Прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст. 1 Закону «Про прожитковий мінімум»).

 

Члени СПО всеукраїнських профоб’єднань на національному рівні категорично не підтримують запропоновані законопроєктом зміни і на засіданні, яке відбулося 10 червня п. р., обговорили подальші дії профспілок на протидію ухваленню зазначеного проєкту Закону у другому читанні.

 

Наведемо основні ризики законопроєкту № 3515 (з додатка до рішення СПО профоб’єдань від 10.06.2021 р. № 25-1):

 

1. Запропоновано встановлення прожиткового мінімуму у відсотках до середньомісячної заробітної плати в Україні попереднього року з урахуванням прогнозної інфляції. За проведеними розрахунками за таких умов розмір прожиткового мінімуму на 2022 рік становитиме 5099 грн, а мав би згідно з чинним законодавством з 1 січня 2022 р. становити 6514 грн.

 

2. Скасовується норма про встановлення розміру мінімальної заробітної плати не нижче від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що загрожує, зокрема, замороженням розміру мінімальної заробітної плати, зниженням темпів зростання середньої заробітної плати, зростанням рівня бідності серед працюючих. 

 

3. Скасовуються чинні гарантії щодо визначення розміру мінімального посадового окладу (тарифної ставки) працівників бюджетної сфери (не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та не передбачається запровадження будь-яких критеріїв для обрахунку його розміру.

 

Мінімальний посадовий оклад для працівників небюджетної сфери пропонується встановлювати у розмірі не меншому за 50% мінімальної заробітної плати.

 

4. Запроваджується встановлення єдиного прожиткового мінімуму, без його диференціації залежно від соціальних і демографічних груп населення (дітей різного віку, працездатного та непрацездатного населення), що унеможливить врахування потреб кожної категорії населення. 

 

5. Звужується сфера застосування прожиткового мінімуму, зокрема, він не застосовуватиметься для встановлення розмірів допомоги по безробіттю, стипендій, які зазвичай є основним джерелом доходів для відповідних категорій населення. Для системи обрахунку пенсій пропонується врахування показника прожиткового мінімуму у відсотковому співвідношенні.

 

6. Скасування норми щодо встановлення розміру прожиткового мінімуму після проведення науково-громадської експертизи по суті усуває сторони соціального діалогу та громадянське суспільство від участі у формуванні соціальної політики. 

 

7. Знижується розмір посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії – з трьох мінімальних заробітних плат до чотирьох розмірів мінімального посадового окладу – та державних службовців – з двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до двох розмірів мінімального посадового окладу (критерії встановлення якого не передбачені).

 

Тому профспілкові організації після визначення своєї консолідованої позиції готуватимуться до солідарних колективних дій на захист прав та інтересів спілчан.