«Шановний Борисе Ярославовичу!

Рада профспілки опрацювала наказ від 20.05.2014 р., № 220-Ц/од «Про затвердження Програми організації роботи зі збільшення доходів від реалізації робіт та послуг допоміжної діяльності і заходів щодо економії витрат залізниць та підприємств залізничного транспорту на 2014 рік та Методичних рекомендацій з використання коштів, отриманих залізницями від допоміжної діяльності».

Щодо передбаченого наказом скорочення фонду оплати праці за рахунок скорочення чисельності, то у зверненні до Генерального директора Укрзалізниці та Міністра інфраструктури України Рада профспілки вже доводила необґрунтованість такого рішення.

Змушені нагадувати, що протягом багатьох років продуктивність праці на залізничному транспорті виконувалась за рахунок зменшення чисельності працюючих. На сьогодні залізнична галузь має вкрай зношений рухомий склад, новітні технології, які запроваджуються в незначних масштабах не дозволяють за рахунок застосування механізації і автоматизації виробничих процесів забезпечувати вивільнення  працівників, зайнятих в технологічному процесі. Не відбувається змін в технології виробництва, в організації праці. У працівників, які продовжують працювати у галузі, збільшується інтенсивність праці, а у структурних підрозділах зростають непродуктивні витрати через відсутність необхідного контингенту для забезпечення виконання запланованих обсягів роботи. Працівники всіх господарств галузі регулярно залучаються до надурочних робіт, а також до роботи у вихідні і святкові дні, які часто не обліковуються належним чином, а, відповідно, і не оплачуються, на чому профспілка неодноразово наголошувала.

При плануванні показника фінансового плану «середньооблікова кількість працівників» не надано обґрунтованих техніко-економічних розрахунків цього показника. Твердження окремих фахівців, що «сьогоднішня середньооблікова кількість працівників більше відповідає реаліям сьогодення» без відповідних розрахунків, викликає справедливе нерозуміння не тільки в трудових колективах, але й у фахівців залізничного транспорту, які безпосередньо змушені вирішувати ці питання на місцях. Виконання показників «продуктивності праці» і «зростання середньомісячної зарплати» лягають надмірним тягарем на плечі працівників, які за неофіційним наполяганням адміністрації змушені постійно порушувати режим праці і відпочинку, подекуди не мають належного обладнання, отримують збільшення навантаження. Трудові колективи б’ють тривогу, бо заплановане зменшення контингенту працюючих більш ніж на 30 тис. осіб є чи не найбільшим за часи незалежності України.

Підтримуючи заплановані заходи щодо збільшення доходів від реалізації робіт та послуг допоміжної діяльності, передбачені наказом, вимушені зазначити, що вказаний документ, на нашу думку, порушує норми законодавства, Галузевої угоди та колективних договорів.

Це стосується норм наказу, якими передбачено часткове припинення  встановлення та перегляд встановлених доплат за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, розширення зони обслуговування, зниження інших заохочувальних виплат працівникам, скорочення компенсації за проживання в гуртожитках. Зазначені доплати та компенсації є нормами Галузевої угоди і колективних договорів і відповідно до законодавства є обов’язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Це ж стосується і норм щодо економії витрат від скорочення відрахувань профспілковим органам на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу до 0,6 %.

Зазначаємо, що відповідно до п. 2.3 Галузевої угоди жодна зі сторін в період дії Угоди не може припинити виконання взятих на себе зобов’язань. Крім того, законодавством забороняється будь-яке втручання, яке може обмежити законні права працівників та їх представників або заборонити їх здійснення з боку органів господарського управління при укладенні та виконанні колективних договорів, угод. Таким чином, Укрзалізниця своїм наказом не може в односторонньому поряду обмежувати норми, встановлені колективними договорами підприємств.

Також зазначаємо, що при плануванні надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати з метою економії фонду оплати праці не взято до уваги, що зазначені норми відносяться до категорії державних соціальних гарантій, що надаються працівнику з приводу сімейних обставин за погодженням  з роботодавцем, а не за ініціативи роботодавця.

Зважаючи на вищевикладене, пропонуємо відмінити встановлені наказом від 20.05.2014 р., № 220-Ц/од заходи, які суперечать нормам законодавства, Галузевої угоди та колективних договорів.

З повагою
Вадим ТКАЧОВ, Голова Федерації профспілок транспортників України, голова профспілки залізничників і транспортних будівельників України»