Питання застосування запозиченої праці є предметом пильної уваги Ради профспілки і профорганізацій. Спричинили це структурні та суспільно-економічні зміни в галузі, які відбуваються протягом останніх років і призводять до трансформації трудових відносин. Посилаючись на скрутне фінансово-економічне становище, адміністрація намагається мінімізувати витрати на виробництво, в тому числі – за рахунок працівників.

Реалізація запозиченої праці, на відміну від стандартної зайнятості, відбувається шляхом залучення сторонніх організацій. Таким чином, адміністрація стає споживачем послуг і не укладає трудовий договір з працівником, виводить зі штату частину співробітників, а наймані працівники – втрачають певні соціальні і трудові гарантії.

Зазвичай стороннім спеціалізованим організаціям передається виконання функцій, які не належать до основної діяльності залізниць: охорона, прибирання приміщень, території, вагонів, екіпірування пасажирських вагонів знімним інвентарем та постільною білизною. Залізничників, які виконували ці обов’язки, переводять на іншу роботу або звільняють. Тож частина персоналу підприємства змушена переходити в штат залученої сторонньої організації. Фактично люди продовжують працювати на своїх попередніх робочих місцях, проте адміністрація підприємства вже не несе перед ними відповідальності, у тому числі з питань охорони праці та надання соціальних гарантій за колдоговором.

Як правило, завчасне попередження працівників про зміну істотних умов праці, погодження питання залучення сторонніх організацій та зменшення штату підприємств з профорганами (включаючи надання економічного аналізу щодо позитивного фінансового результату для підприємств) не проводилось. І, як свідчить аналіз договорів зі сторонніми організаціями, зазвичай виконання аналогічних робіт власними силами є більш вигідним з економічної точки зору.

У квiтнi 2014 року Генеральним директором Укрзалізниці було надано вказівку підприємствам галузі мінімізувати застосування нетипових форм зайнятості, зокрема залучення сторонніх організацій на виконання робіт з охорони, прибирання та будівництва.

Рада профспілки підтримує таку позицію керівництва Укрзалізниці. Це особливо актуально в процесі реформування, оскільки сприяє збереженню соціальної захищеності працівників та пенсіонерів.

Водночас під час вивчення цього питання фахівцями Ради профспілки виявлено низку недоліків. Зокрема, встановлено, що не на всіх підприємствах у повній мірі виконується вищезазначене доручення Укрзалізниці.

Продовжують працювати сторонні організації у вагонних дільницях Київ-Пасажирський, Жмеринка, Хмельницький та на вокзалах Київ-Пасажирський, Козятин, Фастів, Жмеринка, Хмельницький, Вінниця, Біла Церква, Роток Південно-Західної залізниці і вокзалі  Харків-Пасажирський – Південної.
На інших залізницях, де відмовились від запозичення найманої сили, постає питання комплектації штату власними працівниками для виконання робіт, послуги з яких надавались виведеними сторонніми організаціями. Керівники структурних підрозділів позбавлені можливості прийому працівників на вакантні робочі місця, оскільки це має здійснюватись у межах штатного розпису та плану з праці. Проте коригування штатних розписів не завжди проводяться вчасно, а там, де це зроблено – фонд оплати праці підприємств не змінюється, що унеможливлює прийом на роботу «зі сторони». Заповнення вакансій за рахунок внутрішніх резервів також не завжди можливе, адже працівник може не погодитися на переведення на менш кваліфіковані та оплачувані посади (наприклад, сторожа чи прибиральника). Тож підприємство змушене залучати власних працівників без відриву від основної діяльності або ж зі збереженням середнього заробітку чи наймати за цивільно-трудовими договорами сторонніх осіб.
Така ситуація характерна для більшості підприємств і структурних підрозділів галузі, що на сьогодні відмовились від послуг сторонніх організацій та постали перед питанням забезпечення виконання цих робіт власними силами.

Президія Ради профспілки ухвалила постанову, у якій запропоновано:

керівництву Укрзалізниці:
– продовжити роботу з мінімізації застосування нетипових форм зайнятості в галузі;
– у разі запозичення сторонньої найманої праці всі питання щодо зміни штату підприємств погоджувати з профорганами, а працевлаштування вивільнених працівників провадити на підприємствах, в організаціях та установах галузі у порядку, передбаченому чинним законодавством та Галузевою угодою;

начальникам залізниць, структурних підрозділів та підприємств, де відмовилися від послуг сторонніх організацій:
– забезпечити своєчасний прийом персоналу, коригування штатних розписів та фондів оплати праці структурних підрозділів  для належного укомплектування вакантних посад без застосування цивільно-правових угод, організувати виробничий процес та постачання матеріально-технічних засобів для виконання цих робіт власними силами;

дорожнім, територіальним комітетам, профкомам первинок:
– взяти під контроль своєчасність укомплектування персоналу, коригування штатних розписів та фондів оплати праці структурних підрозділів, де відмовились від послуг сторонніх організацій, при виконанні цих робіт власними силами та не допускати виконання таких робіт за цивільно-трудовими угодами;

дорожнім профорганізаціям Південної та Південно-Західної залізниць:
– розглянути питання застосування нетипових форм зайнятості із залученням відповідних служб та структурних підрозділів, враховуючи фінансово-економічну ефективність співпраці зі сторонніми організаціями;

профорганам усіх рівнів:
– забезпечити захист прав працівників, що передавались або виводились за межі штату підприємства під час використання роботодавцями нестандартних форм зайнятості та повернулись на підприємства галузі, зокрема збереження пільг та соціальних гарантій за колективними договорами, врахування стажу роботи на залізничному транспорті тощо.