Дорпрофсож Придніпровської залізниці і надалі проводить роботу по підтримці та захисту членів Профспілки залізничників і транспортних будівельників України, та безперервно виконує свій профспілковий обов’язок в організації та наданні цільової фінансової матеріальної допомоги членам профспілки.
Через збройну агресію російської федерації наші члени профспілки та члени їх сімей вимушені покинути свої рідні оселі та евакуюватися у більш безпечні місця. Через постійні масовані ракетні обстріли пошкоджуються будинки і потрібні термінові кошти для придбання необхідних матеріалів для їх відновлення. Нажаль продовжується і мобілізація наших працівників, тому для їх захисту потрібні термінові кошти для придбання військового обмундирування, медикаментів, виробів медичного призначення тощо. Потрібна і підтримка демобілізованим працівникам, які повернулися з лав ЗСУ і приступили до роботи в структурні підрозділи Товариства.
Хоча кількість таких звернень щодня збільшується, Дорпрофсож Придніпровської залізниці в рамках спільної постанови між АТ «Укрзалізниця» та Профспілкою продовжує надавати фінансову допомогу членам профспілки на подолання наслідків воєнних дій. Жодне звернення не залишається без рогляду.
Війна принесла багато горя і біди. В одну мить деякі родини втратили все.
Але сила духу залізничників надихає. Прикладом того є дві історії наших членів профспілки, які, незважаючи на жахливу долю, не зневірилися, а звернулися за допомогою до Дорпрофсожу Придніпровської залізниці, а також до фонду «Залізна родина», яку очолює голова Профспілки Олексій Семерунь, і знайшли підтримку та фінансову допомогу.
Втратила дім, але не силу духу: історія Ольги Шиян
24 травня 2025 року для залізничниці Ольги Шиян, яка проживає у с. Богуслав Павлоградського району життя в одну мить розкололося навпіл на «до» та «після».
Під час чергового ракетного обстрілу ворожий вибух накрив район, де стояв її дім. Колись затишна, спокійна, наповнена сміхом оселя, була знищена повністю. Лише уламки стін і розкидані згорілі речі нагадували, що тут жила родина. За кілька хвилин Ольга Іванівна втратила все.
Зараз родина Шиян вимушена жити у маленькій літній кухні. Холодні стіни, тіснота, відчуття тимчасовості та постійної тривоги – це те, з чим вони прокидаються щодня. Попри все, Ольга Іванівна продовжує працювати агентом комерційним на станції Богуславський регіональної філії «Придніпровська залізниця» виконуючи свої обов’язки та підтримуючи безперебійну роботу залізниці. Але повернути до життя власну оселю вона не в змозі самотужки. Родина мріє хоча б про невеликий будинок – місце, де знову можна буде жити, а не просто існувати. Для цього потрібні кошти, яких у них немає.
Скільки сили треба мати, щоб після всього пережитого й надалі триматися, працювати й підтримувати інших, ніхто не знає. Але, на щастя, Ользі Іванівні це вдається, бо вона має міцьну силу духу!
Коли дім зникає за одну мить: доля Сергія Резніка
На жаль, війна безжально торкнулася й долі Резніка Сергія Володимировича. Внаслідок обстрілів та бойових дій було зруйновано його житло в Запорізькій області. Будинок, у якому він прожив значну частину життя, повністю непридатний для проживання й не підлягає відновленню. Разом із втратою дому він утратив місце, де зберігалися цінні спогади та відчуття безпеки, – те, що для кожної людини є основою життєвої стабільності.
Попри пережиту трагедію, Сергій Володимирович не опустив рук. Він продовжує виконувати свою роботу, дбаючи про надійність штучних споруд в Запорізькій дистанції колії на регіональній філії «Придніпровська залізниця», яка щоденно забезпечує рух пасажирів, перевезення вантажів та підтримку економіки країни в прифронтовому регіоні. Його стійкість і професійність – це нагадування про незламність українців, які, навіть утративши дім, не втрачають сили духу.
Сьогодні такі родини потребують підтримки й уваги небайдужих людей. Розповідаючи такі історії, ми прагнемо допомогти їм відновити життєві умови та повернути відчуття стабільності. Допомога таким людям – це наш спільний внесок у відновлення України, у підтримку тих, хто постраждав не зі своєї вини, а через жорстоку й несправедливу війну.
Руслана ЦАП
Заступник голови Дорпрофсожу
Придніпровської залізниці
