Протягом 2006–2009 років питома вага порушень трудового законодавства стосовно працюючих жінок до загальної кількості виявлених порушень постійно знижувалась. Разом з тим, незважаючи на позитивну динаміку, у ході проведених перевірок встановлено ряд фактів порушення трудових прав цієї категорії працюючих. В окремих структурних підрозділах непоодинокі випадки залучення працівниць поряд з основною роботою до виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Проте доплати за виконану роботу або взагалі не проводяться, або виплачуються в розмірах значно менших, ніж передбачено колдоговорами. В ряді структурних підрозділів залізниць практикується неправомірне притягнення працівниць до дисциплінарної відповідальності, яка вже перестала нести виховний характер, а слугує в більшості випадків виключно для економії фонду оплати праці. Фіксується майже 30% незаконних звільнень. При цьому всі матеріали на звільнення розглядались на засіданнях профкому, на яких клопотання адміністрації задоволені в повному обсязі, що свідчить про формальний підхід до обов’язків.
За даними статистичної звітності залізниць станом на 1 січня п. р. забезпеченість працівників санітарно-побутовими приміщеннями згідно з нормами становить понад 100 %. Проте перевірки свідчать, що на багатьох підприємствах відсутні кімнати гігієни жінки, а більшість з наявних знаходяться в незадовільному стані, не обладнані гарячим водопостачанням або використовуються не за призначенням. З 16 тис. жінок, які згідно з атестацією робочих місць працюють у шкідливих умовах праці, половина не отримує пільги і компенсації, передбачені законодавством. Залізницями не виконуються вимоги Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом і спеціальним взуттям окремо для чоловіків і жінок, внаслідок чого жінки не забезпечуються жіночим спецодягом та спецвзуттям, а заявки тих структурних підрозділів, які це роблять, не беруться до уваги службами матеріально-технічного забезпечення залізниць.
У нас для керівника головне – економія фонду оплати праці, а трудове законодавство, відповідальність за його дотримання, нарешті здоров’я працівника – це речі другорядні і в свідомості керівників відсутні, бо за це його ніхто не притягає до відповідальності. Тому організацію праці не можна оцінити інакше як надмірна експлуатація людей і в першу чергу – жінок. При мізерній зарплаті жінки не можуть навіть відпочити, не говорячи вже про сімейні обов’язки та виховання дітей. Постає питання: де профспілкові комітети? Де принциповий підхід?
Тож питання, яке ми сьогодні розглядаємо, не є другорядним. Здорова жінка – здорова нація. Це необхідно пам’ятати і керівникам, і профспілковцям.
Відділ інформації Ради профспілки
З текстом постанови Ради профспілки „Про умови праці та соціальні гарантії жінок на залізничному транспорті” можна ознайомитися у розділі „Нормативні документи”
