Це питання вже не один рік турбує молодих залізничників. Молоді фахівці надовго не затримуються на залізничному транспорті, бо не бачать перспектив. Вони очікують побачити на робочому місці нові технології, а натомість працюють на застарілому обладнанні, зазвичай без належних умов праці, ще й отримують при цьому низьку заробітну плату.

«Всі чекають змін і сподіваються, що ситуація покращиться, – говорить машиніст електровоза локомотивного депо Знам’янка, голова молодіжної ради первинки Сергій Савченко. – Як молодіжний лідер я шукаю шляхи і можливості як допомогти молоді не втрачати надію, особливо в цей час.   

Сергій працює в локомотивному депо Знам’янка з 2014-го, починав зі слюсаря рухомого складу, а вже за півтора року був призначений майстром цеху ТР-1. Згодом стає помічником машиніста електровоза, деякий час поєднує з виконанням обов’язків інженера служби локомотивного господарства з приймання локомотивів, адже вже здобув вищу освіту в Дніпровському національному університеті залізничного транспорту ім. В.Лазаряна (за спеціальністю інженер-електромеханік). Зараз обіймає посаду машиніста електровоза.

Молодь депо у 2021-му довірила працьовитому і відповідальному хлопцю очолювати молодіжну раду первинки. Тож ми поцікавилися у Сергія про їх роботу у мирний час та як допомагають молоді знам’янчани-залізничники – у військовий.

– Два роки тому ми провели акцію щодо покращення умов праці локомотивних бригад. Разом із слюсарями встановили в кабінах локомотивів додаткові розетки, а також повісили сонцезахисні штори, які нашили в домашніх умовах. Молодь депо брала участь і в облаштуванні депо – долучалася до ремонтування дорожнього покриття та встановлення освітлення паркомісць у фастівському парку, а також разом з профкомом ми висаджували декоративні кущі.

Коли почалася війна, багато хто з нашого колективу став до лав ЗСУ, ми всі об’єднали зусилля, щоб їм допомогти. Разом з головою первинки Віталієм Кочеригіним оголосили збір коштів і продуктів харчування для мобілізованих. Закуповували бронежилети, спальники, фляги, каски та турнікети, налагодили співпрацю з волонтерами, вони допомогли з аптечками. Також налагоджуємо зв’язок з одним із благодійних фондів щодо продуктових наборів для наших пенсіонерів. Про це трохи згодом, коли вдасться.

Разом з молодими профактивістами та молодіжними лідерами знам’янських дистанції сигналізації та зв’язку Романом Шевченком, а також вагонного ремонтного депо Артемом Куксою у вільний від роботи час виконували земляні роботи з укріплення міського бомбосховища.

Тож намагаємось активно долучатися до різних ініціатив. Для мене молодіжна рада це не просто відзвітувати на папері, а дійсно це нові шляхи як допомогти людям. До речі, багато чого корисного я дізнався завдяки навчальному тренінгу, який проводить Молодіжна рада профспілки. Ми зустрілися з молодими фахівцями – залізничниками з різних куточків України, познайомилися, обговорили спільні проблеми, відшуковували шляхи їх вирішення, а завдяки запрошеним спікерам – дізналися про можливості профспілковців у захисті працівників. Ми укріплюємо нашу профспілку, щоб дати гідну відповідь і врешті змінити на краще ситуацію на залізниці. Дякую організаторам за запрошення!

До речі, саме зараз (з 28 по 30 вересня) триває завершальний етап тренінгу навчання профспілкових молодіжних лідерів у рамках проєкту «Що необхідно знати кожному профспілковцю», який Молодіжна рада профспілки проводить у межах ініціативи межах ініціативи #tradeunionlifeline. Його мета – докладно ознайомити молодих активних залізничників, яким небайдужа профспілкова діяльність, зі структурою профспілки, можливостями і обов’язками її робочих органів та інше.  

Докладніше – згодом у фейсбук-групі Молодіжної ради профспілки.