Пропозиції профспілки залізничників і транспортних будівельників України
до проєкту Закону України «Про залізничний транспорт України»
(реєстр. № 1196-1 від 6.09.2019 р.)
1. У статті 1. Визначення термінів пункт 12 частини 1 викласти в наступній редакції:
«Залізничний транспорт – базова галузь економіки України та складова частина єдиної транспортної системи України, яка складається із залізничного транспорту загального користування, під’їзних колій, залізничного рухомого складу та іншого майна, яке призначене для забезпечення потреб держави, фізичних та юридичних осіб в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності».
Підстави.
Законом України «Про транспорт» встановлено, що «транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях».
Як приклад: Закон «Про автомобільний транспорт» визначає «автомобільний транспорт як галузь транспорту». Залізничний транспорт здійснює майже 80 % вантажних перевезень по Україні. Він має право на статус базової галузі економіки.
Тим більше, що у цьому ж пункті визначено, що цей виробничо-технологічний комплекс включає в себе «інфраструктуру залізничного транспорту загального користування стратегічного значення».
2. Доповнити частину першу статті 1 пунктом 46 такого змісту: «Промисловий залізничний транспорт – транспортно-технологічний комплекс, який забезпечує системне переміщення вантажів у процесі виробництва (між виробництвами, виробничими циклами, окремими операціями або підприємствами в цілому) та взаємодію із залізничним транспортом загального користування і не належить до нього».
Підстави.
В даний час функціонує ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», в підпорядкуванні якого перебуває 28 філій, котрі обслуговують залізничне полотно до 3 тис. км, що не входить до складу магістральних залізниць АТ «УЗ» та здійснюють комерційні перевезення вантажів до магістральних залізниць і морських портів.
3. Стаття 4. Основи та принципи функціонування залізничного транспорту в Україні
У частині 1 після слів «задоволення потреби» доповнити словом «держави, » – далі по тексту.
Підстави.
Забезпечення перевезення державних галузей економіки повинно бути пріоритетним, адже залізничний транспорт має стратегічне значення (частина 1 пункту 12).
4. Стаття 5. Державне управління у сфері залізничного транспорту
Доповнити частину 2 статті 5 пунктом 7 наступного змісту:
«7) сприяє його пріоритетному розвитку, надає підтримку в задоволенні потреб у рухомому складі, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсах».
Підстави.
Залізничний транспорт в Європейському співтоваристві та інших державах є одним із пріоритетних транспортних напрямків та має значну бюджетну підтримку.
5. Доповнити Розділ І проєкту «Державне регулювання у сфері залізничного транспорту» статтею 14 такого змісту:
«Стаття 14. Взаємодія суб’єктів господарювання залізничного транспорту з власниками та суб’єктами господарювання промислового залізничного транспорту, залізничних під’їзних колій
Відносини суб’єктів господарювання залізничного транспорту з власниками та суб’єктами господарювання промислового залізничного транспорту, залізничних під’їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом АТ «Українська залізниця» та укладеними на його основі договорами.
Промисловий залізничний транспорт, залізничні під’їзні колії, споруди та устаткування, вантажно-розвантажувальні комплекси, які не належать до залізничного транспорту загального користування за своїми пропускними і вантажопереробними можливостями, повинні забезпечувати необхідні обсяги перевезень, навантаження і розвантаження транспортних засобів, їх зберігання та ефективне використання.
Власники та суб’єкти господарювання промислового залізничного транспорту, залізничних під’їзних колій здійснюють їх утримання на рівні, що забезпечує безпеку виконання робіт, ефективне використання рухомого складу, збереження вагонного парку та вантажу, який перевозиться».
Підстави.
Відсутність законодавчого регулювання в цій сфері може призвести до дисбалансу взаємовідносин між власниками та деградації промислового залізничного транспорту.
6. Стаття 18. Послуги з доступу до інфраструктури
Частину третю після слів «До обов’язкових послуг з доступу до стратегічної інфраструктури належать:» доповнити реченням такого змісту: «розгляд запитів на надання послуг тягового рухомого складу;».
Підстави.
Відсутність таких послуг через деякий час позбавить оператора інфраструктури контролю за тяговим рухомим складом, в тому числі позбавить значних матеріальних активів, які поступово перейдуть до приватних перевізників. Такий варіант розвитку подій несе загрозу безпеці руху, життю та здоров’ю пасажирів. Негативні приклади втрати контролю оператором інфраструктури над цим видом діяльності є в Британії, прибалтійських республіках, США, в яких цей вид діяльності через деякий час вимушені були націоналізувати з причин значних загроз безпеці державних інтересів та його громадян.
7. Стаття 21. Основи діяльності перевізників
У частині першій статті 21 вилучити слова «мати тяговий рухомий склад на праві власності або іншому праві на підставі договорів з його власниками».
Підстави.
Цей абзац суперечить абзацу першому частини першої статті 22, яким накладено фактичну заборону на володіння тяговим рухомим складом іншими перевізниками. Можливо, цей абзац доповнити словами наступного змісту «який задіяний для вивозу вантажів з під’їзних колій на магістральні залізниці».
8. Стаття 31. Розслідування залізничних транспортних подій
В абзаці другому частини першої статті проєкту необхідна деталізація (конкретизація) випадків, з настанням яких центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, приймає рішення щодо проведення розслідування події Державною спеціалізованою експертною установою з технічного розслідування подій на транспорті.
9. У частині шостій статті 31 проєкту слово «допит» замінити на слово «опитування».
Підстави.
Поняття «допит» застосовується у Кримінальному процесуальному кодексі України і здійснювати допит мають право відповідні працівники правоохоронних органів.
10. Стаття 40. «Особливості регулювання трудових відносин на залізничному транспорті».
Перше речення частини 2 статті 40 викласти в такій редакції:
«Працівники залізничного транспорту, які здійснюють обслуговування пасажирів, працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору, якщо така форма передбачена трудовим законодавством».
Підстави.
70 % персоналу, задіяного у сфері обслуговування пасажирів, належить до категорії робітничих професій, інші 30 % – до категорії фахівців і спеціалістів. Тобто зазначені професії жодним чином не відносяться до категорії керівників, що здійснюють поточне управління підприємством, його прибуткову діяльність, використання і збереження ввіреного державного майна, а виконують свою трудову функцію на підставах, визначених посадовою інструкцією. Працівникам залізничного транспорту, що працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору, не передбачено додаткових пільг і соціальних гарантій, а лише ті, що передбачаються Галузевою угодою і колективними договорами. Необґрунтовані короткотермінові контракти з додатковими, непередбаченими законодавством підставами дострокового розірвання контракту з ініціативи роботодавця, також виходять за межі Конвенції МОП № 158 від 23.1 1.1985 р., яка ратифікована Україною без будь-яких обмежень 16.05.1995р., позбавляють працівника права на соціальну справедливість та відповідний захист. Більше того, не виключається корупційна складова при вирішенні питання подальшої роботи працівника. Крім того, вважаємо, що встановлення форми трудового договору – базової норми трудових правовідносин, слід визначати спеціальним законом, що регулює трудові відносини.
Проєкт нового Трудового кодексу України може не передбачати такої форми трудового договору, як контракт. КЗпП або Трудовий кодекс (який буде прийнято) мають пріоритетне значення, як спеціальні законодавчі акти, що регулюють трудові правовідносини.
11. Доповнити абзац перший частини 5 статті 40 після слів «та післярейсові (післязмінні) словами «які здійснюються за рахунок роботодавців».
Підстава. Стаття 169 КЗпП України.
12. Доповнити статтю 40 проєкту новою частиною 6 такого змісту:
«6. Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку, умов праці окремих категорій працівників залізничного транспорту, робота яких безпосередньо пов’язана з рухом поїздів, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту та репрезентативними профспілками, що діють у галузі.
Перелік робіт, професій та посад, що безпосередньо пов’язані з рухом поїздів, маневровою роботою, у тому числі з управлінням транспортними засобами чи рухом транспортних засобів, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту».
13. Стаття 41. «Вимоги до машиністів».
У частині 1 вилучити абзац 8.
Підстави.
Стягувати плату за видачу свідоцтва машиніста є недоцільним нововведенням. На цей час машиніст отримує свідоцтво машиніста після закінчення відповідного учбового закладу і видача його здійснюється безоплатно.
14. Вилучити повністю абзаци 2, 3, 4, 5 частини 2 статті 41.
Підстави.
Зазначене питання слід врегулювати в нормативному акті КМ України або центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту.
Закон не повинен містити положення, які, як правило, містяться в галузевих інструкціях, наказах, правилах та інших нормативних документах.
Окрім цього, на цей час машиністи не отримують жодних сертифікатів, а лише свідоцтво машиніста.
15. Доповнити проект Закону новою статтею 41 такого змісту:
«Стаття 41. Соціальний захист працівників залізничного транспорту
1. Соціальний захист працівників залізничного транспорту загального користування здійснюється у встановленому порядку згідно із законодавством, Галузевою угодою та колективними договорами. Положення Галузевої угоди (колективного договору) поширюються на всіх працівників залізничного транспорту загального користування незалежно від членства в профспілці, і є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення Галузевої угоди (колективного договору) діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали Галузеву угоду (колективний договір).
2. Працівникам залізничного транспорту загального користування, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов (ремонт, будівництво або придбання житла), може надаватися безвідсотковий кредит строком до 20 років за рахунок власних коштів підприємств залізничного транспорту загального користування.
3. Суб’єкти господарювання у сфері залізничного транспорту мають право за рахунок власних коштів забезпечувати діяльність системи медичного страхування працівників та пенсіонерів залізничного транспорту.
4. Пенсійне забезпечення працівників залізничного транспорту загального користування здійснюється згідно із законодавством.
Суб’єкти господарювання у сфері залізничного транспорту мають право за рахунок власних коштів здійснювати недержавне пенсійне забезпечення працівників через недержавний пенсійний фонд.
5. Працівники залізничного транспорту загального користування та члени їх сімей (утриманці), а також працівники, які вийшли на пенсію по інвалідності чи за віком користуються правом на безоплатний проїзд залізничним транспортом у порядку та на умовах, передбачених Галузевою угодою та колективними договорами.
6. Працівники залізничного транспорту та члени їх сімей користуються медичним обслуговуванням у відомчих закладах охорони здоров’я. Це право зберігається за ними і після виходу на пенсію.
7. На залізничному транспорті забезпечується функціонування об’єктів для реабілітації, відпочинку та оздоровлення залізничників та пенсіонерів-залізничників, занять фізкультурою і спортом, художньою самодіяльністю.
8. Суб’єкти господарювання надають соціальну підтримку працівникам, які вийшли на пенсію по інвалідності чи за віком за рахунок власних коштів у порядку та на умовах, передбачених Галузевою угодою і колективними договорами».
Підстави.
Запропонована народними депутатами редакція проєкту Закону «Про залізничний транспорт України», в якому повністю вилучені норми статті 16 чинного Закону України «Про залізничний транспорт» щодо пільг та соціальних гарантій залізничникам та членам їх сімей суперечить вимогам статті 22 Конституції України, відповідно до якої «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
16. Стаття 42. Корпоративний (формений) одяг працівників залізничного транспорту
Викласти статтю 42 в такій редакції:
«Стаття 42. Формений одяг працівників залізничного транспорту
1. Право носіння корпоративного (форменого) одягу та відповідних займаній посаді (категорії, професії) знаків розрізнення мають всі працівники залізничного транспорту.
За пенсіонерами-залізничниками, які вийшли на пенсію безпосередньо з підприємств залізничного транспорту (за віком або на пільгових умовах, у тому числі за віком, за вислугу років тощо), зберігається право носіння форменого одягу зі знаками розрізнення за посадою, яку вони займали перед звільненням на пенсію.
2. Для працівників залізничного транспорту, які безпосередньо беруть участь в організації руху поїздів та обслуговуванні пасажирів, під час виконання службових обов’язків передбачається носіння корпоративного (форменого) одягу.
Працівники залізничного транспорту, для яких під час виконання службових обов’язків передбачено обов’язкове носіння корпоративного (форменого) одягу, забезпечуються таким одягом за рахунок роботодавців.
3. Перелік працівників залізничного транспорту, для яких під час виконання службових обов’язків передбачено обов’язкове носіння корпоративного (форменого) одягу, знаки розрізнення, форма корпоративного (форменого) одягу, а також норми забезпечення і строк носіння корпоративного (форменого) одягу визначаються вищим органом виконавчої влади».
Підстави.
У даний час ці питання регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1996 р. № 1508 «Про знаки розрізнення і формений одяг працівників залізничного транспорту».
Вважаємо за доцільне у статті 42 законопроєкту передбачити не лише обов’язок роботодавця забезпечити корпоративним (форменим) одягом працівників, для яких носіння такого одягу під час виконання службових обов’язків є обов’язковим, але й закріпити право носіння форменого одягу за всіма працівниками залізничного транспорту.
17. Частину 1 розділу XI «Прикінцеві положення» законопроєкту пропонуємо викласти в наступній редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності через п’ять років з дня опублікування.».
Підстави:
На нашу думку, для адаптації АТ «Укрзалізниця» до нових умов та забезпечення справедливої конкуренції на ринку залізничних перевезень, а також відкриття вільного доступу до залізничної інфраструктури необхідно не менше 5 років.
Значна кількість учасників ринку залізничних вантажних перевезень виступає за відкриття цього ринку найближчим часом, але такі кроки без відповідної підготовки утворюють багато ризиків. Як свідчить досвід країн Європи, які здійснювали аналогічні кроки, це в першу чергу загрожує масовими звільненнями працівників, дестабілізацією в трудових колективах і масовим відтоком висококваліфікованих кадрів. Приватні перевізники можуть створити недобросовісну конкуренцію АТ «Укрзалізниця» за рахунок низьких соціальних стандартів для своїх працівників, що у свою чергу негативно позначиться на доходах бюджетів усіх рівнів та внесках до соціальних фондів.
Крім того, приватні перевізники у разі відкриття ринку найближчим часом не будуть мати жорстких вимог до технічного стану тягового рухомого складу, системи контролю безпеки, системи навчання, тренувань та медичних оглядів локомотивних бригад та інших заходів, від яких безпосередньо залежить безпека залізничних перевезень, що збільшує ризик зростання транспортних подій. Через відсутність чітких правил та вимог до перевізників, а також спеціального регуляторного органу, відповідального за ліцензування перевізників, виникає ризик зменшення безпечності залізничних перевезень.
Якщо приватні перевізники займуть найбільш прибуткові сегменти ринку вантажних перевезень, то в короткостроковій перспективі після надання вільного доступу до залізничної інфраструктури через зменшення доходів АТ «Укрзалізниця» не матиме можливості виконувати свої зобов’язання, насамперед, соціальні.
