Господарським судом Одеської області 4 червня 2010 року задоволено позов Одеської дорожньої профорганізації до Одеської залізниці про визнання права власності трудового колективу на санаторій-профілакторій.
Це, безумовно, справедлива перемога, яку здобуто завдяки спільним зусиллям на користь працівників галузі. Адже клопотання Ради профспілки щодо збереження цього оздоровчого закладу у власності трудового колективу Одеської залізниці підтримали і керівництво Укрзалізниці, й особисто Міністр транспорту та зв’язку України Костянтин Єфименко, позиція якого мала вплив на розвиток ситуації.
Точку зору нового керманича Міністерства було висловлено у поясненні до справи на адресу господарського суду Одеської області: «Мінтрансзв’язку не заперечує щодо збереження оздоровчого закладу за трудовим колективом Одеської залізниці для недопущення його приватизації та передачі у приватну власність».
Сторони соціального діалогу прагнуть зробити його предметним і цілеспрямованим, і Рада профспілки впевнена, що завдяки поглибленню соціального діалогу, його конструктивному характеру можна отримувати корисні для галузі та її працівників переваги.
Сподіваємося також, що принципова позиція профспілки щодо збереження восьми оздоровчих закладів у власності трудового колективу Придніпровської залізниці теж отримає належну підтримку від Міністра транспорту та зв’язку України Костянтина Єфименка.
ДО ТЕМИ
Нагадуємо читачам, що цю гостру тему – відстоювання відомчих оздоровчих закладів – «ВІСНИК» висвітлював у 2008 році (11 квітня та 28 листопада) і в 2010-му (29 січня). Профспілка протягом цього часу не залишала своєї принципової позиції: оздоровчі заклади залізниць мають належати працівникам!
Генеральний директор Укрзалізниці Михайло Костюк підтримував думку Ради профспілки та дорпрофсожів, адже будь-яке перепрофілювання оздоровчих закладів галузі є недоцільним, і втручання в їх роботу негативно вплине на організацію оздоровчого процесу для працюючого контингенту, а відтак – і на виробничі показники. Однак ми не знаходили дієвої підтримки з боку тодішнього керівництва Мінтрансзв’язку. Непослідовні, навіть руйнівні дії Міністерства викликали у залізничників, зокрема, Одеської магістралі непорозуміння і негативну реакцію. Вони сприймалися як спроби держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку захопити громадське майно. Це було несправедливо, адже будувалися і утримувалися галузеві заклади за кошти, зароблені не одним поколінням залізничників, за рахунок чистого прибутку, який, за рішенням трудових колективів, не спрямовувався на інші цілі, такі як преміювання, житлове будівництво та інше, а направлявся на будівництво й утримання оздоровчих об’єктів.
Тому позицію нового керівника Мінтрансзв’язку К.Єфименка залізничники сприйняли як таку, що викликає довіру та сприяє розвитку соціального діалогу.
Відділ інформації Ради профспілки
