Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (реєстр. № 8313 від 27.12.2022).

Профспілка залізничників і транспортних будівельників України має зауваження щодо цього законопроєкту та підтримує застереження спільного представницького органу об’єднань профспілок (СПО).

Адже запропоновані зміни розширюють коло питань щодо відпусток, які регулюватиме не держава, а індивідуальні трудові і колективні договори. Також законопроєкт пропонує повністю або частково скасувати державні гарантії надання деяких додаткових відпусток.

Так, виключення з Кодексу законів про працю норм про творчі відпустки для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та інших наукових та навчальних видань може позбавити громадян можливості поєднувати наукову та освітню діяльність з основною роботою.

А виключення норм про додаткову відпустку на час профспілкового навчання для працівників, обраних до профспілкових органів, обмежує право працівників на участь у профспілковому русi і суперечить зобов’язанням, які взяла на себе держава у ст. 13 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»: сприяти навчанню профспілкових кадрів, спільно з профспілками забезпечувати підвищення рівня їх знань щодо правового, економічного та соціального захисту працівників. Адже за основною посадою члени виборних профорганів не є фахівцями в питаннях захисту і представництва працівників. При цьому можливість швидко і ефективно здійснювати свої функції гарантується представникам працівників Конвенцією Міжнародної організації праці № 135 і ч. 2 ст. 252 КЗпП України.

Відпустки для підготовки та участі у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях працівникам надаватимуться лише у разі наявності відповідних норм у трудовому чи колективному договорі.

Також законопроєкт пропонує визначити можливість встановлення тривалості щорічних додаткових відпусток, умов та порядку їх надання, окрім як нормативно-правовими актами України, також трудовим/колективним договором.

Принципово не заперечуючи проти запровадження такої можливості, погодитись на скасування на законодавчому рівні вже існуючих додаткових відпусток не можна.

Також не можна погодитись з пропозицією віднести до сфери договірного регулювання питання щодо визначення випадків перенесення вихідних та робочих днів. Такі зміни створюють правову невизначеність у сфері забезпечення права працівників на відпочинок та на отримання ними підвищеної оплати роботи у святкові, неробочі та вихідні дні, що з високою вірогідністю призведе до погіршення становища працівників.

Запропоновані законопроєктом зміни порядку надання відпусток при народженні дитини та у зв’язку з усиновленням, по суті, спрямовані на обмеження кола осіб, які можуть їх отримати, через ускладнення процедури. З огляду на системний аналіз норм Сімейного кодексу України та Закону «Про охорону дитинства» запровадження цих змін не відповідає інтересам суспільства і держави. Тому СПО вважає за доцільне опрацювання альтернативних пропозицій.

Запропоноване законопроєктом збільшення максимального терміну відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін, а також його обмеження в умовах воєнного або надзвичайного стану лише угодою сторін вбачається таким, що не відповідає інтересам працівників і держави.

Запропоновані законопроєктом зміни потребують подальшого опрацювання та узгодження, наполягає СПО об’єднань профспілок.