Керівник підприємства виніс працівнику догану. Важливо розібратися, що це таке і як в такому разі діяти.

Отож, відповімо на такі запитання – консультує Профспілка залізничників і транспортних будівельників України:

Що ж таке догана, хто має право її застосувати, за що та в які строки?

– Який порядок її оформлення?

– Чи правомірна догана?

– Як її оскаржити?

– Які правові наслідки догани?

– Чи позбавить вона працівника права на премію?

– Який порядок зняття догани?

1. Догана – це один із двох заходів дисциплінарного стягнення до працівника за порушення трудової дисципліни. Другий, суворіший захід, – звільнення. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів (ст. 147 КЗпП). По суті, догана є дисциплінарним заходом особистого характеру, який має морально-психологічний вплив, тобто містить негативну оцінку конкретним діям працівника. Її застосовують, щоб засудити поведінку працівника у трудовому колективі та запобігти її виникненню у майбутньому.

Хто має право застосовувати догану?

Застосовувати дисциплінарне стягнення може орган, якому надано право прийняття на роботу працівника (ч. 1 ст. 147-1 КЗпП). Зазвичай це керівник підприємства, установи, організації. Відповідне право може бути делеговано й іншій посадовій особі – наприклад, керівнику відокремленого підрозділу, заступнику директора або директору з управління персоналом.

За що застосовують догану?

Догана накладається за порушення трудової дисципліни, а саме за невиконання або неналежне виконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором (посадовою/робочою інструкцією) або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які відповідно до ст. 142 КЗпП затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації.

Невиконання громадських чи інших доручень, не пов’язаних із трудовою функцією, не може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення. Роботодавець не має права вимагати виконувати роботу, що не входить до трудових обов’язків працівника (ст. 31 КЗпП).

Строк для застосування догани обмежено одним місяцем з дня виявлення проступку, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (ст. 148 КЗпП).

2. Порядок оформлення догани

По-перше, фіксується факт вчинення проступку.

По-друге, зажадаються (отримуються) від працівника письмові пояснення.

По-третє, зазвичай в правилах внутрішнього трудового розпорядку або колективному договорі передбачається розбір, за участю працівника, роботодавця та представника первинної профорганізації.

По-четверте, догана оголошується в наказі, працівника повідомляється під розписку (ч. 4 ст. 149 КЗпП) у триденний строк (п. 31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 20.07.1984 № 213).

3. Правомірність догани

Керівник повинен мати докази, що працівник вчинив дисциплінарний проступок. Перед тим як застосовувати до працівника догану, керівник підприємства має зібрати достатньо доказів, які свідчили б про те, що працівник вчинив дисциплінарний проступок. Як правило, при з’ясуванні ситуації (на розборі) роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вченого працівником проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Зауважимо, що догану можна застосовувати лише до працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством на підставі укладеного трудового договору.

4. Як її оскаржити, або яким може бути алгоритм дій працівника у разі оголошення догани:

По-перше, дізнатися, які норми порушено та яким чином зафіксовано факт вчинення проступку.

По-друге, надати письмові пояснення роботодавцю, якщо їх зажадали.

По-третє, ознайомитись під розписку з наказом, яким оголошується догана (зробити копію).

ВАЖЛИВО! У разі незгоди з роботодавцем щодо винесення догани працівник може:

1. Звернутися за захистом до первинної профспілкової організації на підприємстві, а також у членів профспілки є можливість написати в Онлайн-приймальню профспілки.

2. Звернутися до комісії по трудових спорах на підприємстві, якщо така створена та якщо самостійно або з участю профспілкової організації не врегулювано розбіжності при безпосередніх переговорах з роботодавцем.

3. Звернутися до територіальних органів Держпраці при виявленні порушень роботодавця законодавства про працю, проте в умовах воєнного стану державний нагляд з цього питання (догана) поки що припинено.

4. Оскаржити догану в суді в тримісячний строк.

Тепер роз’яснюємо детальніше по кожному пункту переліку.

— Здійснення громадського контролю

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Профспілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов тощо. Тому працівник, у разі порушення його прав, має можливість звернутися за захистом своїх прав і інтересів до первинної профспілкової організації.

— Здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (в умовах воєнного стану поки що припинено розгляд питань правомірності винесення доган)

Державний нагляд за додержанням законодавства про працю здійснюють посадові особи Державної служби України з питань праці (Держпраці) та її територіальних органів у порядку, затвердженому постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823.

У період дії воєнного стану Держпраця та її територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки (ст. 16 Закону № 2136-ІХ) позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю в частині додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

— Розгляд спорів комісіями по трудових спорах

Комісія по трудових спорах є обов’язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах (ст. 224 КЗпП).

Трудовий спір підлягає розгляду в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з роботодавцем. Комісія по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спір у 10-денний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця.

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження будь-яким строком (ст. 225 КЗпП).

Якщо на підприємстві немає такої комісії, працівник може звернутися до суду.

— Оскарження догани у суді

Оскаржити догану можна у місцевому суді в тримісячний строк у порядку, визначеному статтями 27, 28 ЦПК України та статтями 147–150, 232, 233 КЗпП, безпосередньо в місцевих загальних судах за місцезнаходженням відповідача або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Зауважуємо, що в таких справах сплачується судовий збір у розмірі 0,4 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) – ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

5. Правові наслідки догани

– не застосовують заходи заохочення до працівника протягом строку дії догани   (ч. 3 ст. 151 КЗпП);

– працівник може бути позбавлений премій, інших заохочувальних виплат відповідно до положення про преміювання;

– працівник може бути позбавлений права залишитись на роботі, коли на підприємстві скорочуватимуть чисельність чи штат працівників;

– догана є передумовою звільнення за (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

6. Позбавлення працівника премій

У разі оголошення працівникові догани відповідними положеннями про преміювання може передбачатися позбавлення такого працівника премій, інших заохочувальних виплат або зниження їх розміру. Положенням про преміювання визначають виробничі та інші упущення, за які керівник підприємства може позбавити працівників премії повністю або частково.

Зняття догани, в тому числі дострокове, дає можливість відновити виплату премій працівнику.

7. Порядок зняття догани

Догана з працівника знімається автоматично, після закінчення одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення (ст.151 КЗпП). Якщо протягом року з дня накладення догани працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж виявив себе як сумлінний працівник, догану може бути знято до закінчення одного року. Ініціатором щодо дострокового зняття догани зазвичай може бути керівник підрозділу, в якому працює працівник, що має стягнення, бригада або інший колектив. Догану можуть зняти достроково, для цього роботодавець має видати відповідний наказ.

Також наводимо судову практику за темою:

  1. Постанова Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 487/1491/21 (провадження № 61-6246св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940375 (Дострокове зняття догани не свідчить про законність наказу про її винесення).
  2. Постанова Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/90591458. (Накладення дисциплінарного стягнення поза межами місячного строку).
  3. Постанова Хмельницького апеляційного суду у справі № 686/11993/23 – https://kma.court.gov.ua/sud4820/pres-centr/news/1522539/ (скасування догани за дії працівника, які не входили до його посадових обов’язків).