ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
З ІСТОРІЇ ПРОФСПІЛКИ ЗАЛІЗНИЧНИКІВ УКРАЇНИ
В ПОДІЯХ І ДАТАХ
1905, лютий, 7–14, Київ
Страйк 2,5 тис. службовців управління Південно-Західних залізниць закінчився їхньою перемогою.
1905, лютий, 10–12
Застрайкували робітники і майстрові Харківських, Олександрівських і Катеринославських майстерень.
1905, лютий, 10, Петербург
МШС встановило для працівників залізничних майстерень 9-годинний робочий день.
1905, лютий, 11, Петербург
Уряд оголосив на всіх залізницях воєнний стан.
1905, березень, 29, Петербург
Міністр шляхів сполучення Хілков видав циркуляр, за яким заборонялася організація будь-яких виборних органів на залізницях.
1905, квітень, 20–21, Москва
Відбувся І з’їзд представників десяти залізниць, на якому створено Всеросійську залізничну спілку, обрано Центральне бюро на чолі з В.Переверзєвим.
1905, травень–липень
Створено організації Всеросійської залізничної спілки на Південно-Західних, Катерининській, Харківсько-Миколаївській залізницях.
1905, жовтень, 2, Москва
На загальних зборах п’яти профспілок створено Раду депутатів п’яти професій (залізничники, металісти й ін.).
1905, жовтень, 6, Москва
Почався страйк на Московсько-Казанській залізниці. Центральне бюро ВЗС відправило на мережу залізниць телеграму, оголосивши початок загального страйку на 7 жовтня.
1905, жовтень, 8–12
Зупинено рух на більшості залізниць Росії.
1905, жовтень, 9, Москва
Заарештовано всіх членів ЦБ Всеросійської залізничної спілки.
1905, жовтень, 9, Петербург
І делегатський з’їзд залізничних службовців виробив і затвердив вимоги службовців залізниць з професійних і службово-правових питань.
1905, жовтень, 9–10
Застрайкували службовці управлінь і основних підприємств Катерининської, Харківсько-Миколаївської, Курсько-Харківсько-Севастопольської, Південно-Західних залізниць.
1905, жовтень, 11, Петербург
Делегацію І з’їзду прийнято Головою Комітету Міністрів С.Вітте, який заявив делегатам, що більшість їхніх вимог неприйнятні для уряду.
1905, жовтень, 12–14, Петербург
Застрайкували всі залізниці Петербурзького вузла.
1905, жовтень, 17, Петербург
Видано Маніфест «17 жовтня», яким Микола II був змушений «даровать населению незыблемые основы гражданской свободы…». У зв’язку з досягненням основної мети Центральне бюро ВЗС оголосило про припинення страйку.
1905, жовтень – перша половина листопада
На залізницях України повсюдно відбувається створення професійних організацій Всеросійської залізничної спілки.
1905, листопад, 16, Харків
Політичний страйк Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці через відмову у дозволі на проведення делегатського з’їзду залізниці.
1905, листопад, 17, Харків
Харківська влада заарештувала С.Говорова – голову комітету ВЗС Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці.
Страйк Харківсько-Миколаївської залізниці на підтримку Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці.
1905, грудень, 1, Москва
Центральне бюро ВЗС направило дорожнім комітетам телеграму з проханням утримуватися від організації місцевих страйків і готуватися до Всеросійського страйку.
1905, грудень, 2, Петербург
Вийшов Указ Миколи II до Сенату про карне переслідування учасників страйків.
1905, грудень, 5–6, Москва
Відбулася Всеросійська конференція ВЗС, у її роботі взяли участь делегати 29 залізниць.
1905, грудень, 5–6, Москва
Всеросійська конференція ВЗС прийняла звернення до робітників і службовців залізниць про оголошення 7 жовтня загального політичного страйку.
1905, грудень, 8, Катеринослав
Делегатські збори Катерининської залізниці прийняли рішення про страйк. Створено страйковий розпорядницький комітет.
1905, грудень, 9–10
Організації і підприємства Катерининської залізниці приєдналися до страйку.
1905, грудень, 11, станція Лозова
На делегатському з’їзді Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці прийнято рішення приєднатися до Всеросійського залізничного страйку.
1905, грудень, 11, станція Люботин
Делегатський з’їзд Харківсько-Миколаївської залізниці прийняв рішення про проведення загального залізничного страйку. Створено Тимчасове правління залізниці під керівництвом К.Кірсти.
1905, грудень, 12, станція Люботин
Тимчасове Правління Харківсько-Миколаївської залізниці опублікувало Маніфест.
1905, грудень, 12–16
Війська зайняли всі основні станції Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці, керівників страйкових комітетів заарештовано.
1905, грудень, 10–21
Відбулися страйки на станціях і залізничних вузлах: в Одесі, Миколаєві, Знам’янці, Бобринську, Козятині, Жмеринці, Користівці та ін.
1905, грудень, 15–17, станція Люботин
Війська зайняли станцію. Заарештовано К.Кірсту.
1905, грудень, 17, станція Горлівка
На станції відбулася сутичка між бойовими дружинами і військами. Війська зайняли станцію.
1905, грудень, 17–21
Війська зайняли всі великі станції Катерининської залізниці. Керівників та активних учасників страйку повсюдно заарештовано.
1905, грудень, 20, Петербург
МШС видало наказ про звільнення всіх робітників та службовців, що брали участь у страйку.
1905, грудень, 22, Катеринослав
Міський бойовий страйковий комітет прийняв постанову про припинення страйку.
1906, квітень
Відбулася II конференція Всеросійської залізничної спілки.
1906, червень, Харків
Відбувся делегатський з’їзд членів ВЗС – безробітних Харківсько-Миколаївської і Київсько-Полтавської залізниць. Обрано Тимчасове виконавче бюро. Обрано Виконавче бюро на чолі з Донашевським.
1906, серпень, Фінляндія
Відбулася III конференція Всеросійської залізничної спілки, у її роботі взяли участь делегати від 23 залізниць.
1906, грудень, 10–17, Таммерфорс
Відбувся III з’їзд ВЗС, зі звітною доповіддю виступив член Центрального бюро Бруєвич.
1907, лютий, Москва
Вийшли №№ 1 і 2 газети «Железнодорожный Союз» – друкованого органу Центрального бюро ВЗС.
1907, вересень, 16, Харків
Відбувся обласний делегатський з’їзд ВЗС від Катерининської, Південних, Південно-Західних, Південно-Східних і Московсько-Київсько-Воронезької залізниць.
1908, лютий – березень
Заарештовано всіх членів Центрального бюро ВЗС.
1917, березень, 4, Катеринослав
Створено Раду спілки службовців управління Катерининської залізниці.
1917, березень, 5, Харків
Сформовано Тимчасовий дорожній комітет в управлінні Південних залізниць.
1917, березень, 8, Харків
Відбулися збори службовців управління Північно-Донецької залізниці. Обрано місцевком на чолі з М.Солоділовим.
1917, березень, 12, Київ
На Південно-Західних залізницях створено Центральний виконавчий комітет управління.
1917, березень, 20, Харків
На зборах службовців Харківського залізничного вузла і управління залізниць обрано Виконавчий комітет на чолі з В.Іваницьким.
1917, березень, 25–26, Катеринослав
Проведено Перший делегатський з’їзд Катерининської залізниці, обрано Виконавчий комітет на чолі з Аренштейном.
1917, квітень, 6–22, Петроград
Відбулася Всеросійська залізнична конференція, обрано Виконавчий комітет у кількості 15 осіб, головою комітету обрано М.Лутугіна.
1917, квітень, 5–7, Київ
Проведено Установчий з’їзд Південно-Західних залізниць, обрано Центральний виконавчий комітет у складі 35 осіб, головою обрано В.Градова-Матвєєва.
1917, червень, 27, Харків
Відбувся І делегатський з’їзд Північно-Донецької залізниці, обрано Головний дорожній комітет на чолі з О.Бірюльовим.
1917, липень, 15 – серпень, 25, Москва
Відбувся Установчий з’їзд Всеросійської залізничної спілки. Обрано Центральний виконавчий комітет – ВИКЖЕЛЬ.
1917, серпень, 28 – вересень, 1
Профспілкові комітети залізниць України брали активну участь у боротьбі проти змови генерала Корнілова.
1917, вересень, 24–26
Відбувся Всеросійський економічний залізничний страйк, у якому взяли участь понад 600 тис. осіб.
1917, жовтень, 16, Харків
Проведено І Надзвичайний з’їзд Південних залізниць, делегати вимагали проведення Всеросійського з’їзду залізничників.
1917, жовтень, 26
Представник Викжеля виступив на ІІ з’їзді рад з протестом з приводу формування уряду за відсутності на з’їзді багатьох соціалістичних партій.
1917, жовтень, 29 – листопад, 3, Петроград
Викжель організував переговори соціалістичних партій з недопущення громадянської війни; домовитися не вдалося через небажання ворогуючих сторін піти на поступки.
1917, листопад, 7, Київ
Українська Центральна рада проголосила Україну Українською Народною Республікою.
1917, листопад, 13–14, Москва
Відбулася нарада представників головних дорожніх комітетів Європейської частини Росії. Нарада запропонувала Викжелю увійти до складу ЦВК рад і взяти управління Міністерством шляхів сполучення у свої руки.
1917, грудень, 2, Петроград
За пропозицією Викжеля Всеросійський ЦВК рад прийняв “Декрет про залізничників”, що регулював питання оплати праці робітників та службовців залізниць.
1917, грудень, 5, Петроград
Викжель опублікував склад колегії, яка мала очолити МШС, на чолі з членом Викжеля М.Крушинським.
1917, грудень, 6, Петроград
Збройний загін червоногвардійців за вказівкою РНК захопив будинок Міністерства шляхів сполучення і закрив доступ членам Викжеля на телеграф МШС.
1917, грудень, 12–18, Петроград
Відбувся Всеросійський залізничний професійний з’їзд майстрових і робітників, обрано 78 делегатів на Надзвичайний всеросійський з’їзд.
1917, грудень, 19 – 1918, січень, 5, Петроград
Відбувся Надзвичайний Всеросійський залізничний делегатський з’їзд. Після голосування політичної резолюції делегати з’їзду розділилися на дві частини: 273 делегати проголосували за довіру Всеросійським установчим зборам і 261 – за владу Рад і Раду Народних Комісарів.
1918, січень, 7, Петроград
Відбулося останнє пленарне засідання делегатів більшості надзвичайних з’їздів, утворено оргкомітет зі скликання в березні 1918 р. II Надзвичайного всеросійського з’їзду.
1918, січень, 5–30, Петроград
Проводилася робота делегатів меншості Надзвичайного з’їзду, які явочним порядком захопили владу у Всеросійській залізничній спілці. На з’їзді утворено Центральний орган – ВИКЖЕДОР і колегію Міністерства шляхів сполучення.
1918, січень, 9, Київ
Українська центральна рада проголосила Українську Народну Республіку незалежною державою, Генеральний Секретаріат перетворено на Раду Міністрів.
1918, лютий, 28, Київ
Створено Тимчасовий головний комітет Південно-Західних залізниць на чолі з Тремповичем;
1918, квітень, 9
Міністр шляхів УНР Сокович заборонив проведення делегатського з’їзду профспілки Південно-Західних залізниць.
1918, квітень, 10–20
Боротьба залізничників Південно-Західних залізниць за право проведення делегатського з’їзду.
1918, квітень, 22–30 – травень, 10–13, Київ
Відбувся IV делегатський з’їзд Південно-Західних залізниць, на якому прийнято Статут професійної спілки робітників та службовців Південно-Західних залізниць, обрано Головний дорожній комітет на чолі з Г.Сосновським. Перерву в роботі з’їзду обумовлено державним переворотом 30 квітня 1918 р. і приходом до влади гетьмана Скоропадського.
1918, травень, 12
Народний міністр шляхів Бутенко заборонив діяльність профспілок залізничників (на всіх залізницях України), що працювали за Московським статутом Всеросійської залізничної спілки.
1918, червень, 12
Рада Міністрів прийняла постанову про звільнення залізничників за участь у страйках.
1918, червень, 16
Профспілки залізничників (територіальні і професійні), що не входили до українських організацій, перейшли на роботу в нелегальному становищі.
1918, червень, 26
Окружний Київський суд затвердив Статут профспілки залізничників Правобережної залізниці.
1918, липень, 10
Рада Міністрів призупинила діяльність на залізницях усіх професійних комітетів (неукраїнських).
1918, липень, 18
Київський окружний суд затвердив Статут профспілки Лівобережної залізниці (Українська частина Московсько-Київсько-Воронезької залізниці).
1918, липень, 16–30
Відбувся Всеукраїнський страйк залізничників, у якому взяли участь близько 200 тис. осіб.
1918, липень, 18
Рада Міністрів ввела в дію царський закон від 2 грудня 1905 р. про покарання за страйки, за яким можна карати за участь у страйку на різні терміни ув’язнення і каторги.
1918, вересень, Харків
Відбувся Всеукраїнський з’їзд профспілки залізничників (проводився підпільно). Брали участь 27 делегатів. Обрано Всеукраїнське Бюро на чолі з Савченком (Південні залізниці).
1918, грудень, 14
У зв’язку з переходом влади до Директорії, Головний дорожній комітет Південно-Західних залізниць почав легальну діяльність.
1919, вересень
Створено профспілку залізничників Новоросійської залізниці, обрано правління на чолі з С.Пановим.
1919, лютий, 21, Москва
Відбувся Перший з’їзд Всеросійської професійної спілки робітників і службовців залізничного транспорту, обрано Центральний комітет спілки – ЦЕКПРОФСОЖ, головою обрано І.П’ятницького.
1919, квітень, 14–17, Катеринослав
Відбувся Перший з’їзд професійних спілок Катерининської залізниці. Обрано правління спілки з 15 осіб, головою обрано Г.Баглея. З’їзд затвердив статут профспілки робітників та службовців залізниці.
1919, травень, 24, Харків
Створено Південне відділення Цекпрофсожу, його головою обрано І.Бунякіна.
1919, липень, 16, Київ
На делегатському з’їзді профспілки залізничників Південно-Західних залізниць створено райпрофсож, обрано правління на чолі з Комісаровим.
1920, січень, 11, Харків
Відбувся Перший комуністичний суботник на станції Харків-Товарний, взяли участь 3 тис. осіб – мешканців міста і залізничників.
1920, липень, 17, Москва
Відбувся Другий з’їзд Всеросійської професійної спілки робітників і службовців залізничного транспорту, головою Цекпрофсожу обрано Розенгольца.
1920, липень, Харків
Створено Південний округ шляхів сполучення для поліпшення експлуатації залізниць Півдня України.
1920, липень, 28, Москва
ЦК залізничників для кращого зв’язку з профспілковими організаціями залізниць України створив Південне бюро Цекпрофсожу з 34 осіб. Головою Південбюро призначено Отто Каркліна.
1920, вересень, 3, Москва
Згідно з постановою ВЦРПС відбулося механічне об’єднання двох ЦК профспілок залізничників і водників. Створено Центральний комітет Спілки робітників залізничного і водного транспорту – Цектран. Головою обрано Л.Троцького.
1920, вересень, 10, Харків
Вийшов перший номер газети «Південний гудок» – органу Південбюро Цектрану.
1920, вересень, 30, Харків
На конференції голів правлінь учкпрофсожів сформовано Тимчасовий дорпрофсож Донецької залізниці. Головою обрано Я.Лаврентьєва.
1920, жовтень, 1, Харків
Відбулося механічне об’єднання двох організацій: Південбюро Цекпрофсожу і Південполітшляху й утворено Південбюро Цектрану.
1920, жовтень, 7, Катеринослав
На Третьому делегатському з’їзді обрано дорпрофсож Катерининської залізниці. Головою обрано К.Іванова.
1920, жовтень, 10, Харків
Утворено Тимчасовий дорпрофсож на чолі з С.Левченком.
1920, грудень, 23, Київ
Відбувся Перший делегатський з’їзд Південно-Західних залізниць. Обрано правління з 10 осіб, голову правління – І.Чухманенка.
1921, березень, 1, Харків
Відбувся І делегатський з’їзд Спілки робітників залізничного і водного транспорту на Південних залізницях. Обрано дорпрофсож на чолі з К.Масловим.
1921, березень, 22, Москва
Відбувся Перший всеросійський з’їзд Спілки працівників залізничного і водного транспорту, головою Цектрану обрано Я.Рудзутака.
1921, березень, Москва
На підставі Положення про структуру профспілок РРФСР і УРСР, затвердженого ВЦРПС, при кожному правлінні або комітеті будь-якої спілки організовується комуністична фракція.
1921, серпень, Харків
Створено Тимчасове правління окружного комітету «Південцектрану»
1921, грудень, 8–12, Харків
Відбувся І з’їзд Спілки робітників залізничного і водного транспорту України. Заслухано звіт Південбюро Цектрану. Обрано Південний окружний комітет — ПІВДЕНОКТРАН, головою комітету обрано О.Амосова.
1922, січень
На залізницях почалася роз’яснювальна кампанія щодо добровільного членства. Майже 30 % робітників подали заяви про вступ до профспілки.
1922, серпень, 18, Москва
Цектран і НКШС підписали колективний договір терміном на два місяці.
1922, жовтень, 2–4, Москва
Проведено Другий всеросійський з’їзд Спілки робітників залізничного і водного транспорту. На з’їзді відбулося її роз’єднання на дві автономні спілки: залізничників і водників. Відразу ж почав роботу VI з’їзд спілки залізничників, на з’їзді обрано ЦК профспілки залізничників на чолі з А.Андрєєвим.
1922, жовтень, 9, Москва
Постановою VI з’їзду залізничників Південний окружний комітет Спілки робітників залізничного і водного транспорту (Південоктран) скасовано. Створено Південне бюро ЦК профспілки залізничників у складі трьох осіб, призначених ЦК, головою бюро призначено К.Сухомлина.
1923, лютий, Москва
За рішенням Пленуму ЦК профспілки залізничників виготовлено пам’ятний знак «П’ятиріччя профспілки залізничників».
1923, липень, Москва
Постановою ЦК профспілки залізничників Південбюро ЦК профспілки перетворено в Українське Бюро ЦК профспілок залізничників, головою Бюро затверджено К.Сухомлина.
1923, грудень, 2–5, Москва
Відбулася Всесоюзна конференція профспілки залізничників. На конференції ЦК профспілки залізничників звітував за рік роботи після VI з’їзду.
1924, березень, 30, Москва
Стала виходити щотижнева сторінка «Гудка» «По Україні». Випуск сторінки припинено у 1930 р.
1924, квітень, 16–18, Москва
Відбувся VII Всеросійський з’їзд профспілки залізничників СРСР. Головою ЦК Спілки обрано А.Андрєєва.
1925, січень, 11–16, Харків
Відбувся Другий з’їзд спілки залізничників України. Обрано Всеукраїнське центральне правління (ВУЦП) на чолі з К.Сухомлином.
1925, березень, Москва
ЦК спілки залізничників розіслав циркуляр, яким наказувалося неухильно виконувати усі вказівки ВЦРПС.
1926, березень, 10–20, Москва
Проведено VIII з’їзд профспілки залізничників СРСР. Головою ЦК профспілки залізничників обрано А.Андрєєва.
1926, березень, 26, Харків
На Пленумі ВУЦП К.Сухомлина звільнено від обов’язків голови Центрального правління у зв’язку з переходом на роботу у радянські органи. Головою ВУЦП обрано К.Маслова, голову дорпрофсожу Південних залізниць.
1926, листопад, 22–26, Харків
Відбувся III Всеукраїнський з’їзд профспілки залізничників. Зі звітом виступив голова ВУЦП К.Маслов. Обрано Всеукраїнський комітет професійної спілки залізничників (ВУК), головою комітету обрано К.Маслова.
1928, січень, 24–28
На V Пленумі ЦК спілки А.Андрєєва було звільнено з посади голови ЦК у зв’язку с переходом на роботу в партійні органи. Головою ЦК спілки обрано О.Амосова.
1928, травень, 22, Харків
На VI пленумі ВУКу залізничників головою комітету обрано І.Виросткова, голову дорпрофсожу Донецької залізниці. К.Маслова звільнено з посади у зв’язку з переходом на роботу в центральний апарат МШС.
1928, листопад, Москва
Відбувся пленум ЦК ВКП(б), що вказав на наявність так званого правоопортуністичного нахилу в партії і профспілках, на необхідність боротьби з ним.
1928, листопад, 10–15, Харків
Відбувся IV з’їзд Всеукраїнської профспілки залізничників. Головою Всеукраїнської профспілки залізничників обрано І.Виросткова.
1929, травень, 9, Москва
ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про соціалістичне змагання фабрик і заводів», якою управління змаганнями безпосередньо покладено на професійні спілки.
1930, січень, Харків
На Пленумі Всеукраїнського комітету спілки залізничників головою комітету обрано Я.Михайленка, голову дорпрофсожу Катерининської залізниці, а І.Виросткова звільнено від обов’язків у зв’язку з обранням його у Всеукраїнську раду професійних спілок.
1930, січень, 28, Москва
Президія ВЦРПС прийняла постанову про чистку профапарату.
1930, лютий, Харків
Всеукраїнський комітет профспілки залізничників прийняв постанову про ліквідацію дорожніх профспілкових комітетів на Південній і Донецькій залізницях.
1930, грудень, Харків
На Пленумі всеукраїнського комітету профспілки залізничників від обов’язків голови звільнено Я.Михайленка у зв’язку з направленням на навчання до Транспортної академії. Головою ВУКу обрано Р.Бегайла, що працював секретарем Черкаського окружкому КП(б)У.
1931, травень, 15–19, Москва
Відбувся І Всесоюзний з’їзд робітників залізничного, дорожнього і портового будівництва. Головою ЦК обрано Закопайла.
1931, червень, 25–29, Харків
Відбувся V Всеукраїнський з’їзд професійної спілки залізничників. На з’їзді обрано Всеукраїнський комітет спілки у складі 63 осіб. Головою обрано Р.Бегайла.
1931, липень, 24, Москва
Проходила робота X Всесоюзного з’їзду профспілки залізничників. Головою ЦК профспілки обрано О.Амосова.
1931, грудень, 13
На Пленумі ЦК профспілки залізничників О.Амосова звільнено від обов’язків голови ЦК у зв’язку з переходом на господарську роботу.
1932, лютий, 23, Харків
Президія Всеукраїнської ради профспілок прийняла постанову про ліквідацію Всеукраїнського комітету профспілки залізничників і відновлення дорожніх комітетів профспілки залізничників.
1932, квітень, 16–18, Москва
На II Пленумі ЦК профспілки залізничників головою ЦК спілки обрано К.Гулого.
1933, серпень, 28, Москва
На V Пленумі ЦК профспілки залізничників К.Гулого звільнено від обов’язків голови ЦК, головою ЦК
спілки залізничників обрано О.Цихона.
1934, вересень, Москва
IV Пленум ВЦРПС прийняв рішення про розукрупнення профспілок. З 47 профспілок створили 164.
1934, жовтень, 25, Москва
На Пленумі ЦК профспілки залізничників прийнято рішення про розукрупнення профспілки на 6 самостійних профспілок, у т. ч. на профспілку робітників залізниць Півдня (залізниці: Південна, Донецька, Катерининська, Південно-Західна, Північно-Кавказька, Закавказька, Південно-Східна і залізниця Москва–Донбас). Того ж дня відбувся Пленум ЦК профспілки робітників залізниць Півдня, обрано президію з 7 осіб, головою ЦК обрано В.Володіна.
1935, березень, 13–16, Харків
Постановою Пленуму ЦК спілки робітників залізниць Півдня ліквідовано райпрофсожі, прийнято рішення при відділах експлуатації створювати лінійні комітети – лінкоми.
1936, червень
На Пленумі ЦК спілки робітників залізниць Півдня В.Володіна звільнено від обов’язків голови, головою Центрального комітету обрано М.Стєклова.
1937, березень, 17–21
Відбувся V Пленум ЦК спілки робітників залізниць Півдня, на якому було обговорено питання «Про ліквідацію наслідків шкідництва у роботі профспілки».
1937, вересень, Харків
На Пленумі ЦК профспілки робітників залізниць Півдня М.Стєклова звільнено з посади голови.
1937, жовтень, 22–29, листопад, Харків
Відбувся І з’їзд профспілки робітників залізниць Півдня. Із звітною доповіддю виступив заступник голови ЦК О.Жуков. Головою ЦК спілки обрано М.Цимбала.
1938, січень, 6, Москва
Закінчив роботу І з’їзд профспілки робітників будівництва залізниць і метрополітену. Головою ЦК обрано В.Д. Самогудова, секретарем – С.Н. Дюжева – представника Українського будівельного тресту.
1939, жовтень, 25–29, Харків
Відбувся II з’їзд професійної спілки робітників залізниць Півдня. Головою ЦК спілки обрано М.Цимбала.
1941, червень, 22, Харків
Екстрене засідання ЦК профспілки робітників залізниць Півдня. Розглянуто питання про завдання профспілки в період війни.
1941, жовтень, Харків
Остання група працівників ЦК профспілки робітників залізниць Півдня на чолі з М.Цимбалом евакуювалася до Тбілісі.
1943, березень, Москва
ВЦРПС прийняв постанову “Про організацію профспілкової роботи у визволених містах і районах Української РСР”.
1943, жовтень, 9, Харків
Апарат ЦК профспілки робітників залізниць Півдня повернувся до Харкова і приступив до відновлення профорганізації залізничників України.
1944, січень–травень
Поновили діяльність комітети профспілок на Південній, Південно-Донецькій, Північно-Донецькій, Південно-Західній залізницях.
1944, травень, Харків
Відбувся V пленум ЦК професійної спілки робітників залізниць Півдня.
1944, вересень, 2–3
Відбулася II конференція профспілки Вінницької залізниці. Обрано дорпрофсож на чолі з Д.Косаківським.
1945, березень, 7–8
Проведено II дорожню профспілкову конференцію Ковельської залізниці. Головою дорпрофсожу обрано В.Кіяшка.
1945, березень, 28–29
Відбулася І повоєнна конференція профорганізації Львівської залізниці. Головою дорпрофсожу обрано В.Шехоніна.
1946, травень, 21–23
На VII Пленумі ЦК профспілки робітників залізниць Півдня розглянуто завдання профспілкових організацій з виконання четвертого п’ятирічного плану.
1947, листопад, 17–20, Харків
Відбувся III з’їзд профспілки робітників залізниць Півдня. Обрано ЦК у складі 55 осіб. Головою ЦК Спілки обрано Б.Краснікова.
1948, жовтень, 14–15, Москва
На об’єднаному Пленумі профспілок робітників залізниць Центру, Півдня, Сходу і Далекого Сходу, Середньої Азії, залізничних заводів і будівництва залізниць та метрополітену прийнято рішення про створення єдиної спілки робітників залізничного транспорту. Головою ЦК Спілки обрано В.Карягіна.
1949, березень, 17–21, Москва
Проведено XI з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту. На І Пленумі новообраний ЦК Спілки очолив А.Шевченко.
1950, серпень, Москва
На IV Пленумі ЦК профспілки робітників залізничного транспорту А.Шевченка звільнено від обов’язків голови ЦК профспілки у зв’язку з його обранням секретарем ВЦРПС; головою ЦК знову обрано В.Карягіна.
1951, травень, Москва
Відбувся XII з’їзд робітників залізничного транспорту. Зі звітом виступив голова ЦК Спілки В.Карягін. На І Пленумі головою ЦК Спілки обрано Є.Чередниченка.
1954, травень, Москва
Відбувся XIII з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту.
1956, квітень, Москва
Пройшов XIV з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту.
1958, квітень, Москва
Відбувся XV з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту.
1958, жовтень
За почином колективу локомотивного депо Москва-Сортувальна почався рух за комуністичне ставлення до праці.
1960, травень, Москва
Проведено XVI з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту.
1962, квітень, Москва
Відбувся XVII з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту.
1963, серпень, 28–30, Москва
Проведено XVIII з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту.
1965, вересень, Москва
Відбувся XIX з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту.
1967, грудень, Москва
Проведено XX з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту. Зі звітом про роботу ЦК спілки виступив Є.Чередниченко.
1970, січень, 30, Москва
Відбувся пленум ЦК профспілки робітників залізничного транспорту. Пленум звільнив від обов’язків голову ЦК профспілки Є.Чередниченка у зв’язку з переходом на роботу до ВФП. Головою ЦК спілки обрано М.Ковальова.
1972, березень, Москва
Відбувся XXI з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту. Зі звітом про роботу ЦК Спілки виступив М.Ковальов.
1977, лютий, Москва
Відбувся XXII з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту.
1982, січень, 18–19, Москва
Відбувся XXIII з’їзд профспілки робітників залізничного транспорту. Прийнято рішення про перейменування профспілки у Профспілку робітників залізничного транспорту і транспортного будівництва.
1985, червень, 21, Москва
Відбувся пленум ЦК профспілки робітників залізничного транспорту і транспортного будівництва.
Пленум звільнив від обов’язків голову ЦК профспілки М.Ковальова у зв’язку з виходом на пенсію. Головою обрано І.Шинкевича.
1987, січень, 14, Москва
На черговому XXIV з’їзді профспілки робітників залізничного транспорту і транспортного будівництва зі звітною доповіддю про роботу ЦК Спілки виступив голова ЦК І.Шинкевич.
1988, червень, 15, Москва
Відбувся V Пленум ЦК профспілки робітників залізничного транспорту і транспортного будівництва. Голова ЦК І.Шинкевич виступив з доповіддю “Зайняти гідне місце у перебудові”.
1990, вересень, 20, Москва
Відбувся позачерговий XXV з’їзд робітників залізничного транспорту і транспортного будівництва, останній з’їзд, у роботі якого брали участь делегати від профспілкових організацій залізниць України.
1990, травень, Київ
Відбулося засідання голів дорпрофсожів залізниць України. Прийнято рішення створити Раду голів дорпрофсожів для координації організаційної, економічної і соціальної діяльності дорожніх профспілкових організацій. Головою Ради обрано А.В. Черномаза, голову дорпрофсожу Донецької залізниці.
1990, жовтень, 6, Київ
А.В. Черномаз від імені Координаційної ради підписав декларацію про створення Федерації профспілок України.
1991, вересень, 27, Донецьк
Відбулося спільне засідання президій дорпрофсожів залізниць України. Прийнято рішення провести у січні 1992 р. установчий з’їзд професійної спілки залізничників України. Утворено оргкомітет з підготовки установчого з’їзду, затверджено комісію з підготовки Статуту профспілки, його головою затверджено А.В. Черномаза, голову Донецького дорпрофсожу.
1992, січень, 23–24, Київ
Відбувся Установчий з’їзд профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
З’їзд прийняв рішення про створення профспілки, прийняв Статут і обрав керівний орган – Раду профспілки та її президію. Головою Ради профспілки обрано Анатолія Володимировича Черномаза.
1992, січень, 24, Київ
Установчий з’їзд прийняв заяву про покращання соціально-економічних умов життя залізничників і надіслав її Президентові України, Голові Верховної Ради України і Прем’єр-міністру. Для виконання вимог залізничників було встановлено термін до 1 березня 1992 р.
1992, березень, 19, Київ
Укладено Першу галузеву тарифну угоду, її підписали: від Уряду України – Перший віце-прем’єр-міністр України К.І. Масик, від Державної адміністрації залізничного транспорту України – президент Б.С. Олійник, від профспілки залізничників і транспортних будівельників України – голова Ради А В.Черномаз.
1992, березень, 20, Нікополь
На Нікопольському залізничному вузлі Криворізького відділення у зв’язку з невиконанням урядом вимог залізничників відбувся попереджувальний страйк. З 6.00 до 10.00 зупинено рух усіх поїздів.
1992, березень, Київ
Вийшов перший номер газети “Вісник” – органу Державної адміністрації залізничного транспорту і Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
1992, травень, 14, Київ
Держкомвидав України зареєстрував газету “Магістраль”. Її засновниками стали Державна адміністрація залізничного транспорту України і Рада профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
1992, квітень–травень
Укладено Галузеві угоди між Радою профспілки і Державними корпораціями “Укртрансбуд” і “Укрметротунельбуд”.
1992, вересень, 26, Київ
Вийшов перший номер газети “Магістраль”.
1992, грудень, 8, Київ
Прийнято Декларацію про взаємодію профспілок транспортного комплексу України.
1993, червень, Київ
За рішенням пленуму Рада профспілки вступає в трудовий спір з Укрзалізницею, в результаті якого зарплату з 1.09.1993 р. було збільшено у 2,9 раза.
1993, листопад
На вимогу профспілки тарифні ставки і посадові оклади залізничників підвищено в 1,5 раза, внаслідок цього галузь за рівнем заробітної плати вийшла на 6–7 місце серед галузей народного господарства України.
1993, грудень
З ініціативи профспілки адміністрацією Укрзалізниці видано наказ з питань регулювання заробітної плати, що дозволило зменшити наявні диспропорції в оплаті праці працівників масових професій. Протягом 1993 р. заробітна плата залізничників зросла в 47,3 раза порівняно з 1992 р., у той час як у народному господарстві вона зросла у 30 разів.
1994, січень
У галузі збільшено розмір виплат за вислугу років від 25 до 40 % (залежно від стажу роботи).
1994, квітень
Підписано Галузеву угоду на 1994 р., у якій розширено перелік пільг для залізничників, у т. ч. передбачено виплати провідникам приміських потягів за роз’їзний характер роботи; вперше право на одержання безкоштовного залізничного квитка надано працівникам культосвітніх і спортивних установ галузі.
1994, липень
За пропозицією Ради профспілки при визначенні розрахункового розміру фонду споживання використовується не середньоспискова чисельність, а нормативна.
Президія Ради профспілки звернулася до Уряду України з вимогою не проводити приватизацію на залізничному транспорті.
1994, серпень
На вимогу пленуму Ради профспілки припинено реорганізацію структури управління на залізничному транспорті, що призвело б до значного скорочення працюючих і руйнування соціальної сфери.
1994, вересень
У зв’язку з невиконанням вимог Ради профспілки щодо стабілізації ситуації в галузі президія Ради профспілки оголосила про вступ у колективний трудовий спір з Мінтрансом і Укрзалізницею.
1994, жовтень
Під час переговорів з Мінтрансом більшу частину вимог профспілки було задоволено: в 1,4 раза збільшено фонд споживання, у 2,8 раза підвищено заробітну плату.
1994, жовтень, 27–28
З ініціативи профспілки відбувся І з’їзд залізничників України, на якому повністю підтримано платформу профспілки щодо захисту соціально-економічних інтересів залізничників.
1994, грудень
Відбулося чергове підвищення заробітної плати. У 1994 р. зарплата залізничників зросла в 3,6 раза, у промисловості України – в 2,1 раза.
1995, лютий
Тарифні ставки і посадові оклади збільшено в 1,3 раза від рівня ставок і окладів грудня 1994 р.
1995, березень
Відбулося чергове підвищення зарплати залізничників у 1,5 раза від рівня ставок і окладів грудня 1994 року.
1995, грудень
Продовжено дію Галузевої тарифної угоди на 1996 р.
1996, травень
На вимогу профспілкових організацій медичних установ галузі Рада профспілки вступила у колективний трудовий спір з Мінтрансом України у зв’язку із затримками виплати заробітної плати і домоглася ліквідації заборгованості.
1996, серпень
Вийшов перший номер “Вісника профспілки залізничників і транспортних будівельників України”.
1996, жовтень
Урядом України на вимогу профспілки прийнято рішення про збереження галузевої медицини.
1996, жовтень, 24–25
Відбувся II з’їзд профспілки залізничників і транспортних будівельників України. Затверджено зміни і доповнення до статуту. Головою Ради профспілки обрано Черномаза Анатолія Володимировича, заступником – Леська Василя Сидоровича.
1997, січень
Президія Ради профспілки висунула вимогу про ліквідацію заборгованості із заробітної плати і прийняла рішення про вступ у колективний трудовий спір з Мінтрансом і Укрзалізницею.
1997, лютий
До Конституційного Суду України направлено запит про правомірність затримки виплати зарплати працівникам галузі.
1997, квітень
Вийшов перший випуск із серії „Нормативна база діяльності профспілки”.
1997, квітень
Відбулося засідання примирної комісії Міністерства транспорту України, Укрзалізниці і Ради профспілки щодо врегулювання колективного трудового спору. Комісія погодилася з розробленим Укрзалізницею графіком погашення заборгованості із заробітної плати.
1997, травень
У травні відбувся пленум Ради профспілки, на якому розглянуто питання “Про завдання і форми роботи профспілкових комітетів під час реструктуризації галузі”. Пленум підтримав розроблену Укрзалізницею концепцію реструктуризації галузі і запропонував при доопрацюванні документа встановити нормативну чисельність працюючих на підприємствах залізничного транспорту та визначити заходи щодо створення нових робочих місць.
1997, червень
Президія Ради профспілки запропонувала керівництву Укрзалізниці підвищити з 1 вересня діючі тарифні ставки і посадові оклади на 25 %. При цьому повторно висунуто вимогу погасити заборгованість у термінах виплати заробітної плати.
1997, листопад
Пленум Ради профспілки, проаналізувавши ситуацію, прийняв рішення: у разі відмови керівництва Укрзалізниці виконати вимоги профспілки щодо підвищення з 1 грудня тарифних ставок і окладів залізничників на 25 %, закликати трудові колективи до проведення попереджувальної загальногалузевої акції протесту 16 грудня з 8.30 до 9 години ранку.
1997, грудень, 11
Відбулося позачергове засідання президії Ради профспілки, а згодом — переговори членів президії з Першим заступником Міністра транспорту України – Генеральним директором Укрзалізниці А.В. Слободяном.
Було досягнуто домовленості про підвищення з 1 грудня 1997 р. тарифних ставок і посадових окладів працівників залізничного транспорту України на 20 %. У зв’язку з цим президія прийняла рішення про припинення колективного трудового спору з Укрзалізницею і Міністерством транспорту України. Заплановану на 16 грудня попереджувальну загальногалузеву акцію відмінено.
1998, січень
Профспілку залізничників і транспортних будівельників України прийнято у члени Міжнародної федерації транспортників.
1998, лютий
Президія Ради профспілки розглянула питання “Про роботу Укрзалізниці щодо визначення нормативної чисельності працівників у структурних підрозділах залізниць України”. Президія підтвердила свою позицію стосовно планів адміністрації щодо скорочення кількості працюючих. Питання скорочення профспілка розглядатиме лише після завершення роботи з розрахунків нормативної чисельності.
1998, березень
Міністерство транспорту України і Рада профспілки звернулися до Кабінету Міністрів України з пропозицією включити до Додатків № 1 і № 2 до Списків, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, машиністів і помічників машиністів локомотивів.
1998, серпень
Президія Ради профспілки, розглянувши підсумки виконання Генеральної угоди за перший квартал 1998 р., прийняла спільне з іншими профспілками рішення про вступ у колективний трудовий спір з Кабінетом Міністрів України у зв’язку з невиконанням окремих його положень. Під час примирної процедури вдалося в основному домогтися виконання Урядом узятих на себе зобов’язань. Зокрема, право управління соціальним страхуванням залишено за профспілками. Профспілці також вдалося зберегти галузевий принцип управління соцстрахом.
1998, вересень
Вийшов сотий випуск інформаційного бюлетеня “Вісник профспілки”.
1999, лютий
За пропозицією Ради профспілки голова Київської міської адміністрації поширив на працівників Київського метрополітену, що перейшов до комунальної власності м. Києва, дію Галузевої угоди щодо оплати праці, трудових і соціальних гарантій.
1999, червень, 6
Направлено листа Генеральному прокурору України з приводу порушень, що допускаються, щодо збереження додаткових відпусток залізничникам.
1999, червень, 14
Прокурору Хмельницької області направлено листа з приводу незаконних дій Хмельницького транспортного прокурора, який організував безпідставні перевірки діяльності профспілкових організацій залізничного транспорту регіону.
1999, липень
В Академії праці і соціально-трудових відносин Федерації профспілок України проведено перший семінар для профспілкових працівників з циклу “Навчи вчителя”.
1999, вересень
Радою профспілки підготовлено і направлено дорожнім і територіальним комітетам профспілки роз’яснення щодо порядку приватизації об’єктів соціально-культурної сфери залізничного транспорту.
1999, вересень
Перший заступник Міністра транспорту України – Генеральний директор Укрзалізниці А.В. Слободян і Голова Ради профспілки А.В. Черномаз підписали телеграму, якою зобов’язали при наданні додаткових відпусток за шкідливі і важкі умови праці керуватися рішенням Комітету з питань соціальної політики і праці Верховної Ради України від 20.04.1999 р.
1999, грудень, 1
Рада профспілки направила листи Прем’єр-міністру, Міністру транспорту Республіки Мальта на підтримку страйкуючих працівників транспорту цієї Республіки з вимогою припинити переслідування учасників страйку.
1999, грудень, 10
Прем’єр-міністру Румунії направлено листа на підтримку страйкуючих працівників транспорту.
1999, грудень, 22
Рада профспілки, профкоми Київського залізничного вузла разом з іншими профспілками взяли участь у пікетуванні Верховної Ради України з протестом проти включення коштів фонду соціального страхування до Державного бюджету.
2000, січень, 25
Проведено III з’їзд профспілки, на якому прийнято заяву про збереження лікувально-профілактичних установ залізничного транспорту. Внесено зміни до Статуту профспілки.
2000, березень
До Державної податкової адміністрації України направлено листа з пропозицією дати роз’яснення податковим інспекціям на місцях щодо обліку первинних профспілкових організацій.
2000, червень, 26
Проведено нараду фахівців дорпрофсожів і управлінь залізниць з приводу передачі оздоровчих установ галузі у власність трудових колективів.
2000, серпень
Рада профспілки подала протест проти пропозиції Міністерства транспорту України внести зміни до ст. 24 Закону України “Про порядок розв’язання колективних трудових спорів (конфліктів)” щодо заборони страйків на залізничному транспорті України.
2000, вересень
Дорожнім профспілковим організаціям направлено 100 тис. грн., отриманих від Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи – на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності ліквідаторам аварії на ЧАЕС.
2000, жовтень, 11
Рада профспілки провела зустріч членів професійної секції метрополітенів із представниками Державної експертизи умов праці Міністерства праці і соціальної політики України, на якій обговорено пропозиції метрополітенів щодо внесення доповнень до Списку виробництв, цехів, професій, посад і робіт із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість у яких надає право на скорочену тривалість робочого часу.
2000, листопад, 23
Пленум Ради профспілки затвердив пріоритетні напрями роботи на період підготовки до IV з’їзду профспілки. Серед головних напрямів роботи профспілки залишається питання поступового підвищення рівня оплати праці і, насамперед, збільшення тарифної складової у заробітній платі. Основним інструментом профспілки в боротьбі за права працюючих залишаються колективні договори й угоди, тому профспілка постійно тримає ці питання у полі зору.
2000, листопад, 23
Рада профспілки затвердила Положення про комісії профспілкових комітетів із захисту прав жінок і питань молодіжної політики.
2001, березень, 22
На засіданні президії Ради профспілки розглянуто підсумки галузевого змагання трудових колективів залізничного транспорту України за 2000 р.
2001, березень, 27–28
Вперше проведено “День Ради профспілки” на Шевченківському залізничному вузлі Одеської залізниці. Фахівці Ради профспілки ознайомилися з практикою роботи профкомів вузла, територіального комітету. Організовано прийом працівників залізничного вузла. Завершився “День” зустріччю керівництва і фахівців Ради профспілки із широким колом профспілкового активу Шевченківського залізничного вузла.
2001, березень, 29
Профспілка вперше взяла участь у Міжнародному дні дій за безпеку руху на залізничному транспорті, що проводився Міжнародною федерацією транспортників.
2001, квітень, 24
Відбувся пленум Ради профспілки, на якому розглянуто ряд важливих питань діяльності профспілки. Прийнято постанову про скликання IV з’їзду профспілки 6–7 грудня 2001 р. у Києві.
Пленум Ради профспілки задовольнив заяву А.В. Черномаза про звільнення його з посади голови Ради профспілки за станом здоров’я. Головою Ради профспілки обрано Вадима Мар’яновича Ткачова – голову Одеського дорожнього комітету профспілки.
На пленумі обговорено питання про структуру соціальної сфери залізничного транспорту, що необхідна для забезпечення потреб працівників галузі.
2001, травень
Делегація профспілки залізничників взяла участь у засіданні виконкому і конгресу ЄФТ у Загребі.
2001, серпень, 30
Президія Ради профспілки затвердила Положення про Прапор профспілки, Почесний знак “За заслуги перед профспілкою”, знак “За активну роботу в профспілці”, Почесну грамоту Ради профспілки.
2001, серпень, 30
Створено спільний представницький орган профспілок за участі вільної Профспілки машиністів України й Об’єднання вільних профспілок залізничників України для ведення переговорів з укладення Галузевої угоди.
2001, вересень
Завершено кампанію з обміну профспілкових квитків.
2001, грудень, 6–7
Відбувся черговий IV з’їзд профспілки, що прийняв основні напрями роботи на 2002–2006 рр. Головою Ради профспілки знову обрано В.М. Ткачова. У роботі з’їзду взяв участь і виступив президент ЄФТ В.Габерцетель.
2001, грудень, 14
Уперше підписано Галузеву угоду на п’ять років: 2002–2006 рр.
2002, лютий, 28
Рада профспілки прийняла рішення про вступ до Міжнародної Конфедерації профспілки залізничників і транспортних будівельників, до складу Ради МКПЖ делеговано В.М. Ткачова.
2002, лютий, 28
Проведено засідання Ради профспілки, на якому прийнято постанову про завдання профспілкових органів з виконання рішень IV з’їзду профспілки і заходи щодо реалізації пропозицій і критичних зауважень делегатів з’їзду. Рада профспілки обрала першим заступником голови Ради Сінчака Михайла Григоровича, заступником голови – Леська Василя Сидоровича.
2002, лютий
На черговому засіданні Ради Міжнародної Конфедерації профспілок залізничників і транспортних будівельників Профспілку залізничників і транспортних будівельників України було одноголосно прийнято до цієї організації.
2002, березень
Підписано Галузеву угоду з Міністерством транспорту України, дію якої поширено на підприємства залізничного транспорту, що не входять до складу Укрзалізниці.
2002, квітень, 25
Рада профспілки прийняла рішення про відновлення технічної інспекції праці профспілки, розроблено положення про інспекцію.
2002, червень, 26
На президії Ради профспілки затверджено основні напрямки інформаційного забезпечення діяльності профспілки на 2002–2006 рр.
2002, жовтень, 14
У Києві проведено XII Постійну конференцію профспілок залізничників Європи, на якій розглянуто право профспілок на страйк.
2003, січень, 23
Президія Ради профспілки прийняла постанову про заходи щодо широкого святкування Міжнародного жіночого дня – 8 Березня.
2003, лютий, 21
Президент України Л.Кучма зустрівся з лідерами галузевих профспілок. Під час зустрічі, метою якої було поглиблення співробітництва на принципах соціального партнерства, голова Ради профспілки В.Ткачов звернув увагу на проблеми залізничного транспорту, необхідність збереження мережі лікувально-оздоровчих закладів як важливого чинника забезпечення стабільної роботи галузі.
2003, травень
На конференції профспілок транспортників, що відбулася у Києві, утворено Федерацію професійних спілок транспортників України, головою Федерації обрано В.М. Ткачова, голову Ради профспілки.
2003, жовтень
Рада профспілки прийняла постанову “Про підготовку до 100-річчя профспілкового руху залізничників і транспортних будівельників”.
2004, лютий
Відбулася І конференція профспілки залізничників і транспортних будівельників України, делегати обговорили виконання Галузевої угоди за 2003 р. і роботу Ради профспілки за 2002–2003 рр.
Засновано День профспілки залізничників і транспортних будівельників України – щороку в першу неділю серпня.
2004, лютий
Рада профспілки затвердила Положення про молодіжні ради профспілки.
2004, липень
На засіданні Ради профспілки обговорювалися перспективи корпоратизації залізниць України.
2004, серпень, 1
Уперше проведено День профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
2004, серпень, 7–8
Проведено І Спартакіаду трудових колективів залізниць України.
2004, вересень, 10–13
Команда профспілки вперше взяла участь в XI Всеукраїнській міжгалузевій спартакіаді працюючих і посіла III місце.
2004, жовтень
Проведено перший Форум молоді профспілки залізничників і транспортних будівельників України. Обговорено проблеми, що хвилюють молодь. Обрано Молодіжну раду профспілки і її президію. Головою Молодіжної ради обрано Олександра Гнатюка, заступником – Тетяну Борисенко.
2004, жовтень
Відбулася установча асамблея профспілок України. Прийнято рішення про створення Національної Конфедерації профспілок. Головою Конфедерації обрано В.М. Ткачова.
2005, січень
Відбулася науково-практична конференція “100 років профспілковому руху залізничників і транспортних будівельників України: історичний досвід, традиції і перспективи”.
2005, січень
Перемогою Ради профспілки завершився колективний трудовий спір з Кабінетом Міністрів України щодо відновлення професії “машиніст електропоїздів метрополітену” у додатку № 1 Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р., № 36.
2005, березень, 23
Затверджено слова і музику Гімну профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
