колективних договорах залізниць уперше було передбачено виділення на охорону праці не менше ніж 2,5 % коштів фонду оплати праці.
Завдяки заходам з охорони праці, вжитим Укрзалізницею, залізницями, їх структурними підрозділами разом із Радою профспілки, комітетами профспілки, у 2002 р. рівень виробничого травматизму зменшився порівняно з 2001 р. на 16,5 % , у т. ч. зі смертельними наслідками – на 25 %, у 2003 р. порівняно з 2001 р. досягнуто зниження цих показників, відповідно, на 11 % і 37,5 %. У 2004 р. рівень виробничого травматизму зменшився порівняно з 2003 р. на 7,9 %, у тому числі зі смертельними наслідками – на 4,8 % .
За цей період покращилася робота професійних секцій, за допомогою Ради профспілки більшість пропозицій секцій реалізується.
Для покращання роботи і забезпечення спадкоємності у навчанні профспілкових активістів усіх рівнів, особливо для навчання вперше обраних голів профкомів і голів комісій було видано "Методичний посібник з навчання профспілкового активу".
Починаючи з 2001 р. профспілка бере участь у міжнародній кампанії "Жінки, що рухають світ". У рамках цієї кампанії і з метою реалізації концепції політики профспілки щодо поліпшення соціально-економічного і правового захисту працюючих жінок протягом 2002–2004 рр. було здійснено ряд заходів.
Починаючи з 2003 р. на початку березня у Раді профспілки з профспілковими працівницями та активістками проводяться зустрічі, які вже стали традиційними.
 
 
 pult.jpg
 У колективі станції Могиляни Південно-Західної залізниці працюють тільки жінки.
Профгрупорг Н.ТАЦІЙ (на знімку справа) вітає колег з Міжнародним жіночим днем.

Одним із головних завдань Ради профспілки завжди було і залишається збереження єдності профспілки. Президією Ради профспілки розроблено і затверджено "Рекомендації щодо зміцнення єдності первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації". Також глибоко вивчено і проаналізовано тенденції до зміни профспілкового членства і виходу з профспілки.
У рамках роботи зі збереження єдності і зміцнення профспілки прийнято постанову про вдосконалення умов оплати праці профспілкових працівників, а назви посад працівників апаратів виборних органів приведено у відповідність до Державного класифікатора професій України.
Протягом 2002–2004 років Рада профспілки продовжувала цілеспрямовану, послідовну роботу з реалізації системи інформаційного забезпечення діяльності профспілки.
Значно зріс потік інформації, що надходив від дорпрофсожів, теркомів і профкомів, а також редакцій дорожніх газет і позаштатних кореспондентів газети «Вісник профспілки». Цьому сприяли розвиток розгалуженої мережі профспілкових інформаційних видань (здійснюється випуск близько 40 «Вісників») і створення широкого кола громадських кореспондентів (президією Ради профспілки затверджено дев’ять позаштатних кореспондентів газети «Вісник профспілки»).
Велике значення надається поліпшенню змістовності номерів. «Вісник» стає справді привабливим виданням. У газеті з’явилися нові рубрики: «Профлідер у колективі», «Ім’я у літопис профспілки», «Профспілка захистила», «Рік виробничого побуту» та інші.
Як і раніше, профспілка брала активну участь у Міжнародних днях дій залізничників, які проводяться з ініціативи Міжнародної федерації транспортників. Скоординовані дії сотень профспілок залізничників усього світу привертають увагу громадськості і влади до проблем безпеки на залізничному транспорті.
 
 lopatami.jpg
Працівники Одеської дистанції колії у рамках Міжнародного дня дій
звертають увагу адміністрації залізниці на забезпечення безпеки робіт
на напруженій дільниці станції Одеса-Головна

 
 
manevrovy.jpg
Працівники депо Стрий Львівської залізниці  беруть активну участь
у Міжнародному дні дій

 
 
bezpeka.jpg
Бригада швидкісного потяга Дніпропетровськ–Київ
під час Міжнародного дня дій привертає увагу громадськості
на підвищену небезпеку при швидкісному русі

 
 
 
kolijnyki.jpg
Колійники Івано-Франківської дистанції колії під час Міжнародного дня дій
 
 
 
kaski.jpg
Харківські вагонники під час проведення Міжнародного дня дій залізничників
приділяють підвищену увагу безпеці праці

На XXII засіданні Ради Міжнародної Конфедерації профспілок залізничників і транспортних будівельників країн СНД і Балтії (МКПЗ), що відбулося у квітні 2002 року, профспілку було прийнято у члени цієї організації.
У жовтні 2002-го у Києві проведено XII Постійну конференцію профспілок залізничників Європи, на якій розглянуто право профспілки на страйк, а також економічний і соціальний стан на залізницях країн-учасниць. Конференція також підтримала профспілку залізничників Сербії під час її конфлікту з адміністрацією залізниці і державними структурами. Завдяки солідарній підтримці конфлікт було врегульовано: залізничникам підвищили зарплату, а профспілка залізничників Сербії домоглася укладення колективної угоди.
Рада профспілки разом з іншими профспілками, що входять до Європейської Федерації Транспортників (ЄФТ), звернулася з відкритим листом до Федерального міністра Державного секретаря Австрії з пропозицією почати переговори між урядом, адміністрацією залізниці і профспілкою австрійських залізничників щодо планів розподілу і приватизації Австрійських державних залізниць.
Голос міжнародної підтримки було почуто. Уряд скасував реакційний проект закону про реформу залізниць і почав переговори з профспілкою залізничників Австрії.
У листопаді 2002-го Рада профспілки підтримала профспілкове об’єднання працівників Французької залізниці (FGTE/CFDT – спільна федерація транспорту і обладнання, утворена в результаті злиття чотирьох федерацій CFDT – Французької демократичної конференції праці) у його боротьбі проти приватизації залізничного транспорту Франції. Виступ голови Ради профспілки В.Ткачова з відповідною заявою було опубліковано у французьких засобах масової інформації.
Для більш плідної співпраці зі спорідненими профспілками Міністерства транспорту України Рада профспілки у лютому 2003 р. виступила з ініціативою про створення Федерації профспілок транспортників.
 
 
  stoly.jpg
Під час роботи XII Постійної конференції профспілок залізничників Європи
 
У травні 2003 р. відбулася установча конференція делегатів профспілок транспортників України, на якій було створено Федерацію профспілок транспортників України, головою якої обрано В.М. Ткачова.
26 лютого 2004 р. у Києві відбулася І Конференція профспілки залізничників і транспортних будівельників України, у роботі якої взяли участь 112 делегатів. Заслухано звіти заступника Генерального директора Укрзалізниці С.В. Горілея і Голови Ради профспілки В.М. Ткачова про хід виконання в 2003-му Галузевої угоди між державною адміністрацією залізничного транспорту України і профспілками на 2002–2006 рр., а також звіт про роботу Ради профспілки за 2002–2003 рр., з яким виступив голова Ради профспілки В.М. Ткачов. Делегати заслухали також інформацію першого заступника голови Ради профспілки М.Г. Сінчака про хід виконання критичних зауважень і пропозицій делегатів IV з’їзду.
Прийнято рішення починаючи з 2004 р. проводити у першу неділю серпня День профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
У липні 2004-го відбулося засідання Ради профспілки, на якому розглянуто питання перспективи корпоратизації залізниць України і заходи щодо захисту трудових і соціально-економічних інтересів працівників.
 
 mikrofony.jpg
 Президія І Конференції профспілки

У постановІ Ради профспілки від 27 липня 2004 року щодо перспектив корпоратизації залізниць України і заходів із захисту трудових і соціально-економічних інтересів працівників Укрзалізниці запропоновано, зокрема, опрацювати законодавчі, нормативно-правові та інші документи з корпоратизації залізничного транспорту за участі профспілкових фахівців, а також приділити першочергову увагу питанням збереження зайнятості працівників і недопущення їх масового звільнення. Увагу акцентовано також на перспективах зростання заробітної плати залізничників і посилення їх соціального захисту; збереженні соціальної сфери залізничного транспорту, необхідної для забезпечення потреби працівників, і включення її об’єктів у статутний фонд акціонерної компанії; гарантіях участі профспілкових працівників в управлінні акціонерною компанією. Крім того Укрзалізниці запропоновано підготувати за участі Ради профспілки концепцію «Соціальні наслідки реформування залізничного транспорту України».
У зв’язку з необґрунтованим вилученням професії «машиніст електропоїздів метрополітену» із Додатка № 1 Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Рада профспілки у 2004 році вступила у колективний трудовий спір з Кабінетом Міністрів України.
7–8 серпня 2004 року у м. Красний Лиман (Донецька залізниця) Рада профспілки провела І Спартакіаду трудових колективів залізниць із шести видів спорту, яку було присвячено 100-річчю профспілкового руху. З числа переможців І Спартакіади було сформовано збірну команду профспілки, яка взяла участь в XI Всеукраїнській міжгалузевій спартакіаді працівників промислової сфери і транспорту. Вперше беручи участь у таких відповідальних змаганнях, команда профспілки зайняла почесне ІІІ місце.
З метою реалізації концепції Ради профспілки з молодіжної політики і наступних її рішень з цього питання у 2004 році у первинних, територіальних і дорожніх профорганізаціях проведено роботу зі створення молодіжних рад.
1–2 жовтня 2004 року у Києві відбувся І Форум молоді профспілки, на якому обговорено проблеми робітничої і студентської молоді, прийнято звернення до профспілкових працівників і активістів, а також до молоді і студентів галузі. Обрано Молодіжну раду профспілки, а її головою – начальника технічного відділу інформаційно-обчислювального центру Південно-Західної залізниці Олександра Гнатюка.
26 листопада 2004 року відбулася установча асамблея профспілок України, у роботі якої взяли участь делегати від 12 Всеукраїнських профспілок. Прийнято рішення про створення Національної Конфедерації профспілок, обрано її раду і ревкомісію, затверджено Статут і Положення про ревізійну комісію, а також програму діяльності на найближчі роки. Головою Конфедерації обрано В.М. Ткачова.
26 січня 2005 р. Рада профспілки провела науково-практичну конференцію «100 років профспілкового руху залізничників і транспортних будівельників України: історичний досвід, традиції і перспективи». Учасники конференції заслухали 14 цікавих і пізнавальних доповідей, що торкалися багатьох історичних і сучасних аспектів діяльності профспілки за минулі 100 років.
Підбиваючи підсумки виступів про діяльність профспілки за минуле століття і враховуючи зміст доповідей, учасники конференції відзначили необхідним у прийнятих Рекомендаціях спрямувати всі зусилля на збереження та збагачення накопиченого досвіду роботи профспілки щодо захисту трудових прав та соціально-економічних інтересів працівників, піднести їх на новий, якісно вищий рівень.
 
 
 ochki.jpg
У залі конференції

Підтвердженням тому є такий показовий факт. У лютому 2005 р. перемогою Ради профспілки завершився колективний трудовий спір із Кабінетом Міністрів України. Примирна комісія прийняла рішення відновити професію «машиніст електропоїздів метрополітену» у Додатку № 1 Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р., № 36.
 
stakany.jpg
Засідання Примирної комісії
 
Рада профспілки переконана, що у новітній історії профспілки залізничників і транспортних будівельників України буде ще не одна вагома перемога на користь людини праці...
23 березня 2005 року на засідання президії Ради профспілки затверджено слова і музику Гімну профспілки.

Слова Марата Погребцова
Музика Євгена Пухлянка
ГІМН
профспілки залізничників і транспортних будівельників України

Від глибин квітневої зорі,
Що зійшла минулого століття,
Залізниць сталевих трударі
Об'єднались проти лихоліття.

Приспів:
Залізнична профспілка –
Демократії гілка,
Добровільне братерство
Незалежних людей,
Нездоланна команда,
Де є право і правда,
Соціальне партнерство
Животворних ідей.

Незалежність слова і труда
В серці залізничному присутня,
Профспілкова істина одна –
Право на добробут і майбутнє.

Приспів

Ми шануємо чудову мить,
Де не гасне вікопомна зірка.
Хай живе на теренах століть
Професійна залізнична спілка!

Приспів

Джерела
1. Архів Одеського дорпрофсожу, 1992. – Спр. 15
2. Архів Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України
3. Материалы І учредительного съезда профсоюза железнодорожников и транспортных строителей. – 23 января 1992 г. – К.
4. Особистий архів А.В. Чорномаза
5. Никопольская правда. – 1992. – 24 марта
6. Москаленко П., Мукмінова Т. Укрзалізниця. Поступ часу / 1991–1996. – К., 1996
7. Архів Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України // Протокол засідання президії Ради профспілки № 14. – 1993. – 30 червня
8. Архів Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України // Протокол засідання президії Ради профспілки № 5. – 1995. – 24 квітня
9. Особистий архів М.Н. Донченка
10. Архів Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України // Матеріали ІІ з’їзду профспілки залізничників і транспортних будівельників України. – 1996. – 24, 25 жовтня
11. Правда України. – 2000. – Березень
12. Архів Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України // Матеріали ІІІ з’їзду профспілки залізничників і транспортних будівельників України. 2000. 25 січня
13. Особистий архів В.М. Ткачова
14. Вісник профспілки. – 2004. – 9 березня // Магістраль. – 2004. – 9 березня
15. Архів Одеської залізниці
16. Архів дорпрофсожу Львівської залізниці
17. Архів дорпрофсожу Південної залізниці
18. Архів Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України. // Протокол засідання Ради профспілки. – 2004. – липень.
 
Фото:
Савицький Олександр Юрійович
Мукмінова Тамара Андріївна
Павлов Валерій Данилович
Повалій Людмила Миколаївна
 
 
 

Зворотній зв'язок

Питання-Відповідь 
   Форум профспілки  

Опитування

Який розділ вас цікавить?

Лічильник



Головна Контакти Пошук

Фотогалерея


День Ради профспілки на Жмеринському вузлі 4-5.07.2018

Електронний профспілковий квиток

VISA_profkvytok.jpg
  

Zalp.org.ua  :Головна >> Про нас >> Історія профпілки >> Книга "100 років на захисті трудящих" >> РОЗДІЛ V
Контакти:
03049 м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 15 А
тел. (044) 465-00-80; тел/факс(044) 465-00-78