Чимало колег переймаються цим питанням. Деякі профпрацівники організацій різних рівнів ставлять питання по-гамлетівськи: «быть или не быть», маючи на увазі свою рідну профспілкову структуру, в якій працюють чимало років, до якої звикли і не бажають щось змінювати, навіть у формах роботи…
З одного боку, їх точка зору зрозуміла. Але на проблему треба дивитися значно ширше. Тому питання «быть» є безальтернативним у сенсі побудови структури профспілки, яка відповідала б змінам у галузі, суспільстві, тобто реаліям сьогодення.
Вважаю, що більшість колег і спілчан погодиться з тим, що треба не просто адаптувати профорганізації до нових умов, виконавши якісь «косметичні» заходи, а необхідно наполегливо, цілеспрямовано та системно модернізувати залізничний профспілковий рух.
Звичайно, членів профспілки сьогодні більше турбує надійний соціальний захист. Але треба розуміти, що це неможливо без побудови чіткої, удосконаленої організаційної структури неможливо здійснювати ефективний профспілковий захист.
…Хочу звернути увагу на те, що структура профспілки ще з радянських часів будувалась та існувала виключно за виробничим принципом, тобто на підприємстві створювалась первинна профорганізація, на відділку залізниці – райпрофсож (пізніше – терком), на залізниці – дорпрофсож, а на рівні МШС – Центральний комітет профспілки.
Усі виборні органи профспілки мали паритетні виробничі органи, укладали галузеві угоди, колективні договори, брали участь в управлінні підприємствами, розподілом прибутків тощо. Але якщо були випадки ліквідації чи реорганізації підприємств – одразу відбувались відповідні зміни й у профспілковій структурі. Наведу такий приклад. На початку 1985 року було ліквідовано Котовський відділок Одеської залізниці. Постановою президії ЦК профспілки працівників залізничного транспорту і транспортного будівництва від 9.01.1985 р. райпрофсожі Одеського і Котовського відділків залізниці були об’єднані в один райпрофсож Одеського відділку Одеської залізниці. Таким чином, виробничий принцип було відтворено і у цьому випадку…

За роки незалежності України профспілковий рух залізничників пройшов нелегкий шлях змін і становлення. І ми неодноразово стверджували, що профспілка залізничників і транспортних будівельників України відбулась.
Водночас задамося питанням: а чи в повній мірі наявна структура та практична діяльність профспілки відповідають вимогам сьогодення?
Відверто кажучи, поряд з позитивними змінами зберігаються й ознаки невідповідності діючої профспілкової структури стану і тенденціям розвитку галузі, що не сприяє ефективному захисту інтересів працівників.
На сьогодні (без урахуванням акціонування залізниць) господарська структура галузі дворівнева, тобто юридичними особами є залізниці, Укрзалізниця і підприємства її прямого підпорядкування. Свого часу було ліквідовано як підприємства з правом юридичної особи відділки залізниць, депо, дистанції тощо, які увійшли до складу відокремлених структурних підрозділів – служб залізниць.

Як відреагувала на ці зміни профспілка? На жаль, майже ніяк. Щоправда, Радою профспілки в 1997 році було здійснено спробу та ухвалено рішення щодо припинення діяльності територіальних комітетів профспілки та створення замість них територіальних відділів дорпрфсожів. Але такі намагання не увінчались успіхом: територіальні відділи було створено формально і не замість, а паралельно теркомам – всього у двох дорожних організаціях – Донецької та Південної залізниць. У подальшому прйняте рішення не отримало розвитку і в 2003 році було знято з контролю. У минулій каденції профорганів вдалося нарешті рушитися з місця – із п’ятиланкової структури перейти на чотириланкову шляхом припинення діяльності первинок окремих станцій і об’єднаних профорганізацій лінійних станцій.
Щодо територіальних організацій, то їх дотепер зміни не торкнулись жодним чином, хоча значно знизились захисні можливості через відсутність справжнього паритетного господарського органу. До речі, деякі теркоми взагалі існують на теренах умовних територій колишніх відділків залізниць, понад те, не мають соціального партнера – навіть у вигляді дирекції залізничних перевезень.
В Одесі та Львові профспілкові лідери все ж таки зважились на певну трансформацію, результатом якої стало об’єднання так званих «столичних» територіальних організацій з дорожніми. Це одразу дало позитивні наслідки: дозволило виключити паралелізм і дублювання в роботі і, що дуже важливо, заощадити профспілкові кошти. Однак, на жаль, незважаючи на всі рішення і спроби Ради профспілки, більше на такий крок ніхто з колег не зважився.
Тож всі ці події, про що йдеться у статті, є знаковими, оскільки можна вважати, що з цього періоду профспілка відійшла від виробничої до змішаної виробничо-територіальної структури.
Таким чином, з 20-х років минулого сторіччя структура профспілки майже не змінилась: її складають первинні профорганізації підприємств і структурних підрозділів, територіальні, дорожні профорганізації, Рада профспілки. І такої багатоланкової структури, між іншим, не мають споріднені профспілки ані Росії, ані Казахстану, ані Німеччини та інших країн.

Особливу актуальність набуває організаційна побудова профспілки у зв’язку з акціонуванням залізничного транспорту, коли центр виробничого тяжіння зміщується від залізниць до вертикально-інтегрованих структур за видами діяльності.
Рада профспілки протягом 10 років поспіль організовувала понад 30 заходів для вивчення відповідного зарубіжного досвіду, обговорення варіантів удосконалення організаційної побудови профспілки, централізованого бухгалтерського обліку і обслуговування первинних профорганізацій за участі голів дорожніх і територіальних організацій, їх заступників, завідувачів фінансових відділів. Зокрема, нещодавно представницьким складом делегація нашої профспілки вивчала досвід роботи триланкової структури російської профспілки залізничників, зокрема, діяльність Бєлгородського філіалу, створеного замість теркому, Південно-Східної дорожньої профорганізації «Роспрофжелу».
Рада профспілки розробила проект основних принципів реформування структури профспілки і направила його для обговорення в профорганізації, разом з іншими пропозиціями, яких, на жаль, було небагато. Одна з них, до речі, пропонувала ліквідувати дорпрофсожі і замість них призначити представників Ради профспілки. Тож всі пропозиції було розглянуто на засіданні комісії Ради профспілки з організаційної та інформаційної роботи 13 листопада минулого року,. але згадана пропозиція не була підтримана, як недостатньо обґрунтована. Було враховано також, що при реформуванні галузі залізниці залишаються як крупні філіали акціонерного товариства, до яких будуть входити всі підрозділи інфраструктури: дистанції колії, СЦБ та електропостачання, станції тощо. Доцільно зберегти профоргани, паритетні залізницям, – дорпрофсожі, які будуть укладати колективні договори, об’єднувати профорганізації всіх підрозділів інфраструктури та обслуговувати всі організації у рамках залізниць, реалізовувати всі права і повноваження відповідно до Статуту профспілки. Тому президією Ради профспілки 21 листопада 2012 року було схвалено проект, запропонований Радою профспілки.
Незважаючи на значну тривалість і різноманітність заходів у вивченні актуального питання реформування профспілки, запропонований Радою профспілки алгоритм цього процесу, не приховуємо, викликав неприйняття деякими лідерами територіальних профорганізацій.
Вкотре наголошу, що варіант, запропонований Радою профспілки, є виваженим проектом, який підготовлений з урахуванням і наших сучасних реалій, і вітчизняного та зарубіжного досвіду.
Проект передбачає, по суті, нову концепцію побудови профспілки, коли поряд зі створенням профорганізацій у вертикальних структурах – філіях АТ «Укрзалізниця» – зберігається обслуговування первинних профорганізацій у територіальних і дорожніх профорганізаціях. При цьому здійснюється розподіл функцій між профорганізаціями вертикальних і горизонтальних структур.
Передбачається, що профспілкові органи філій укладатимуть колективні договори з паритетними виробничими підрозділами, вирішуватимуть питання заробітної плати, в т. ч. преміювання та інші соціальні проблеми, розглядатимуть і прийматимуть рішення щодо широкого спектру питань, передбачених трудовим законодавством тощо.
Територіальні органи профспілки, в т. ч. і дорожні, забезпечать: централізований бухгалтерський облік і обслуговування Проект передбачає також перехід на триланкову структуру профспілки шляхом створення замість територіальних організацій територіальних центрів без права юридичної особи.
Це пропонується зробити не тільки з метою економії фінансових коштів, а й у зв’язку зі змінами, які вже відбулися та ще очікуються, адже головною обставиною є те, що через відсутність паритетного господарського органу немає можливості укладати колективний договір. Отже, такому профспілковому органу фактично не потрібні виборні повноваження, тому що він просто не зможе ними скористатися по-справжньому, тобто його права в цьому питанні будуть зведені нанівець.
Разом з тим, за необхідності передбачається створення на вузлах на громадських засадах ради голів первинних профорганізацій для координації їх роботи, проведення спільних заходів тощо.

Не можу не торкнутися ще однієї досить гострої для профорганізацій проблеми – фінансів.
Профспілка, її організаційні ланки не стануть сильними, не вирішать завдань, які перед ними стоять, не зможуть виконувати свої функції, реально захищати працівників без свого фінансового укріплення. Тож необхідно проводити ефективну, і разом з тим, виважену фінансову політику, забезпечивши фінансування новостворених вертикальних структур і всіх діючих профорганізацій.
Проект реформування пропонує для цього: забезпечити максимальне охоплення централізованим бухгалтерським обліком і обслуговуванням первинних профорганізацій; задіяти профорганізаціями всіх рівнів режим найсуворішої економії витрат профбюджету; у зв’язку зі зміною функцій переглянути штатні розписи дорпрофсожів і теркомів; не утримувати з профбюджету культпрацівників та ін.
Пропонується залишити в первинній профорганізації розмір відрахувань від членських внесків на рівні, що склався на момент реформування, але не більше 65 %.

 

Тому всі чутки та домисли з приводу того, що Рада профспілки чи якась інша структура «забирає» всі кошти на себе, не мають жодного підгрунтя.

 

Особливу увагу в період реформування необхідно приділяти первинним профорганізаціям, більшість з яких змінюватись не будуть, але вочевидь виникатимуть проблеми в локомотивних і вагонних депо, які розподілятимуться на ремонтні й експлуатаційні частини. Тут як би не було важко, треба діяти відповідно до Статуту профспілки, не утворюючи об’єднані профорганізації депо – чергову надбудову, яка ще збільшить багатоланковість і так громіздкої структури профспілки.
Крім того, створення таких організацій неможливо, тому що вони об’єднуватимуть трудові колективи, підпорядковані різним вертикальним структурам, зі своїми колективними договорами, властивими їм соціальними гарантіями, відрахуваннями на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу, а також окремими профспілковими бюджетами.

Наголошу, що Рада профспілки запропонувала проект, який максимально в інтересах профспілки зберігає існуючу структуру, лише трохи її трансформувавши, і практично залишає штати фахівців на всіх рівнях, привівши у відповідність до чисельності організацій (членів профспілки), а отже, обсягів членських внесків.
Буду відвертим, деякі наші колеги, на жаль, дуже напружено сприймають саме ці аспекти реформування, забуваючи, що вже немало років структурні підрозділи, дирекції залізничних перевезень не мають прав юридичної особи, що не заважає їм працювати нормально. Після акціонування Укрзалізниці, як відомо, в такій самій ситуації опиняться й залізниці.
Тому проголошений деякими колегами тезис «низя» – без серйозної аргументації, надання відповідних цілісних проектів або слушних пропозицій щодо структури – не можна сприймати як конструктивну позицію, направлену на створення дієздатної профспілки на сучасному етапі. І зовсім неприпустимими є заклики до виходу із профспілки, створення «містечкових» структур тощо. Такі центробіжні наміри можуть призвести до розколу профспілки і звичне багаторічне гасло «В єдності – наша сила!» стане пустим звуком.
Ми повинні чесно та безкомпромісно відповісти собі і спілчанам: чи зможемо скласти цей тест, а точніше – серйозний іспит на зрілість і єдність?
Безперечно, однією з найважливіших складових успішної діяльності буде високий рівень виконавчої дисципліни на всіх рівнях, безумовне виконання прийнятих рішень, дотримання Статуту профспілки.
Ще раз наголошую, що ми обговорюємо проект, не приймаючи жодних рішень, і запрошуємо всіх небайдужих взяти участь в цьому процесі та надсилати пропозиції до Ради профспілки.
Впевнені, що керуючись головною метою – забезпечувати надійний захист інтересів членів профспілки – ми, згуртувавшись перед викликами часу, зможемо подолати всі негаразди.


Михайло СІНЧАК,
перший заступник Голови профспілки