Розмовою з Тетяною Орловою, черговою по залізничній станції Одеса-Пересип регіональної філії «Одеська залізниця» ми завершуємо публікацію матеріалів, присвячених переможцям фотоконкурсу профспілки. Саме її світлина набрала найбільше голосів.
Цікаво, що на противагу іншим фіналістам, Тетяна Леонідівна не займається фотографією навіть як хобі:
«Просто сфотографувала колегу на її робочому місці, – розповідає Тетяна Орлова. – Це – Ніна Миколаївна Трифонова, також чергова по станції і голова нашого профкому. Саме вона розповіла, що профспілка проводить конкурс, і ми майже всією станцією вирішили долучитися. Професійних фотографів серед нас немає, тож не думали, що виграємо, але хотіли розповісти про свою професію.
Зовні ця робота не помітна, і люди, не пов’язані з залізницею, мало про неї знають. А чергові по станції відіграють важливу роль і в процесі перевезень, і в роботі залізниці загалом, хоч і перебувають «в тіні». Ми приймаємо, відправляємо і пропускаємо поїзди, відповідаємо за безпеку руху і дотримання графіку, стежимо, щоб не зупинявся перевізний процес.
Тому було дуже приємно, що ця фотографія потрапила до фіналу. Всі раділи, голосували, підтримували. Велику роль відіграло, що там сфотографована Ніна Миколаївна. Вона дуже активна, її багато хто знає.
За призові кошти від Ради профспілки ми вирішили купити нове крісло на робоче місце чергового по станції. Допоміг об’єднаний профком Одеської дирекції залізничних перевезень, дуже вдячні його голові Тетяні Зубрей, вона і під час конкурсу нас підтримувала. Крісло вибрали під себе: яке нам подобається, буде зручним, комфортним. Звісно, усім необхідним нас забезпечують, та й незабаром на станції обіцяють нові крісла, але саме це, яке ми собі самі обрали і придбали, нагадує про нашу спільну, як я вважаю, перемогу у конкурсі».
Ми поспілкувались і з Ніною Трифоновою, залізничницею, профспілковим лідером і прекрасною українською жінкою, син і зять якої з перших днів повномасштабного вторгнення боронять Україну. Попросили розказати про себе і унікальність професії чергових по станції.
«Все своє трудове життя, а це 33 роки, я присвятила Одеській залізниці. Ще зовсім юною, тільки-но закінчивши Одеський технікум залізничного транспорту, прийшла працювати на станцію. Згодом здобула вищу освіту. Останні 10 років обіймаю посаду чергового по залізничній станції Одеса – Пересип. Тривалий час також працювала інженером з охорони праці, потім – старшим інспектором з кадрів.
Вже багато років допомагаю молодим фахівцям, навчаю їх, намагаюсь підтримати на початку трудового шляху. Для мене дуже важливо, щоб професія залізничника була до душі кожному, хто обрав цей шлях.
Колись мій вибір, незважаючи на попередні інженерні посади, зупинився на професії чергового по залізничній станції. Саме на цій посаді я відчуваю себе важливою частиною складного злагодженого процесу, від якого залежить безпека руху. Ми щохвилини на зв’язку із суміжними службами. Машиністи, працівники вагонного та колійного господарств, СЦБ та зв’язку поважають нашу працю і вже за голосом впізнають чергового за пультом управління.
Вважаю, що про залізничника треба більше розповідати, особливо в наш час. За безперервним рухом поїздів стоїть величезна праця тисяч простих залізничників. І я впевнена, що кожен любить свою професію і щиро бажає, щоб молодь, як і раніше, з гордістю долучалася до цієї нелегкої, але надзвичайно цікавої праці».
Чергові по залізничній станції, чи не так, що скажете?!
Фото новенького крісла, яке отримали чергові по станції завдяки участі у конкурсі, теж додаємо.
