Президенту України ПОРОШЕНКУ П.О.
Голові Верховної Ради України ПАРУБІЮ А.В.
Прем’єр-міністру України ГРОЙСМАНУ В.Б.
Профспілка залізничників і транспортних будівельників України протягом останніх трьох років звертається до Вас щодо забезпечення державної підтримки залізничного транспорту та соціального захисту працівників.
Одна з проблем залізничників, яка потребує негайного вирішення для подальшої стабільної роботи залізничного транспорту, – виконання статті 10 Закону України «Про залізничний транспорт» щодо придбання рухомого складу та утримання інфраструктури за рахунок бюджету.
Не забезпечується також відшкодування залізничному транспорту коштів, витрачених за перевезення пільгових категорій громадян, яким держава встановила такі пільги, а це значні суми, що становлять майже 730 млн грн. тільки за 2016 рік. На покриття збитків від пасажирських перевезень направляються кошти, отримані від перевезень вантажу. За 2016 рік такі збитки становили майже 9 млрд грн., які вкрай необхідні галузі для оновлення рухомого складу, що знаходиться у критичному стані. З боку державних органів управління так і не розроблено механізму включення до державного бюджету цільових коштів для Укрзалізниці на покриття збитків від перевезень пільгових категорій. Зволікання з вирішенням цього питання не дає можливості повноцінно розвивати пасажирський сектор перевезень, забезпечувати його сучасним рухомим складом і, відповідно, підвищувати якість обслуговування та сервіс пасажирів.
Залізничники за власні кошти будують мости, прокладають колії, лінії електропередач, здійснюють технічну і технологічну модернізацію та виконують інші необхідні роботи, оскільки держава усунулась від виконання своїх прямих обов’язків, визначених у законі.
ПАТ «Українська залізниця» є основним перевізником вантажів та пасажирів і належить до тих підприємств України, які постійно виконують визначені Урядом завдання, та забезпечує наповнення державного бюджету. Але коштів на всі ці витрати недостатньо, оскільки постійно зростають ціни на матеріали, паливно-енергетичні ресурси, які вже за окремими позиціями досягли рівня світових цін, крім тарифів на вантажні перевезення, що з незрозумілих для залізничників причин залишаються без відповідної індексації, в той час як приватний сектор постійно підвищує ціни на свою продукцію, що споживає залізничний транспорт для виробничої діяльності.
Всі ці негаразди лежать тягарем на плечах залізничників, які сумлінно і відповідально ставляться до виконання своїх обов’язків, забезпечують безперебійний рух и безпеку перевезень, отримуючи за свою працю незначну оплату. За рівнем середньої заробітної плати одного працівника за 7 місяців п. р. залізничники займають 15-те місце серед економічно активних галузей економіки України. Практично працівники за рахунок недоотриманої заробітної плати субсидують ті витрати, які повинна забезпечувати і виконувати держава, як визначено у Законі.
Суттєвою підтримкою з боку держави залізничного транспорту було б прийняття на державному рівні рішень щодо звільнення його від сплати земельного податку та акцизу за паливо, що закуповується для виробничих потреб Укрзалізницею, а кошти, отримані від сплати акцизу, використовуються державою на будівництво, розвиток і ремонт лише автомобільних доріг. В той же час залізничні колії потребують не меншої підтримки і коштів на розвиток і утримання їх у безпечному стані.
Вкотре звертаємо Вашу увагу і наполягаємо на вирішенні нагальних проблем залізничного транспорту, які дозволять колективу залізничників стабільно працювати і розвиватись.
За дорученням членів Ради профспілки
Голова профспілки залізничників і
транспортних будівельників України В.М. БУБНЯК
