Тетяна КОРОЛЮК, журналіст («Магістраль»)
Нещодавно у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону щодо децентралізації бюджету. Якщо цей документ буде ухвалено без поправок, що враховуватимуть інтереси нашої галузі, є ризик, що з відомчими медичними закладами залізничники можуть попрощатися. Зазначимо, що законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо бюджетної децентралізації)» (реєстраційний № 4435а від 8.08.2014 р.) спрямований на виконання основних напрямів бюджетної політики на 2015 р. Більше того, він є важливим кроком до реформування системи місцевого самоврядування і територіальної організації влади. Тут, серед всього іншого, детально «розписано», з яких саме податків та зборів поповнюватимуться місцеві бюджети, за рахунок чого ці джерела можна буде збільшити, а також як всі ці надходження розподілятимуться.

Рокові рядки
Тим не менш, кілька рядків у цьому законотворчому акті можуть призвести до небажаних наслідків. Йдеться про передачу з державної у комунальну власність низки національних і державних установ. До цього переліку потрапили бібліотеки, музеї, театри, філармонії, заповідники, музичні колективи й ансамблі, позашкільні та професійно-технічні навчальні заклади, виші І–ІІ рівня акредитації… Також перепідпорядкування має торкнутися лабораторій центрів санітарно-епідемічного нагляду та спеціалізованих медико-санітарних частин. Відкривають весь цей список, цитуємо: «заклади охорони здоров’я, що забезпечують медичне обслуговування працівників та пасажирів залізничного транспорту».
Як розцінювати появу такого пункту саме зараз, – питання без відповіді, адже боротьба залізничників за право на існування відомчої медицини була довготривалою. Зовсім нещодавно у цій боротьбі намітилися позитивні зрушення. Так, у «Законі про особливості створення публічного акціонерного товариства…» (а також в інших урядових постановах) вдалося обумовити, що соціальна інфраструктура залізничників зберігається й після реформування. І медична сфера, нехай в незвично «компактному» вигляді, не одразу, а поетапно, але переходить до новоствореної залізничної структури. Тема, здавалося, вже була вичерпана, і лікарні залишалися в рідних пенатах. Проте не минуло й півроку, як намагання перепідпорядкувати залізничну медицину поновилися.

Лікар до поїзда
Отже, наразі під дію «децентралізаційного» законопроекту мають шанси потрапити всі 94 медичні заклади галузі. У тому числі й ті 11 лікарень, доля яких бачилася остаточно вирішеною (завдяки включенню їх до статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» згідно з постановою КМУ від 25.06.2014 р., № 200). У кращому випадку, після передачі у комунальну власність на наші заклади чекатиме оптимізація або перепрофілювання. Однак це насправді лише півбіди. Ця законодавча ініціатива ставить під загрозу систему гарантії безпеки залізничних перевезень.
За словами начальника Управління охорони здоров’я Укрзалізниці Олександра Бабіча, щороку в наших лікарнях проводиться більше ніж 5 млн 300 тис. передрейсових та післярейсових медичних оглядів локомотивних бригад, а також майже 350 тис. періодичних профілактичних оглядів, які передбачені відповідними регламентуючими документами. В системі охорони здоров’я Укрзалізниці наразі працюють 80 лікарсько-експертних комісій. За даними річної медичної статистичної звітності, щоденно (у робочі дні) профілактичні медичні огляди проходять майже 3 тис. осіб, надаються висновки щодо придатності до роботи майже 1,5 тис. працівникам. Щорічно непридатними до роботи за станом здоров’я визнають 1,6 тис. – 1,7 тис. працівників залізничного транспорту. В середньому за рік відсторонюється 1,2 тис. – 1,3 тис. членів локомотивних бригад та водіїв транспортних засобів. Майже 1 тис. – з видачею листка непрацездатності. Кожен такий випадок можна розцінювати, як попередження небажаного ексцесу на транспорті. Чи буде зацікавлений бодай один місцевий бюджет, аби лікарня продовжувала виконувати ці функції? Чи виявить бажання хоча б одна територіальна громада взяти на себе відповідальність за безпечне транспортування пасажирів та вантажів залізницею? Відповідь очевидна…
Є ще один цікавий нюанс: яким чином місцеві органи самоврядування організовуватимуть надання невідкладної медичної допомоги пасажирам? Мається на увазі не лише на вокзалах, а й на маршрутах прямування поїздів? До слова, у ХІХ ст. у тому числі через те, що під час подорожі пасажирам могла знадобитися поміч ескулапів, на залізничному транспорті й було налагоджено роботу відповідної служби. Зараз відпрацьована десятиліттями система функціонує без збоїв. Щорічно реєструється майже 26 тис. викликів медичних працівників медпунктів вокзалів до пацієнтів – пасажирів поїздів. При цьому кількість пасажирів, які потребували госпіталізації, перевищує 2 тис. осіб.

А обговорити?
Згідно з чинним законодавством, усі рішення, які так чи інакше зачіпають соціально-економічні та трудові права громадян, мають узгоджуватися шляхом соціального діалогу. У пункті № 9 пояснювальної записки до «децентралізаційного» документа мовиться, що «проект закону не стосується соціально-трудової сфери». Тобто можна припустити, що питання передачі залізничних медичних закладів у комунальну власність не планувалося погоджувати ні з трудовими колективами, ні з відповідними профспілковими органами. Що є грубим порушенням низки нормативних актів і, зокрема, Галузевої угоди між Міністерством інфраструктури України та Радою профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
За словами першого заступника Голови профспілки Михайла Сінчака, спілчани забили на сполох, щойно цей законопроект з’явився у відкритому доступі, оскільки його прийняття в існуючому вигляді негативно позначиться на рівні медичного обслуговування чималої кількості залізничників та інших громадян України. Адже відомчі лікарні впродовж року відвідує понад 600 тис. залізничників і стільки ж сторонніх пацієнтів, які звертаються туди, як до територіально найближчої медичної установи.
Другий аспект проблеми полягає в тому, що на персонал відомчих лікарень частково поширюються й деякі соціальні гарантії Галузевої угоди. Таким чином, працівникам лікарень у разі переходу до комунального підпорядкування доведеться забути, зокрема, про пільговий проїзд залізницею на роботу та під час відпустки. Названих причин більше ніж достатньо, аби спровокувати аж ніяк непотрібну хвилю народного обурення на місцях.
Листи, за рішенням Ради профспілки залізничників та керівництва Укрзалізниці, розіслано в усі інстанції (Президента України, Прем’єр-міністра України та Верховної Ради). Тим не менш, ситуація не прогнозована. І нічого не залишається, як сподіватися, що можновладці не лише почують думку, а й виконають вимогу нашої галузі. Галузі, яка навіть у найскладніші часи стоїть на варті національної безпеки і, затягнувши пасок, робить усе можливе, аби наша країна вистояла…

ПРЯМА МОВА

Олександр БАБІЧ, начальник управління охорони здоров’я Укрзалізниці:
– Ця законодавча ініціатива ставить під загрозу систему гарантії безпеки залізничних перевезень. Йдеться і про регулярний контроль за станом здоров’я працівників галузі, і про надання невідкладної медичної допомоги пасажирам – як на вокзалах, так і в поїздах.

Михайло СІНЧАК, перший заступник Голови профспілки:
– Можливий перехід у комунальне підпорядкування негативно позначиться на рівні медичного обслуговування залізничників та на соціальному захисті самих залізничних медиків. Названих причин більше ніж достатньо, аби спровокувати аж ніяк непотрібну хвилю народного обурення на місцях.

ДО ТЕМИ

Мінфін відреагував на звернення профорганів щодо видатків з держбюджету на медичне обслуговування залізничників
У відповіді за підписом заступника Міністра – керівника апарату Міністерства фінансів України В.МАТВІЙЧУКА йдеться про розгляд звернень Ради профспілки, Коростенської і Запорізької територіальних профорганізацій, підприємств Львівської залізниці щодо збереження на 2015 рік діючого порядку фінансування закладів охорони здоров’я, що забезпечують медичне обслуговування працівників та пасажирів залізничного транспорту у зв’язку з положеннями проекту закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо бюджетної децентралізації)», від 8.08.2014 р., № 4435а щодо забезпечення передачі з державної власності у комунальну власність зазначених закладів».
У листі Мінфіну вказано, що «у попередніх показниках проекту Державного бюджету України на 2015 рік Міністерству інфраструктури відповідно до його бюджетного запиту враховано видатки за бюджетною програмою «Медичне обслуговування працівників та пасажирів залізничного транспорту» (КПКВК 3104040) в обсязі 759,7 млн грн.».

КОМЕНТАР

Михайло СІНЧАК, перший заступник Голови профспілки
– «Свежо предание, но верится с трудом»… Так можна прокоментувати відповідь Мінфіну на звернення Ради профспілки і наших колег з профорганів різного рівня. Тому що у попередніх показниках проекту Державного бюджету на 2015 рік передбачено вказану у відповіді суму, а вже пізніше з’явився законопроект «Про внесення змін до бюджетного кодексу України (щодо бюджетної децентралізації)», який передбачає передачу галузевої медицини до комунальної власності. І перший, і другий законопроекти готував Мінфін, і коли він був більш коректним – сказати важко. Але все ж сподіваємось, що до наших аргументів прислухаються, і при розгляді нового проекту бюджету на 2015 рік (засідання парламенту має відбутися найближчими днями) буде передбачено видатки на медицину залізничного транспорту. В іншому випадку – виникнуть загрози, про які йшлося у наших листах до керівництва держави.


Відділ інформації Ради профспілки