В ніч на 22 жовтня раптово зупинилося серце нашого колеги, голови дорожньої профспілкової організації Південно-Західної залізниці Олександра Михайловича Лозка.
Ця сумна звістка завдала болю кожному, хто знав Олександра Михайловича.
Ми назавжди запам’ятаємо принциповість, наполегливість і професіоналізм Олександра Михайловича, який профспілковій роботі присвятив значну частину свого життя. Він твердо стояв на захисті трудових прав залізничників, відстоював колективний договір Південно-Західної, ніколи не поступався інтересами спілчан дорожньої профорганізації. Його глибоко поважали і цінували колеги та соціальні партнери, на його думку зважала адміністрація.
Олександр Михайлович – справжній залізничник: і за покликанням, і за освітою, і за величезним досвідом роботи. Його кар’єрний шлях розпочався у 1986 році з посади чергового по станції Коростень-Подільський. Він працював поїзним диспетчером, головним інженером, заступником начальника і начальником станції. Зсередини знав роботу дирекції залізничних перевезень, де очолював різні відділи.
У 2006 році вперше очолив Коростенську територіальну профорганізацію. Багато років свій залізничний і управлінський досвід Олександр Михайлович скеровував на справу правового захисту, особливу увагу приділяв дотриманню у виробничих підрозділах регіону трудового законодавства, соціальним питанням, охороні праці. Ще одним викликом стало реформування Укрзалізниці та його наслідки.
У 2016 році колеги обрали Олександра Михайловича заступником голови дорожньої профорганізації Південно-Західної залізниці. Він перебував на цій посаді до 2019-го, коли в результаті дострокових виборів очолив дорпрофсож.
Напрями роботи не змінилися, але зріс її обсяг і рівень відповідальності. Він знав, чим дихає залізниця і що болить залізничникам. Щоденно на порядку денному – питання оплати праці, виконання законів про працю і вимог колективних договорів, умови праці і виробничого побуту, надання соціальних пільг, оздоровлення спілчан і їхніх дітей, соціальний захист працівників і пенсіонерів виробничих підрозділів усієї Південно-Західної залізниці. Водночас – робота в президії Ради профспілки, акції протесту, переговори з адміністрацією залізниці, керівництвом Укрзалізниці…
Діяльність Олександра Михайловича відзначено галузевими і профспілковими нагородами: знаками «Почесному залізничнику», «За активну роботу в профспілці», «За заслуги перед профспілкою» тощо. Але найголовнішим для нього завжди була допомога людям, захист трудових прав і соціальних інтересів залізничників.
Вічна пам’ять світлій людині. Співчуття рідним, колегам і друзям.
