 |
|
Вже не в перше держчиновники намагаються позбавитии галузь |
Шановний Миколо Яновичу!
На засіданні Кабінету Міністрів України 17 січня 2011 року було надано доручення Міністерству інфраструктури щодо розгляду питання про поетапну передачу відомчих лікувально-профілактичних закладів до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України.
Передача закладів охорони здоров’я залізничного транспорту жодним чином не узгоджувалася з трудовими колективами та відповідними профспілковими органами, що є порушенням Галузевої угоди, укладеної між Міністерством транспорту України та Радою профспілки залізничників і транспортних будівельників України. Крім цього такі дії не узгоджуються з нормами чинних нормативних актів, зокрема Закону України «Про залізничний транспорт» та «Основ законодавства України про охорону здоров’я».
Рада профспілки залізничників і транспортних будівельників України розцінює можливість подібної передачі як спробу руйнації системи охорони здоров’я залізничної галузі. Галузева медицина залізничного транспорту, крім загальнодержавних функцій з надання медичних послуг населенню, виконує специфічні функції медичного забезпечення безпеки руху поїздів, зокрема забезпечує передрейсові огляди локомотивних бригад, професійний відбір та постійний контроль за станом здоров’я працівників, робота яких пов’язана з безпекою руху на залізницях. Саме цілісна система медичних закладів Укрзалізниці забезпечує безперебійне функціонування галузі. Також відомчі медичні заклади надають невідкладну медичну допомогу пасажирам, які користуються послугами залізничного транспорту, відстежують епідемічне становище серед користувачів послугами пасажирських та вантажних перевезень, безпосередньо беруть участь у ліквідації наслідків аварій, катастроф та інших непередбачених ситуаціях на залізницях.
Передача медичних закладів Укрзалізниці до сфери управління Міністерства охорони здоров’я негативно вплине на забезпечення безпеки руху і може призвести до непередбачених наслідків.
Звертаємо також увагу на те, що згідно з чинним законодавством України Міністерство охорони здоров’я не несе жодної відповідальності за безпеку перевезень. У той же час залізничний транспорт є джерелом підвищеної небезпеки, й особлива увага має приділятися забезпеченню безпеки руху та мінімізації можливих ризиків.
У цьому питанні не враховано також досвід країн СНД з огляду на реформування залізничного транспорту України, яке очікується в найближчі роки. Зокрема, показовим є той факт, що в ході реформування залізничної галузі в Росії було збережено відомчі медичні заклади залізниць, і вони увійшли до статутного фонду ВАТ «РЖД». Варто звернути увагу і на негативний досвід Казахської залізниці. Через вилучення з її складу відомчих медичних закладів та їх подальшого перепрофілювання залізниця постала перед рядом труднощів і була змушена згодом прийняти рішення про їх створення у власній системі «з нуля».
До того ж на сьогоднішній день медичні заклади залізничного транспорту фінансуються з державного бюджету не в повному обсязі, переважно лише на заробітну плату медичного персоналу. Залізниці за свої кошти на умовах Галузевої угоди та колективних договорів надають їм фінансову допомогу, забезпечують утримання і ремонт споруд та комунікацій, придбання медичного обладнання тощо. Крім цього в галузі організовано добровільне медичне страхування залізничників та пенсіонерів через страхові компанії та створену на Львівській залізниці власну Лікарняну касу, що також сприяє фінансуванню відомчих лікувально-профілактичних закладів залізничного транспорту.
Не менш важливим є і соціальний аспект: при переході відомчих медичних закладів в управління іншого міністерства медичний персонал буде позбавлений певних соціальних гарантій за Галузевою угодою, яка діє на залізничному транспорті і поширюється на них. Це неодмінно призведе до підвищення соціальної напруги й хвилі обурення як у трудових колективах залізниць, так і серед персоналу відомчих медичних закладів залізничного транспорту.
Залізничники вже мають негативний досвід передачі закладів культури, спорту, дошкільних дитячих закладів до комунальної власності, і нас вражає те, що передані об’єкти використовуються не за призначенням або ліквідовані. Рада профспілки вважає, що руйнація існуючої системи медичного обслуговування працівників залізничного транспорту, яка діє більше століття і позитивно себе зарекомендувала, знизить рівень медичного обслуговування працівників та пенсіонерів незалежно від відомчої належності, призведе до масових невдоволень владою серед населення.
З огляду на те, що залізнична галузь забезпечує національну безпеку України в сфері перевезень, а її діяльність пов’язана з високим ризиком матеріальних, моральних та людських збитків, вважаємо за доцільне зважено підійти до вирішення цього питання та не приймати рішення щодо передачі відомчих лікувально-профілактичних закладів залізничного транспорту України до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України.
З повагою
В.М. ТКАЧОВ,
Голова Федерації профспілок транспортників України,
Голова профспілки залізничників і транспортних будівельників України
