Скорботний церковний передзвін, змучені горем рідні та близькі, побратими у камуфляжі і море квітів – так у Жмеринці зустрічали земляків, які поклали своє життя за волю і незалежність України. Люди опустилися на коліна, щоб віддати шану героям. Колектив Київської дирекції філії БМЕС (Жмеринське територіальне управління) попрощався із загиблими залізничниками на території підрозділу.
Про своїх колег – захисників України розповідає голова первинної профорганізації Жмеринського територіального управління філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Юрій Кишук: «З нашого трудового колективу на захист Батьківщини стали 29 залізничників, у тому числі одна жінка-доброволець. На жаль, війна забрала життя трьох з них. Руслан Байбарза (34 роки) у мирному житті працював на залізниці лицювальником-плиточником, Павло Столяров (36 років) – муляром, а Сергій Крисько (37 років) – маляром. Вони були мобілізовані ще на початку повномасштабного вторгнення. Загинули в Донецькій області від ворожих куль. Руслан, який служив стрільцем в роті кулеметників, поліг під Авдіївкою у травні 2022-го, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Павло ніс службу розвідником, Сергій був стрільцем-санітаром. Обидва загинули під Бахмутом у січні 2023-го. У Сергія Криська залишилось двоє неповнолітніх дітей. Поховані воїни на місцевому кладовищі на Алеї Слави, один з них – у рідному селі Юліямпіль Тульчинського району».
Юрій згадує часи, коли разом працювали і востаннє зустрілись: «Вони відмінні фахівці своєї справи, ми часто їздили у відрядження, були не тільки колегами, а й справжніми друзями. Ніби ось-ось бачилися, щоб передати зібрану колективом допомогу, а тут отримуємо сумну звістку. Це велика і непоправна втрата. Загибель кожного з них – це нестерпний біль, який не затихне. Їхні душі навіки відлетіли, але вони житимуть в нашій пам’яті. Вічна їм Слава!»
Слава Україні! Героям Слава! А ми завжди пам’ятатимемо, якою дорогою ціною виборюється Перемога…