4 травня від ворожого пострілу у спину на 48-му році життя загинув машиніст Пологівського локомотивного депо Роман СЕМЕНЕНКО. Закатований і змучений він в останню мить зміг випустити кулі смерті в нелюдів, очищуючи нашу землю від рашистської нечисті.
Роман завжди був небайдужим до долі країни, тому і приєднався до місцевого Руху спротиву. За інформацією одного з побратимів, зранку його з власної хати забрали кілька десятків окупантів. Два дні підряд чоловіка катували і допитували, вимагаючи розкрити інформацію про схрон зброї та місцезнаходження старшого брата, який разом з іншими пологівчанами веде боротьбу з рашистами в Запорізькій області, − той не зізнався і нікого не здав. Він привів окупантів до місця, де сам ховав зброю, і в останню мить вихопив пістолет і відкрив по них вогонь. Загинув від кулі, випущеної в спину. Попрощатися із загиблим дозволили лише його матері. У Романа залишилися дружина й донька.
Голова профорганізації Пологівського локомотивного депо Михайло Вяльцев так згадує про свого товариша і колегу: «Роман був з тих друзів, на яких завжди можна було покластися. Коли потрібна допомога, ніколи не відмовляв. Ми багато в чому були однодумцями і обидва свого часу долучилися до політичної партії «Національний корпус», щоб мати змогу відстоювати інтереси громади на місцевому рівні. Відмінний машиніст і активний профгрупорг. Один із учасників акції протесту «робота за правилами», яка кілька років тому відбулася в нашому депо. Він був відповідальним, мужнім, безстрашним, справжнім патріотом. І відійшов у вічність зі зброєю в руках».
Висловлюємо щирі співчуття сім’ї, рідним та близьким. Він став прикладом патріотизму, незламності духу, самопожертви та безмежної любові до України.
Жорстока і нещадна війна забирає найкращих. Війна залишає горе і руїни. Але ми переможемо, інакше не може бути.
Вічна пам’ять Герою!
