З метою децентралізації бюджетного фінансування та розширення повноважень територіальних громад державними органами влади передбачено передачу у комунальну власність 89 відомчих закладів охорони здоров’я залізничного транспорту.

Завдяки активній позиції профспілки Верховною Радою України було внесено зміни до держбюджету на 2015 рік та виключено 10 медичних закладів залізничного транспорту з переліку тих, які мають бути передані на фінансування з місцевих бюджетів, передбачивши їх фінансування із держбюджету. Ці 10 закладів в подальшому мають увійти до статутного капіталу АТ «Українська залізниця».

Щодо інших відомчих закладів продовжується процес їх передачі у комунальну власність та реорганізації (проведення інвентаризації майна та майнових прав, підготовка і подання зведених актів інвентаризації, переліків майна і земельних ділянок тощо). Однак досі не ухвалено відповідних рішень органами місцевого самоврядування щодо прийому, подальшого функціонування, можливої оптимізації та фінансування з місцевих бюджетів деяких закладів.

Враховуючи те, що залізниця є джерелом підвищеної небезпеки, наші відомчі заклади охорони здоров’я виконують специфічні функції із забезпечення безпеки руху. Такі послуги надаються за відповідними договорами між ними та підприємствами залізничного транспорту. Водночас загальна заборгованість на 1 травня п. р. перед ними залізниць та підприємств залізничного транспорту за проходження медоглядів працівників галузі склала 23,7 млн грн.

У ході передачі до комунальної власності закладів охорони здоров’я як цілісних майнових комплексів (приміщень, майна та обладнання, в тому числі придбаного за кошти залізниць), планується проведення їх оптимізації та ліквідації частини фельдшерських, амбулаторних та медичних пунктів, на базі яких зараз проходять перед- та післярейсові огляди залізничники за місцем роботи.

Частину медзакладів може бути перепрофільовано або взагалі ліквідовано у зв’язку з тим, що в даній місцевості функціонують аналогічні, а органи місцевого самоврядування не вбачають доцільним функціонування декількох лікарень в одному регіоні через брак коштів. Як приклад – лікарні станцій Житомир, Чернігів, Арциз, Рені, Херсон.

Таким чином, гостро постає питання організації подальшого проходження перед- та післярейсових оглядів за місцем виконання робіт локомотивних бригад і залізничників, робота яких пов’язана з безпекою руху.

Не менш актуальним є питання подальшого проходження всіх видів медоглядів працівниками галузі на базі лікарсько-експертних комісій медзакладів за місцем роботи та проживання. В подальшому може виникнути необхідність доїзду залізничників до місця проходження оглядів, що може знаходитись на значній відстані.

Такі комісії працюють у 75 закладах, в яких щорічно проходять медогляди близько 70 % залізничників. Крім того, у 42 медпунктах вокзалів та 215 оздоровпунктах підприємств проводиться понад 4 млн передрейсових оглядів на рік, серед яких 81 % – огляди членів локомотивних бригад.

Медичні заклади, які передаються в комунальну власність, мають відповідні можливості та належний специфічний досвід і готові в подальшому проводити медичні огляди працівників залізничного транспорту на договірних засадах.

Відомчими медзакладами забезпечується комплексне обслуговування близько 427 тис. працівників, 286 тис. – пенсіонерів галузі та більше 425 тис. приписного населення, у тому числі членів сімей залізничників. Працівники та пенсіонери галузі зараз можуть отримувати амбулаторно-поліклінічну допомогу безкоштовно та лікування в стаціонарі на умовах договорів добровільного медичного страхування.

Нормами Галузевої угоди закріплено зобов’язання адміністрації не допускати підміни безплатної медичної допомоги платними послугами залізничникам і членам їх сімей в установах охорони здоров’я залізничного транспорту та збереження права на безкоштовне користування медичними установами пенсіонерів-залізничників.

Видатки державного бюджету на медичне обслуговування працівників та пасажирів залізничного транспорту складають близько 36 % необхідного фінансування відомчих закладів охорони здоров’я, з яких до 98 % – витрати на заробітну плату медперсоналу, решта – на оплату комунальних послуг, придбання медикаментів та виробів медпризначення для надання екстреної допомоги, реактивів та витратних матеріалів для проведення аналізів, досліджень, діагностики, а також харчування хворих в умовах стаціонару.

Поточні експлуатаційні витрати, а також придбання медикаментів тощо фінансуються з коштів спецфонду медзакладу, тобто за рахунок виплат страхових компаній, оплати проведення медоглядів залізничників та працівників сторонніх підприємств, госпрозрахункової діяльності, надання платних послуг юридичним та фізичним особам, благодійних внесків пацієнтів та ін.

За свідченнями залізничників, деякі відомчі медзаклади на Одеській та Південно-Західній магістралях стягують з пацієнтів (в тому числі залізничників та наших пенсіонерів) кошти на придбання витратних матеріалів при проходженні обстежень при амбулаторно-поліклінічному лікуванні (шприців, реагентів, плівки для флюорографії і т. п.). Як правило, вони проводяться через касу чи розрахунковий рахунок лікарні як оплата за надання медпослуг або в якості благодійних внесків пацієнтів. У зв’язку з тим, що зазвичай пацієнтам не надають належного пояснення про мету та необхідність таких оплат, це призводить до дискредитації всієї мережі відомчої медицини в очах залізничників.

Відповідно до вказівки Укрзалізниці від 24.04.2000 р., № ЦЗЛ-434 право на медичну допомогу в медичних закладах Укрзалізниці мають працівники (і члени їх сімей, що перебувають на їх утриманні) підприємств, організацій, структурних підрозділів, що входять до складу залізниць, промислових підприємств залізничного транспорту, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів залізничного транспорту, галузевих об’єктів культури, фізкультури, спорту і відпочинку, а також залізничники-пенсіонери тощо.

Залишається невирішеним питання безоплатного медичного обслуговування у відомчих закладах працівників підприємств, які не увійшли до складу Укрзалізниці, зокрема ПрАТ “КЕВРЗ”, про що свідчить звернення голови цієї профорганізації.

Ярослав МАЛЬСЬКИЙ,
завідувач відділу соціально-трудових відносин та побутової роботи Ради профспілки