«Дим над містом бачили всі, одразу почав діяти план взаємодії Укрзалізниці і ДСНС. Якийсь час пішов на узгодження з іншими підрозділами залізниці, тут начальник поїзда Олександр Дудар дуже добре спрацював. Уявіть відповідальність: виїжджали під час повітряної тривоги, потім, коли вже працювали, знову сирена. А тут же його люди…
Діяти треба було швидко, потужностей самих лише підрозділів ДСНС не вистачало. Самі порівняйте: пожежна машина – це п’ять тонн води і 200–300 кг піни, а поїзд – 120 тонн води і п’ять тонн піни. На місці спільно з керівництвом ДСНС вирішили задіяти ще один пожежний поїзд Південно-Західної, який тимчасово перебував на станції. На плечі начальника Шепетівського поїзда впала подвійна відповідальність: крім матеріальної за «чужий» поїзд, ще й відсутність чіткої інформації про його стан. Це як би вам дали машину, а ви не знаєте, чи справна вона, як заводиться, що у неї з бензином.
Колектив Шепетівського поїзда, використовуючи обидві одиниці техніки, спрацював на всі 100 %. Якщо зазвичай на підготовку поїзда дається 20 хвилин, то тут встигли навіть швидше. Поїзди вчасно заправили і ввели в дію. Загалом підрозділ пожежного поїзда Шепетівка працював на події до останнього. Приємно було чути слова подяки залізничникам від присутніх при гасінні пожежі представників адміністрації області.
Усі ланки спрацювали дуже добре. І хлопці з ДСНС, і залізничники – всі діяли чітко та злагоджено. Завданням залізничних пожежників було прокладання рукавних ліній в осередок пожежі і своєчасне та безперервне подання води і піни працівникам ДСНС, бо навіть 1-2 секунди затримки можуть мати вкрай негативні наслідки.
І все це під час повітряної тривоги. Але ніякої паніки, ніякого хаосу. Всі грамотно, професійно спрацювали. Приємно було чути гарні слова про залізничників: «У вас кожен – на своєму місці». Справді, тоді всі доклали зусиль для перемоги над полум’ям: і пожежні, і локомотивні бригади, і складачі поїздів, і диспетчерський апарат Козятинської дирекції залізничних перевезень».
