Цей документ є логічним, оскільки Постановою Кабміну «Про деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» від 12.04.2022 р. № 440 державним службовцям заборонено перебувати за межами України без оформлення службового відрядження. 


Постанова Кабміну № 481 розповсюджується на працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, членів виконавчого органу та їх керівників. Згідно з п. 2 ст. 22 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання державного сектору економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.


Згідно з Постановою Кабміну № 481 дистанційна робота запроваджується:

1) для працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки − за рішенням виконавчого органу або керівника, за умови наявності організаційної і технічної можливості для виконання їх обов’язків;

2) для членів виконавчого органу або керівника суб’єкта господарювання, які перебувають на території України, за рішенням:

• суб’єкта управління об’єктами державної власності,

• загальних зборів акціонерів (учасників) господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належать державі,

• наглядових рад суб’єктів господарювання може, за умови наявності можливості забезпечення належної (безперервної) роботи держпідприємтсва.


Робота працівників, членів виконавчого органу та керівників суб’єктів господарювання за межами України можлива лише за умови оформлення службового відрядження.


Тобто, якщо для працівника була встановлена дистанційна робота, при цьому йому не було оформлено службове відрядження, і він після 3 травня 2022 року не повернувся до роботи в Україну, до нього можуть застосувати дисциплінарне стягнення, а до керівників − дисциплінарне стягнення відповідно до закону чи припинити їх повноваження в установленому порядку.


Відповідно до ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» притягати до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення можна без погодження профспілки, тобто стаття 43 КЗпП не застосовується, крім звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.


Крім того, під час воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. 


Не треба забувати, що роботодавець зобов’язаний дотриматись процедури застосування тільки одного із заходів стягнення, а саме:


• Строків притягнення − не пізніше місяця із дня його виявлення проступку, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці, але не пізніше 6 місяців із дня вчинення проступку.

• До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

• Обираючи вид стягнення (догана або звільнення), роботодавець повинен враховувати: ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.