Передісторія

Ще в далекому 1935 році постановою Ради Народних Комісарів УРСР «Про суміщення посад і службу родичів в установах, підприємствах і організаціях усуспільненого сектору» було обмежено спільну службу родичів. А 19 січня 1995-го до Кодексу законів про працю України внесено ст. 251, яка передбачала законодавче обмеження спільної роботи родичів тільки на державних підприємствах, в установах та організаціях.
Отже, чинність постанови РНК УРСР було підтверджено, а сферу її дії обмежено державним сектором. Постанова РНК УРСР передбачала обмеження не будь-якої спільної діяльності, а тільки спільної роботи на посадах керівників, спеціалістів і службовців та посад, до функцій яких входили питання фінансового характеру. Особливими пільгами з цих питань користувались працівники окремих служб залізничного транспорту, сільського та лісового господарства, морського транспорту тощо.

Зараз ситуація докорінно змінилася

Мається на увазі виключно офіційний підхід до проблеми. Це сталося у зв’язку з прийняттям 7 квітня 2011 року та набуттям чинності 1 липня того ж року Закону України № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції», схваленого Венеціанською комісією. Ним питання спільної роботи близьких осіб, що знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні, віднесено до категорії корупційних правопорушень.
Так, згідно зі ст. 1 зазначеного Закону, безпосереднє підпорядкування – це відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням. Законом розширено і коло близьких осіб. Це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, онук, онучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Безпосереднє підпорядкування близьких осіб Законом визначається як конфлікт інтересів, наявність якого може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Участь у запобіганні, виявленні та здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень беруть  також підприємства, установи, організації, які є суб’єктами публічного права. Тобто безпосередньо в Укрзалізниці та на залізницях України, підпорядкованих юридичних особах на підставі частини восьмої п. 1 ст. 1 Закону та Постанови Кабінету Міністрів № 706 від 4 вересня 2013 року, яка регулює питання запобігання та виявлення корупції, повинен бути створений окремий уповноважений підрозділ (сектор, відділ, окрема посадова особа) для виконання завдань, поставлених цим Законом.
Щодо нейтралізації конфліктів інтересів на рівні юридичних осіб першочерговими завданнями уповноваженого підрозділу із запобігання та протидії корупції є:
– визначення окремим наказом із суб’єктами відповідальності, до яких відносяться посади різного рівня з наявністю розпорядчих функцій, та питаннями забезпечення фінансового контролю згідно зі ст. 12 Закону (щорічне подання декларації про доходи за встановленою формою роботодавцю);
– визначення з порядком урегулювання конфліктів інтересів, що зумовлені особистими, родинними, дружніми чи будь-якими іншими позаслужбовими відносинами, а саме: попередження суб’єктів відповідальності про наслідки укриття конфлікту інтересів, внесення змін і доповнень в посадові інструкції суб’єктів відповідальності щодо обов’язку вживати заходів для недопущення виникнення конфлікту інтересів;
– вжиття заходів на підставі наявного аналізу щодо спільної роботи близьких родичів для усунення причин та умов конфлікту інтересів. Тобто забезпечити недискримінаційне переведення, переміщення суб’єктів на інші посади або у структурні підрозділи тощо.

 

Бездіяльність і відповідальність

Незважаючи на ряд нормативних документів, виданих Укрзалізницею з цих питань, на залізницях така робота проводиться дуже мляво, а в деяких випадках і взагалі не проводиться.
Така бездіяльність вже дала підстави правоохоронним структурам притягти до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 172–7 Кодексу України про адміністративні правопорушення в окремих регіонах деяких працівників (шляхових майстрів, майстрів, бригадирів, заступників начальника станції тощо, в підпорядкуванні яких працювали близькі родичі).
Необхідно також пам’ятати, що згідно з частиною другою п. 5 ст. 5 згаданого Закону спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції (тобто тими, що мають право на перевірку, формування доказової бази та складання протоколів) є органи прокуратури, спеціальні підрозділи з боротьби з організованою злочинністю МВС України, аналогічні підрозділи СБУ України. Інші підрозділи МВС України можуть діяти в цьому напрямку лише за офіційним дорученням названих суб’єктів.

Що робити?

Тож що необхідно робити, в першу чергу, працівникам, які мають у своєму підпорядкуванні близьких родичів?
Відповідь лаконічна – виправляти, не гаючи часу, ситуацію.
Не чекаючи, коли «гряне грім», написати роботодавцю доповідну записку про наявність такого конфлікту інтересів з проханням вжити всіх можливих заходів про переведення, переміщення близької особи на інше місце роботи або в інший структурний підрозділ.

Микола БЄЛЬЧЕНКО, завідувач відділу правового захисту — головний правовий інспектор праці Ради профспілки

«Вісник профспілки», №10, 29 травня 2014 р.